Далекобійні ракети ATACMS: чому вони такі важливі і до яких цілей можуть долетіти
Фото: wikipedia.org
У зв’язку з наміром президента США Джо Байдена дозволити удари по території Росії знову активізувалася тема далекобійної зброї – ракет ATACMS. Журналіст Коротко про зібрав усі дані про цю зброю.
Перехоплювати ATACMS російським ППО буде складніше
ATACMS – балістичний ракетний комплекс виробництва американської оборонної компанії Lockheed Martin. Ракети – довжина чотири метри, діаметр 610 мм та вага понад півтори тонни – можуть нести як окремі боєголовки, так і касетні заряди. Найбільш далекобійні варіанти ракет ATACMS здатні вражати цілі на відстані від 165 до 300 км.
На відміну від британсько-французьких крилатих ракет Storm Shadow/SCALP, що запускаються з літаків, ATACMS є ракетами наземного базування (класу “земля-земля”). І їхній запуск може здійснюватися як з M142 HIMARS, так і з M270 MLRS – обидві ці реактивні ракетні системи Київ уже понад рік успішно застосовує проти російських військ на окупованих територіях.
Всі ATACMS – це балістичні ракети, що розвивають швидкість, наближену до гіперзвукової. Під час польоту ці ракети досягають швидкості 3 Маха (приблизно 3675 км/год) і вражають ціль за складної балістичної траєкторії, тоді як, наприклад, крилата авіаційна ракета Storm Shadow є дозвуковою (швидкість 0,8 Маха). Тому перехоплювати ATACMS російським системам ППО значно складніше. Для перехоплення таких ракет необхідно створення ешелонованої системи ППО з комплексами С-400/С-300 і “Бук” останніх модифікацій.
Україна вже отримувала базову версію ракети MGM-140A ATACMS Block 1 (M39), яка дістає 165 кілометрів. І тоді ракети ATACMS вразили дев’ять російських гелікоптерів, а також іншу військову техніку на аеродромах в окупованих Бердянську та Луганську.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) тоді відзначив, що поява ракет дальністю до 165 кілометрів в українській армії змусила російське командування розосередити і запровадити подалі фронтову авіацію, а це вплинуло на ефективність її дій.
“Вірогідне розосередження російської авіації по аеродромах по всій окупованій Україні та передислокація авіаційних засобів далі від лінії фронту, швидше за все, підірве підтримку російською авіацією оборонних зусиль та локалізованих наступальних операцій”, – зазначає Інститут вивчення війни.
Версія ATACMS великої дальності з касетними боєголовками дозволить українським військам завдавати ударів по російських аеродромах.
Ракети ATACMS запускаються із наземних пускових установок. Фото: wikipedia.org
Куди дістають “далекі” ATACMS
В Інституті вивчення війни проаналізували, що в зоні дії наданих Україні далекобійних ракет ATACMS, які здатні вражати цілі на відстані до 300 км, знаходяться сотні військових та воєнізованих об’єктів на території Росії – майже 250 цілей. Серед них не лише дислокації російських військових, а й розвідцентри ГРУ та інші підрозділи, військові академії та полігони, склади та ремонтно-технічні бази, комбінати та концерни російського оборонно-промислового комплексу.
Аналітики Інституту вивчення війни у спеціальному окремому проєкті склали інтерактивну карту та докладний список усіх тих цілей у РФ, які б могла вразити Україна, якби отримала від США дозвіл на застосування ракет ATACMS.
Загалом до переліку потенційних цілей у зоні поразки ATACMS входять близько 15 військових аеродромів Росії. Наприклад, аеродром “Морозівськ” у Ростовській області, розташований за 300 кілометрів від українського кордону. Тут базується 559-й російський бомбардувальний авіаційний полк із більш ніж 40 бомбардувальниками Су-34.
Окрім цього, найближчими авіабазами до України також є російські військові аеродроми “Приморсько-Ахтарськ” та “Єйськ”. Від Приморсько-Ахтарська до кордону з Україною менше ніж 125-130 км. Зазвичай тут базуються винищувачі Су-25, а останнім часом з’явилися бомбардувальники Су-34. У Єйську, розташованому ще ближче, базуються понад 20 літаків МіГ-29К, протичовнові літаки Ту-142 та близько 5 винищувачів, серед яких Су-33. Російська авіабаза “Міллерово” в Ростовській області знаходиться за 155 км від фронту.
Источник: kp.ua
