Український IT-ринок у роки незалежності України динамічно зростав, що не припинилося навіть під час російського повномасштабного вторгнення. За інформацією Національного банку України, IT-експорт у 2022 році зріс на 5,85%. Розвиток технологічного потенціалу супроводжується масштабною цифровізацією, за темпами якої Україна випереджає низку розвинених країн
Сьогодні Україна є підписантом Угоди про асоціацію з ЄС та має статус кандидата на членство в ЄС. І цей процес має створити потужний ефект синергії для обох сторін у площині розвитку інформаційних технологій. Адже євроінтеграція України підвищуватиме конкурентоспроможність ЄС у цифровій сфері й надаватиме українському IT-ринку додаткові стимули для розвитку.
Чим євроінтеграція має допомогти українському IT-сектору
На думку Олександра Борнякова, заступника міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT, у результаті євроінтеграції динамічний український IT-сектор підсилить розвиток інформаційно-комунікаційних технологій в Європі й отримає такі переваги:
- звільнення від митних зборів і податків на певні товари та послуги;
- усунення торговельних барʼєрів, податкових проблем і регулятивних перешкод;
- розширення можливостей для отримання грантів та субсидій від ЄС;
- можливість участі у європейських тендерах;
- перетворення на один із головних центрів розробки й надання IT-послуг у Європі завдяки високій кваліфікації і доступним цінам;
- активізація співпраці з європейськими компаніями;
- збільшення інвестицій в українську IT-індустрію;
- покращення якості освітніх програм з IT завдяки активізації співпраці українських університетів з європейськими освітніми установами;
- полегшення захисту інтелектуальної власності українських IT-компаній.
«Завдяки вступу до ЄС наша IT-індустрія отримає можливість відігравати вагому роль у розвитку цифрової економіки ЄС. Це приведе до створення нових робочих місць і зростання економіки України», – узагальнює Олександр Борняков.
Крім цього, за словами Борнякова, приєднання України до ЄС сприятиме створенню умов для розвитку дата-центрів і залучення в Україну світових лідерів контенту – Google, Meta, Netflix тощо.
«Розширення клієнтської бази та залучення нових замовників не стане перевагою євроінтеграції, адже доступ до європейського ринку українські IT-компанії мають і сьогодні, окрім того, Україна є одним із центрів технічних talant pool Європи», – продовжує Костянтин Васюк, виконавчий директор ITU (Асоціації IT Ukraine). – Але українським IT-компаніям, що потребують інвестицій, стане легше залучити партнерів з Європи, що допоможе розвивати нові проєкти, підвищувати рівень конкурентоспроможності та активніше зростати».
Костянтин Васюк переконаний, що євроінтеграція спонукатиме молодих людей частіше обирати карʼєру в IT-галузі, а кількість вищих навчальних закладів, що надають якісну освіту в сфері технологій, збільшуватиметься. Цей напрям розвитку буде особливо актуальним, оскільки європейська молодь у 75% випадків обирає нетехнічний ВНЗ та спеціальність.
Getty Images
Яким буде економічний ефект від цифрової євроінтеграції України
Відповідно до дослідження, яке за ініціативою Мінцифри провели провідні економісти, інтеграція України до єдиного цифрового ринку ЄС може дати такі позитивні наслідки:
- ВВП України: зростання до +12%;
- експорт товарів з України до ЄС: до +17% (близько €3 млн);
- експорт послуг з України до ЄС: до +12,2% (близько €400 млн);
- експорт товарів з ЄС до України: понад +20% (понад €4 млн);
- експорт послуг ЄС до України: до +9% (майже €300 млн).
«Збільшення цифровізації на 1% приводить до зростання ВВП України на 0,42%. Отже, поступове наближення України до рівня цифровізації ЄС може привести до додаткового зростання ВВП України на 2,4–12,1% (до $15,8 млрд)», – підсумовує Валерія Іонан, заступниця міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції.
Інтеграція в єдиний цифровий ринок ЄС уже розпочалася. Валерія Іонан повідомляє, що минулої осені Україна долучилася до програми ЄС «Цифрова Європа», що передбачає фінансування цифровізації країн Європи за різними напрямами. Завдяки цьому вже зараз представники IT-галузі України можуть отримати фінансування за такими напрямами:
- високопродуктивний компʼютинг;
- штучний інтелект;
- дані і хмарні послуги;
- цифрові навички;
- використання цифрових технологій в економіці й суспільстві.
Getty Images
Які можливості євроінтеграція створює для стартап-індустрії
«Трансформація України в привабливу юрисдикцію для ведення бізнесу й розвитку високотехнологічних стартапів – один із пріоритетів нашої щоденної роботи. Це ще один внутрішній фронт робіт, який робить Україну сильнішою», – зазначає Олександр Борняков.
У червні 2023 року Мінцифри направило запит щодо приєднання до ініціативи Європейської комісії – Європейського альянсу стартапів націй (ESNA), що наразі об’єднує 26 держав – членів Європейського Союзу та Ісландію. Завдяки цьому вже незабаром український IT-сектор зможе приєднатися до імплементації основних завдань альянсу:
- підвищення конкурентоспроможності європейської екосистеми стартапів;
- визначення найкращих практик щодо політики стартапів;
- надання технічної підтримки країнам для впровадження цих практик.
У цьому контексті Борняков згадує про заснований за ініціативи Кабміну державний Український фонд стартапів, який очолив рейтинг найактивніших фондів після початку повномасштабного вторгнення, уклавши за цей час рекордну кількість угод з українськими проєктами.
Поступова гармонізація української IT-екосистеми з ЄС також відбувається в межах ініціативи ЄС EU4Digital, що передбачає:
- обмін передовими тематичними дослідженнями;
- транскордонні інвестиції;
- відкриття ринків ЄС для стартапів з України;
- заохочення інвестицій;
- створення робочих місць для талановитої молоді.
Які зміни в регуляторній сфері необхідні Україні для цифрової євроінтеграції
Як зазначає Костянтин Васюк, європейський досвід може сприяти вдосконаленню законодавства, а також створенню стабільного та передбачуваного середовища для бізнесу, що є одним із ціннісних фундаментів Європи та довгоочікуваною мрією українських підприємств. І процес інтеграції українського IT-сектору в європейський правовий простір уже розпочався.
«Загалом ІТ-компанії вбудовуються в європейський ринок через свій продукт чи послуги, конкуруючи та приймаючи умови країн як вхідні дані для розвитку бізнесу. Інший аспект вбудови пов’язаний із роботою офісів у Європі. Оскільки українські ІТ-компанії наразі активно відкривають бізнес в європейських країнах, тож трудове та податкове законодавство є для них одним із планових факторів побудови стратегії розвитку в ЄС», – продовжує Костянтин Васюк.
Проте подальша євроінтеграція потребуватиме від України низки законодавчих змін, які стосуватимуться, зокрема, IT-ринку і стартап-індустрії. Й з-поміж 29 000 актів ЄС, які необхідно буде імплементувати Україні в процесі вступу до ЄС, 523 відносяться до розділу «Цифровізація і медіа».
«Частина з цих актів є найновішими і поки що не впроваджені навіть у ЄС. Вони стосуються IT-сектору й високотехнологічних стартапів, наприклад Digital Services Act, Digital Markets Act, Data Governance Act. Крім цього, всі акти ЄС, які зараз знаходяться на етапі проєктів, після схвалення також стануть нашими зобов’язаннями. Йдеться про European Chips Act, Interoperable Europe Act, Gigabit Infrastructure Act, Cyber Resilience Act, Data Act, Artificial Intelligence Act, AI Liability Directive», – уточнює Борняков.
Костянтин Васюк додає, що за деякими напрямами українська IT-індустрія розпочинає підготовку до євроінтеграції заздалегідь і на високому експертному рівні. Так, для імплементації європейських напрацювань, викладених у запропонованому Європейською комісією 21 квітня 2021 року законі про штучний інтелект (Artificial Intelligence Act, AI Act), який може стати базовим нормативно-правовим актом з розвитку та функціонування штучного інтелекту в ЄС, на базі Національної асоціації адвокатів України запущено робочу групу з регулювання питань штучного інтелекту. Її мета – спільними зусиллями фахівців у галузі права, представників влади та бізнесу імплементувати європейські напрацювання в українське законодавче поле. До цього процесу долучилася й Асоціація IT Ukraine як найбільше національне об’єднання IT-індустрії України.
Getty Images
Окремим важливим напрямом має стати захист інтелектуальної власності. З метою зміцнення цього напряму Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (IP офіс) у липні 2023 року підписав Меморандум про взаєморозуміння з Європейською агенцією інтелектуальної власності (EUIPO), а також Меморандум про посилене технічне та стратегічне партнерство з Європейським патентним відомством.
Ці меморандуми визначають напрями співпраці, закладають підґрунтя для нових спільних проєктів, обміну інформацією і досвідом, технічної допомоги. Та найважливішим аспектом є те, що вони чітко окреслюють наш європейський шлях гармонізації та партнерства.
Крім того, на черговій Генасамблеї WIPO, що відбулася в липні 2023 року, український ІР офіс отримав підтвердження свого статусу як міжнародного пошукового органу (МПО) та органу міжнародної попередньої експертизи (ОМПЕ). Це є додатковим свідченням високої якості патентної експертизи, яка проводиться в Україні і вже сьогодні відповідає міжнародним стандартам.
Яке європейське майбутнє матиме податковий простір для IT «Дія.City»
У контексті цифрової євроінтеграції України варто згадати й про унікальний правовий і податковий простір «Дія.City», у якому найкращі світові практики стимулювання ІТ-індустрії вдало адаптовані під українські реалії. Попри те, що проєкт «Дія.City» запустили всього за два тижні до повномасштабного вторгнення, його перевагами вже користуються близько 600 компаній – як великих аутсорсингових гравців, так і перспективних високотехнологічних стартапів.
За словами Олександра Борнякова, на етапі створення концепції та законодавчої бази для «Дія.City» в Україні проаналізували досвід десятків держав, які запровадили спеціальні умови розвитку технологічного сектору. Серед них: спеціальний податковий режим IP-Box для підприємців, зокрема з технологічного сектору в Польщі, або податковий режим Естонії, який передбачає звільнення ІТ-компаній від сплати ПДВ і нульову ставку податку на прибуток для стимулювання реінвестицій.
У результаті в Україні вдалося створити одну з найпривабливіших податкових систем для IT в Європі з такими перевагами:
- гнучкі форми співпраці з фахівцями – GIG-контракти, які поєднують переваги фрілансу та соціальні гарантії;
- гарантії захисту інтелектуальної власності;
- синхронізація правового поля України із загальноприйнятими інструментами венчурного інвестування.
Законодавство про «Дія.City» закріплює неможливість погіршення умов цього простору протягом 25 років. Крім цього, у процесі розробки концепції «Дія.City» Україна перебувала в постійному діалозі з МВФ й отримала зелене світло від головного кредитора. І це гарантує продовження сталого розвитку «Дія.City» в контексті подальшої євроінтеграції України.
Яким є зворотний бік євроінтеграції для українського IT-сектору
Проте ця доволі позитивна картина не була би повною, якщо не згадати певні ризики для IT-бізнесу, з якими може бути пов’язане приєднання України до ЄС.
«Славнозвісна європейська бюрократія – перша перепона, до якої треба готуватися будь-якому бізнесу і ІТ-компаніям зокрема. Адже робота на європейському ринку буде супроводжуватися більш складними адміністративними процедурами, які вимагають додаткового часу та ресурсів для виконання», – зазначає Костянтин Васюк.
Ще один очікуваний ризик, на думку Васюка, – ціна праці та переселення кадрів, бо європейський ринок, безперечно, може привернути фахівців з України та інших країн, що викличе дефіцит талантів в Україні. Це, зі свого боку, може призвести до зростання вартості праці IT-фахівців. Адже компанії будуть змушені ще жорсткіше боротися за утримання цінних кадрів.
Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу.
