Після зламу однієї з перших криптобірж у світі, японської MtGox, Токіо запровадило суворі правила, які згодом захистили клієнтів представництва FTX у Японії – глобальної мегабіржі, що збанкрутувала на початку листопада 2022-го.
Тепер із такою надійною базою захисту Японія хоче забезпечити процвітання блокчейн-технології.
Головні матеріали Forbes Ukraine. Раз на тиждень на вашій пошті.
Дякуємо за підписку Підписатися
Коли несподівано збанкрутувала криптовалютна біржа FTX, маючи балансову діру в $8,7 млрд, по всьому світу постраждав більш як мільйон її клієнтів.
Материнська компанія FTX та понад 130 її афілійованих представництв пʼять місяців працювали у статусі банкрута. Нова управлінська команда стверджує, що змогла повернути клієнтам $7,3 млрд готівки й токенів, які вважалися зниклими. Втім, лише FTX у Японії змогла повернути гроші клієнтам.
Японський підрозділ 21 лютого дозволив усім верифікованим акаунтам знімати зі своїх рахунків кошти. На 25 квітня майже 10 000 індивідуальних та корпоративних клієнтів зняли крипти та готівки приблизно на 23,4 млрд єн ($175,4 млн), повідомила компанія.
Це можна вважати перемогою японських фінансових регуляторів та суворих правил, які вони встановили заради захисту споживачів у «дикому» і заплутаному світі крипти.
Японія вдалася до жорсткого регулювання крипти після двох великих зламів криптобірж. Тепер, маючи стабільну (а для декого надто сувору) базу, країна хоче розробити стратегію для того, щоб стати лідером у сфері Web3.
США начебто більш відкриті до інновацій у цій галузі, але непорозуміння між контролювальними органами та брак правил регулювання створили прогалини у нагляді за індустрією, тому тут стратегічне планування ризиковане.
Гіркий досвід – найкращий учитель
Японія, яка першою запустила цифрові активи в обіг, зрозуміла важливість їхнього регулювання. У 2014-му відбувся злам на той час найбільшої криптобіржі біткоїнів, MtGox. Тоді зловмисникам вдалося заволодіти 800 000 біткоїнів клієнтів.
Чотири роки по тому Coincheck, ще одну японську криптобіржу, пограбували, заволодівши xem (криптовалюта на базі блокчейну NEM) на $500 млн.
«Драма, яку переживають США через крах криптоімперії Сема Бенкмана-Фріда, FTX та Багами, не зачепила Японію», – зазначає Шейла Воррен, гендиректорка Crypto Council for Innovation. Все тому, що Японія переживала схожу ситуацію.
Після пограбувань MtGox та Coincheck головний фінансовий регулятор Японії, Агентство фінансових послуг (АФП), посилив контроль за криптобіржами, пояснює Ананіа Кумар, заступниця директора з питань цифрових валют у GeoEconomics Center при Atlantic Council.
АФП встановило такі правила:
- Активи клієнтів та активи компанії повинні зберігатися окремо, їх має щорічно перевіряти аудитор.
- Під час левериджевого трейдингу інвестори не можуть позичати суму, що більш ніж удвічі перевищує їхні реальні інвестиції. (Багато криптобірж, серед яких Binance, дозволяють перевищення у 100 разів.)
- Криптобіржі повинні утримувати принаймні 95% клієнтських фондів у «холодних гаманцях» – місцях, які не мають виходу до інтернету.
Завдяки цим заходам клієнти дочірньої фірми FTX у Японії змогли вивести свої активи після банкрутства материнської компанії. Наразі невідомо, коли клієнтам інших «дочок» FTX вдасться повернути свої гроші та в якому обсязі.
Таким чином, Японія стала криптораєм, який перебуває під жорстким контролем регуляторів та в якому захищені інвестиції клієнтів.
Тепер Токіо формує національну криптостратегію та допомагає союзникам створити власні правила для регулювання криптоіндустрії.
Криптоініціативи японського уряду
6 квітня команда проєкту з Web3 Ліберально-демократичної партії Японії, яка має більшість у парламенті та розробляє політику щодо крипти, випустила деякі рекомендації стосовно податкової реформи, поліпшення облікових стандартів та регулювання блокчейн-фінансів. У документі є пропозиція для уряду розпочати дискусію про цифрові активи на саміті «Великої сімки» у Хіросімі.
«Поки Захід зосереджений на створенні адекватних правил для регулювання криптоіндустрії під час так званої криптозими, японські регулятори чітко розуміють потенціал блокчейну та інших дотичних технологій. Тому створюють правила із думкою про майбутнє», – написав Масаакі Таіра, лідер вищезгаданої команди та член Палати представників Японії.
В Японії розглядають різні способи застосування Web3 та механізмів на основі блокчейну, щоб оживити регіон і просунути «Круту Японію». «Крута Японія» – це національна стратегія, спрямована на просування інновацій та культури країни по всьому світу. Її почали втілювати ще на початку 2000-х.
6 квітня команда проєкту з Web3 Ліберально-демократичної партії Японії, яка має більшість у парламенті та розробляє політику щодо крипти, випустила деякі рекомендації стосовно податкової реформи, поліпшення облікових стандартів та регулювання блокчейн-фінансів. Фото WEB3 PROJECT TEAM
Податковий тягар для криптостартапів
Японія не так давно виявляє прихильність до підприємців, які працюють у сфері Web3. Окрім суворого регулювання індустрії, її тримає в залізних рукавицях японський Податковий кодекс. Отримати дозвіл на нову криптовалюту непросто.
Заснувавши ігрову компанію Murasaki на батьківщині, її засновники Шінносуке Мурата та Шіносуке Сасаківирішили за деякий час перенести бізнес у Нідерланди.
«Чому двоє японських підприємців зі значним досвідом заснування компаній удома вирішили перенести свій бізнес на інший кінець світу? – написав Мурата в жовтні. – Тому, що недоцільно продовжувати його вести у Японії».
Корпоративний податок на нереалізований прибуток від криптовалюти становить близько 30%, тому в Японії надзвичайно важко підіймати новий блокчейн-бізнес, зазначив Мурата для Forbes.
«Припустімо, що ви випускаєте 100 токенів, кожен з яких коштує $1 млн. Навіть якщо ви не виводите зароблений прибуток, наступного року все одно треба буде заплатити $30 млн. Майже немає засновників стартапів, які можуть випустити свій токен», – пояснює Мурата.
Великі американські криптобіржі, такі як Kraken та Coinbase, нещодавно закрили свої дочірні компанії в Японії через «ринкові умови». За даними АФП, в країні зареєстровано 37 криптобірж.
На додачу до високих податків АФП може ще й місяцями розглядати заяви на реєстрацію нових токенів, додає Мурата. Результат – японський ринок зростає значно повільніше та з меншим рівнем ліквідності, ніж в інших країнах.
«Через такі перешкоди Японія втрачає підприємців, які можуть створювати багатомільйонні компанії», – нарікає Мурата.
Рой Хірата, голова японської дочірньої фірми нью-йоркської Ava Labs (розробник блокчейну Avalanche), погоджується із засновником Murasaki. Упізнаваність бренда Avalanche у Японії зростає із приголомшливою швидкістю, тому Ava Labs вирішила збільшити свою присутність у країні, відкривши дочірню фірму.
Першим кроком нової фірми було партнерство з японським медіагігантом GREE для нової блокчейн-гри.
Проєкти японських техногігантів
Наразі лише багаті техногіганти можуть дозволити собі розвивати блокчейн в Японії.
LINE, значний гравець медіаіндустрії, допомагає створювати NF-токени для 26 великих клієнтів, серед яких SoftBank, корейський пошуковик Naver та Visa. Згідно із даними компанії, понад 2 млн гаманців зареєстрували на її NFT-платформі DOSI з вересня 2022-го.
NTT Docomo, головний провайдер мобільного звʼязку у Японії, пообіцяв інвестувати до $4 млрд в інфраструктуру Web3.
Виробник електроніки Fujitsui обʼєднав зусилля із великими провайдерами фінансових послуг, серед яких Mitsubishi UFJ Mizuho та Sumitomo Mitsui, щоб створити Ryugukoku, або «Економічну зону японського метавсесвіту».
Мета проєкту, про який оголосили у лютому, полягає у розробці спільної інфраструктури метавсесвіту для великих організацій.
Нововведення японського фінансового регулятора
АФП тим часом планує зняти заборону на внутрішнє поширення стейблкоїнів уже цього року. Точна дата і перелік валют невідомі, але ухвалити рішення збираються у червні.
«Це не означає, що схвалять усі іноземні стейблкоїни, – сказало агентство Forbes. – Заборону знімуть після ретельної перевірки, якщо у стейблкоїнів немає проблем із захистом користувачів в інших країнах».
Наприкінці 2022 року податковий комітет Ліберально-демократичної партії Японії схвалив пропозицію зняти із криптостартапів, які випускають власні токени, корпоративний податок на нереалізовані прибутки.
Також можуть скасувати податок і для компаній, у яких є токени інших компаній. Одна з умов полягає у тому, щоб токени не брали участі у короткострокових трейдингових операціях, і податок буде накладатися лише тоді, коли активи обмінюють на традиційні валюти.
«Це дуже прогресивно, демонструє решті світу те, як створювати гнучкі та далекоглядні правила, які враховують необхідність простору для інновацій та захист споживачів криптоіндустрії», – вважає Шейла Воррен, гендиректорка Crypto Council for Innovation.
