День незалежності Польщі: націоналісти на марші та колективне виконання гімну
Фото: Getty Images
11 листопада у Польщі в 105-й раз відзначається День незалежності. Він знаменує відродження польської держави у 1918 році, через 123 роки після розділу Речі Посполитої між Росією, Німеччиною та Австрією. Хоча статусу національного свята 11 листопада набуло лише у 1937 році.
Цього дня поляки співають свій гімн навіть удома
Виконання гімну Польщі “Мазурка Домбровського” – обов’язковий атрибут святкування. Першими його виконали школярі та вчителі ще у п’ятницю, 10 листопада. У суботу школи не працюють, а колективний спів головної пісні країни – обов’язкова частина всіх святкових заходів. Зробили це одночасно близько 4 мільйонів учнів та майже 400 тисяч вчителів.
11 листопада теж усі співають або на вулицях, або вдома, за сімейним обідом. Є така традиція робити це всією країною рівно о 12:00. А ще символом незалежності Польщі є вірш Polak Mały (“Малий поляк”), який вивчають та розповідають діти.
Крім того, цього дня поляки прикрашають будинки національними прапорами, беруть участь у патріотичних маршах та веселих парадах. Заявку на проведення мітингів та акцій лише у Варшаві подали вже 13 партій та громадських організацій.
Націоналісти палитимуть смолоскипи
11 листопада протягом багатьох років однією з основних та незмінних подій є Марш Незалежності у Варшаві. Його організатори – праві та націоналістичні організації Польщі. Спочатку він не був масовим, але згодом до Маршу Незалежності у Варшаві приєдналося чимало нових шанувальників.
Він став масовим щорічним явищем. На ньому лунають патріотичні, а часто й націоналістичні гасла; запалюють смолоскипи, доходить і до сутичок із правоохоронцями. Цьогорічне свято викликає окремі побоювання. Радикали та націоналісти зазвичай не соромляться антисемітських гасел, через які періодично виникають складності на державному рівні між Ізраїлем та Польщею. У зв’язку з цим є ризики особливо болючої реакції з боку країни, що воює з ХАМАСом. Влада вже закликала громадян бути толерантнішими. Але коли радикали дослухалися прохань влади? Не дивно, що у Польщі є супротивники цього дійства. Зокрема, представники лівих сил та ліберали.
Марш Незалежності у Варшаві чимось нагадує нашу ходу на честь для народження Степана Бандери. Ті самі смолоскипи, націоналісти та посилені патрулі правоохоронців. Фото: Omar Marques/Getty Images
З історії питання
Як виникло це свято
11 листопада – досить умовна дата. По-перше, вона знаменує завершення Першої світової війни, адже саме 11 листопада 1918 року Антанта та Німеччина підписали Комп’єнське перемир’я, внаслідок чого Польща відновила свою незалежність. Війна підірвала могутність країн, що поділили Польщу.
І на той момент Польща вже досягла часткового суверенітету: у Варшаві діяла Регентська рада (тимчасовий польський уряд), яка заклала основи незалежності. Крім того, перед цим у Варшаву повернувся бригадний генерал Юзеф Пілсудський, звільнений німцями з фортеці Магдебург, (який був заарештований після того, як відмовився боротися за Німеччину. – Ред.).
Після капітуляції Німеччини саме ця Рада 11 листопада передала всю повноту влади та командування польською армією Юзефу Пілсудському, який через 3 дні – 14 листопада – розпустив Регентську раду, ставши практично одноосібним правителем Польщі.
І насамперед він вирішив взяти під контроль Варшаву – майбутню столицю незалежної Польщі. З цією метою поляки відібрали у німців, які перебували у Варшаві, ключові стратегічні місця – поліцейські дільниці та склади зброї.
Щоб уникнути непотрібного кровопролиття, Пілсудський звернувся до комітету німецьких солдатів перед президентським палацом на вулиці Краківське передмістя. Він гарантував їм безпеку та мирну евакуацію. Натомість він просив їх передати йому контроль над об’єктами, що охороняються, скласти зброю і не провокувати поляків. Німецькі солдати, які стояли у Варшаві, теж були ситі по горло війною і мріяли повернутися на батьківщину. За лічені дні усі німецькі солдати залишили польську столицю. Того ж дня Німеччина уклала перемир’я з Антантою, завершивши цим Першу світову війну. І поляки отримали контроль над Варшавою мирним шляхом.
16 листопада Пілсудський надіслав телеграму урядам США, Великобританії, Німеччини та інших країн. «Як головнокомандувач Польською армією, справжнім сповіщаю уряди, які беруть участь у війні, і нейтральні, а також народи про існування Незалежної Польської держави, що включає всі землі об’єднаної Польщі. Польська держава відродилася завдяки волі всього народу і буде ґрунтуватися на демократичних принципах», – йшлося в ній. Після 123 років розділів Польща отримала волю.
Портрет Юзефа Пілсудського на параді на честь Дня незалежності. Завдяки йому відродилася сучасна польська держава. Фото: WOJTEK RADWANSKI/AFP via Getty Images
До речі
Польські комуністи його забороняли
У комуністичній Польщі це свято спочатку заборонили 1945 року. А потім, у післявоєнний період аж до 1989 року, було кілька періодів, коли дату таки відзначали. Наприклад, під так званого «карнавалу Солідарності» (опозиційні протести. – Ред.) у 1980-81 роках. Тоді і 11 листопада, і 3 травня (День Конституції) святкували досить шумно. Потім традицію відродили наприкінці 80-х років, коли відбувався повільний спад Польської Народної Республіки, але комуністам хотілося довести, що вони теж патріоти, тож вони дали добро на святкування 11 листопада.
А після падіння комуністичної влади 11 листопада знову було оголошено державним святом, а 22 липня (Національне свято відродження Польщі), навпаки, перестало святкуватись.
Источник: kp.ua
