Мобілізація до 25 і після 50 років: 7 питань про директиву Командування Сухопутних військ

Мобілізація до 25 і після 50 років: 7 запитань про директиву Командування Сухопутних військ

Фото: REUTERS

Дві пов’язані з мобілізацією новини знову сколихнули суспільство. З подачі народного депутата Олексія Гончаренка стало відомо про директиву Командування Сухопутних військ за номером 116/2/1/21409 від 19 вересня, яка нібито вирішує два важливі моменти. Перший – припиняється призов до армії чоловіків з 18 до 25 років, незалежно від їх військово-облікового статусу. Другий – військовозобов’язаних віком з 50 до 60 років можуть мобілізувати тільки за окремим розпорядженням.

Що це означає і що змінює у правилах мобілізації – у запитаннях і відповідях сайту Коротко про.

1. Що таке директива і яку вона має силу?

Згідно з тлумачним словником, це керівна настанова вищої інстанції підлеглій. Тобто внутрішнє службове розпорядження, яке може видаватися як в усній, так і в письмовій формі. На відміну від наказу чи постанови, директива, як правило, не має нормативного характеру. За словами Олексія Гончаренка, директива вже надійшла до районних ТЦК та СП, які підпорядковані Сухопутним військам.

– Це дуже цікава штука, – пояснює адвокат Наталія Фещик. – З одного боку, коли ми пишемо відгуки на позови в суді, то називаємо такі директиви “листами щастя” та повною маячнею. З іншого – коли ми говоримо про військову службу або державну службу взагалі, то там директиви на тему “нам сказали” мають силу, вищу за закон. Це не юридично, це – фактично. Тобто механізм працює суто через людський фактор.

У той же час, підкреслює юрист, якщо якийсь працівник ТЦК не виконає директиву, бо в законі таке не написано, то матиме рацію.

2. Навіщо знадобилася директива?

Законом встановлено, що мобілізаційний вік в Україні починається з 25 років, до того віку чоловіки перебувають у статусі призовників, які не підлягають набору в армію під час дії воєнного стану. Але виникла колізія: юнаки, які не проходили строкову службу, бо були визнані непридатними у мирний час і обмежено придатними у воєнний, числяться як військовозобов’язані. Під час проходження ВЛК їх визнавали придатними і відправляли на фронт.

Активність ТЦК та СП щодо таких військовозобов’язаних посилилась після 18 травня, коли набув чинності новий закон про мобілізацію. А також почало підніматися і обурення суспільства, мовляв, здорові хлопці знаходяться в тилу, а хворі вимушені брати до рук зброю.

Нинішня директива залишає за ТЦК право мобілізувати чоловіків до 25 років тільки за їх письмовою згодою.

Щодо чоловіків віком 50+, то питання про те, що вони неспроможні переносити великі фізичні навантаження, а тому якісно виконувати бойові завдання, порушувалось навіть самими військовими.

3. Чому директива, а не закон?

Призов для тих, хто молодший 25 років, лише за їх письмомою згодою. Скрін з ТГ-каналу народного депутата Олексія Гончаренка

Питання про заборону мобілізації з 18 до 25 років мало бути закріплено законопроєктом №11379-д, який депутати збиралися прийняти одним голосуванням. Але ухвалили тільки в першому читанні. Як свідчили джерела в парламенті, проти закону виступали Генштаб та Міноборони. Зокрема, тому, що вже мобілізовані до 25 років юнаки підлягали безумовній демобілізації, якщо не бажали продовжувати службу.

– Можливо, ця директива стала певним компромісом – ТЦК та СП перестають чіпати колишніх “обмежено придатних”, яким не виповнилось 25. А депутати зволікають з остаточним ухваленням закону або вносять до другого читання якісь правки, – припускає юрист Ігор Зорін.

Також він нагадує, що директива – не стале поняття. Директиву дали – директиву відмінили, все буде залежати від ситуації на фронті. А щоб внести правки у закон, потрібна ціла процедура.

4. Що таке “окреме мобілізаційне розпорядження”?

«Окреме мобілізаційне розпорядження – це означає, що щодо КОНКРЕТНОГО чоловіка видане таке розпорядження Генштабом. Із вказуванням усіх даних. Які треба цьому чоловіку предʼявити.

Тобто бусифікація чоловіків віком 50-60 забороняється», – пише нардеп Олексій Гончаренко.

Але офіційно терміну “окреме мобілізаційне розпорядження” немає. Є термін “мобілізаційне розпорядження” – це різновид повістки, яка вручається військовозобов’язаному після позитивного проходження ВЛК для відправлення в навчальний центр. Щодо “окремого”, то депутат Гончаренко каже, що його видаватиме Генштаб і що в такому мобілізаційному розпорядженні мають бути вказані всі дані конкретного чоловіка “і його мають особисто пред’явити цьому військовозобов’язаному”.

– Можливо, такі розпорядження, а швидше, заявки будуть спускатися щодо чоловіків, які мають певні військово-облікові спеціальності. Тобто стихійний набір до штурмових бригад чоловіків у віці має припинитися, – каже юрист Ігор Зорін. – Втім, тексту директиви ми не знаємо, побачимо, що буде на практиці.

5. Що таке “бусифікація”?

Це іронічна назва рейдів, коли представники ТЦК та СП разом із поліцією хапають чоловіків на вулиці, саджають у бусик і везуть до терцентру для бліцмобілізації – за одну добу оформлюють проходження ВЛК і одразу відправляють до навчального центру. Викорстовуючи сленгове слово, Олексій Гончаренко мав на увазі, що на чоловіків 50+ такі дії вже не мають поширюватися.

6. Чи всі чоловіки віком 50+ будуть вільні від “бусифікації”?

Депутат пропонує посилатись на цю директиву, та чи спрацює вона – невідомо. Скрін з ТГ-каналу народного депутата Олексія Гончаренка

Якщо йдеться про термінову мобілізацію, то можна зробити висновок, що так. Але адвокат Наталя Фещик нагадує, що попри директиву продовжує діяти закон. Він вимагає:

  • щоб усі чоловіки віком від 18 до 60 років носили про собі військові документи,
  • всі військовозобов’язані оновили свої облікові дані до 16 липня (або, принаймні, встигнути оновити їх до того моменту, поки вас не перевірив ТЦК).

– Мобілізаційний вік залишається незмінним: 18 – 60. Представники ТЦК та СП повноважні перевіряти військово-облікові документи у всіх чоловіків цього вікового проміжку, а представники поліції – здійснювати адміністративне затримання. Якщо у 54-річного, припустимо, чоловіка не буде при собі військового квитка або виявиться, що він не оновив дані, його мають право доставити до терцентру для уточнення інформації, – каже юристка.

Такому “бусифікованому” можуть також виписати штраф за порушення правил військового обліку: 17 000 – 25 500 гривень.

7. Чи можна посилатися на директиву при спілкуванні з представником ТЦК та СП?

Можна, принаймні, спробувати. Однак директиви немає у вільному доступі, військовий комісар має право сказати, що нічого про неї не знає, як і про депутата Гончаренка. Потім можна послатися на закон і постанови Кабміну, які регулюють мобілізацію.

Далі можна писати скарги у вищі інстанції або одразу подавати до суду.

– Суд буде досліджувати докази, а от чи витлумачить він директиву на вашу користь, питання спірне, – вважає юрист Ігор Зорін.

Источник: kp.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *