Суворі економічні стратегії, які реалізує президент США Дональд Трамп, не підірвуть статус долара як домінуючої валюти у світовій торгівлі, міжнародних операціях і резервах. Історично склалося так, що попередні епізоди торговельних конфліктів зазвичай призводили до зміцнення долара та зниження вартості валют у країнах, які стикаються з митами, введеними США.
Про це заявив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики («Слуга народу») Данило Гетманцев, передає Укрінформ. Він зазначив, що подібні тенденції спостерігалися під час першого президентства Трампа.
Водночас нардеп підкреслив, що наразі реальної заміни долару як основній валюті у світовій торгівлі немає. Цей факт також не дає підстав говорити про загрозу позиціям американської валюти.
“Безумовно, євро існує як друга резервна валюта після долара, але його частка в міжнародних резервах втричі менша (20% для євро проти майже 60% для долара), а також значно поступається іншим сферам застосування в світовій економіці. Використання альтернативних валют ще більше обмежене”, – пояснив Гетманцев.
Загалом він зазначив, що Трамп «прагне змінити світовий економічний ландшафт». Нинішня ситуація є наслідком тривалого посилення глобалізації та вільної торгівлі, що дозволило:
країни, що розвиваються, щоб продемонструвати “наздоганяюче економічне зростання”;
стимулювати розширення світової економіки.
Хоча, зазначається, це сприяло «суттєвому зменшенню бідності в усьому світі за останні 50 років», результати для самих Сполучених Штатів були неоднозначними. Дійсно:
З одного боку, нація виграла від такої політики.
З іншого боку, США накопичили значні торговельні дефіцити зі своїми ключовими партнерами.
Крім того, Гетманцев зазначив, що такий підхід сприяв становленню Китаю як глобальної наддержави, яка:
Є другою за величиною економікою світу за номінальним ВВП;
Посідає перше місце за паритетом купівельної спроможності.
Це, по суті, змусило Трампа спробувати змінити динаміку світової торгівлі під час свого першого терміну. «Схожі, але глибші ініціативи зараз здійснюються, що відображається в протекціоністській позиції США щодо захисту свого внутрішнього ринку (запровадження захисних тарифів на сусідів, таких як Мексика та Канада, а також Китай, разом із загрозами тарифів на країни ЄС, Індію та Бразилію), заявлену мету щодо зменшення залежності від основних видів сировини, збільшення виробництва енергії, агресивної інтеграції ШІ та сприяння зростанню виробничих галузей та інновацій», – зазначив Гетманцев.
