Автори альтернативного українського податкового законопроєкту розповіли Incrypted, які відомості знадобляться користувачам для складання декларації, за яких умов біткоїн-операції не оподатковуватимуть і чи потрібна звітність у разі продажу давно куплених монет.
- Мінцифра пропонує поступове збільшення податкової ставки.
- Цифрові активи діляться на чотири групи.
- Біржі могли б допомагати користувачам зі звітністю, якщо захочуть.
- Користуватися іноземними біржами не заборонять.
- Третій податковий законопроєкт поки що під питанням.
- Що змінилося в документі та чому такі ставки?
За словами директора директорату цифрової економіки Мінцифри України Юлії Пархоменко, основні запропоновані ними зміни, крім розмірів податкової ставки, торкнулися класифікації віртуальних активів (ВА) і видів постачальників послуг. Також Мінцифра знову закріпила за собою повноваження регулятора ринку замість НКЦПФР.
Обов’язок сплати податків виникає тільки при виведенні криптовалют у фіат. Документ передбачає, що ПДФО в перші три роки після набуття законом чинності має становити 5%, наступні п’ять років — 9%, після восьми років — 18%.
«Будь-які ставки — це компроміс між державою, яка хоче отримати якомога більше податків, і бізнесом, який або взагалі не хоче платити податки, або хоче платити менше відсотка. Перехідні періоди дозволять Мінфіну і податковій створити оптимальну систему. Головне, у чому ми впевнені, що стартовий 18% ПДФО для нової галузі — це шлях в нікуди», — заявила Пархоменко.
Право на знижені ставки протягом перших восьми років матимуть платники, чий річний інвестиційний дохід не перевищує 7 млн гривень. Норма прописана за аналогією з лімітом для платників податків третьої групи ФОП.
Окремий розділ регулювання — постачальники послуг ВА. Їхні послуги, крім консультаційних, звільняються від сплати ПДВ. Після авторизації вони також можуть скористатися пільговим режимом Дія.City, вибравши між 18% податком на прибуток або 9% податком на виведений капітал.
Інші юрособи, які не є постачальниками послуг ВА, платять за загальною ставкою 18%. Ці доходи враховуються окремо від інших видів діяльності як інвестиційні.
Крім того, при відчуженні службового токена — права вимоги на інший об’єкт цивільних прав — також стягуватиметься податок на додану вартість.
Класифікація ВА від Мінцифри
У документі описано такі види ВА:
- службові токени — токенізація прав на активи з реального сектора економіки;
- токени електронних грошей — е-гривня з прив’язкою до фіатної валюти, її обіг регулюватиме НБУ;
- токени з прив’язкою до активів — токенізація зобов’язання виплатити поточну вартість активу;
- некласифіковані віртуальні активи — біткоїн, USDT та інші криптовалюти та стейблкоїни.
Біржі відповідатимуть за податки користувачів?
У законопроєкті від НКЦПФР пропонувалося зобов’язати постачальників послуг ВА утримувати та сплачувати податки за фізосіб. Мінцифра відмовилася від цієї норми.
Згідно з новою схемою, торгові платформи повинні подавати звітність про свою діяльність до податкових органів. Користувачам вони можуть допомогти з підготовкою звітів за виконаними операціями. На їх підставі останні самостійно формують декларацію і сплачують податки.
«Ми розуміємо, що кожен користувач може користуватися послугами кількох постачальників. Він збирає у себе всі звіти та шляхом цього формує вже загальну декларацію», — зазначила Пархоменко.
У Мінцифрі сподіваються, що торгові платформи впровадять у себе подібний супровідний сервіс, щоб «спростити життя» користувачам.
За словами головного юриста Проєктного Офісу з віртуальних активів при Мінцифрі Дмитра Ніколаєвського, за наявності документів від біржі та користувача податкова зможе порівняти отримані відомості та запросити додаткову інформацію в разі виявлення нестикувань.
Певна складність виникає з децентралізованими біржами та холодними гаманцями, визнав він.
«Якщо людина хоче мати можливість обліковувати понесені витрати, то бажано їх здійснювати там, де це можна документально підтвердити. Хоча вона може заробити на DEX, продати активи на українській біржі, вивести гроші на картку і сплатити податок з усієї суми отриманого доходу без урахування витрат», — заявив Миколаївський.
При цьому юрист не виключив, що на цьому етапі централізовані платформи як суб’єкти первинного фінмоніторингу можуть запитати у користувача інформацію про джерело походження коштів.
«Головне завдання комплаєнс-фахівця — переконатися в тому, що гроші не мають кримінального походження. Це вже питання кожного конкретного випадку, зможе людина це довести чи ні. Наш закон нових AML-процедур не створює — він дає можливість функціонувати постачальникам послуг з уже використовуваними механізмами контролю», — додав Ніколаєвський.
У законопроєкті Мінцифри вартістю віртуальних активів вважається сума документально підтверджених витрат на їх придбання. За словами Пархоменка, для податкової такими доказами будуть:
- виписка з банку про переказ на купівлю криптовалюти;
- виписка від постачальника послуги з підтвердженням курсу на момент купівлі.
Додаткові правила, зокрема ті, що стосуються P2P, формуватиме податкова та Мінфін України.
Миколаївський погодився, що запропонований ними механізм незручний. Вирішити його допомогла б автоматизація процесу складання податкової звітності з боку торгових платформ.
Якщо людина продала за фіат давно придбані монети та не може підтвердити витрати на їх купівлю, у Мінцифрі радять сплачувати податок з усієї суми. Негативний результат криптовалютних операцій можна переносити, зменшуючи об’єкт оподаткування майбутніх податкових періодів.
Реєстрація постачальників послуг ВА в Україні
Обов’язковій авторизації підлягають види діяльності, що передбачають можливість оперувати ВА, які належать іншим особам. Виняток із відтермінуванням на 10 років поширюється тільки на надання консультаційних послуг. Це пов’язано з відсутністю високих ризиків.
Законопроєкт Мінцифри не забороняє українським користувачам обслуговуватися на торгових платформах-нерезидентах. Однак обслуговування у зареєстрованих в Україні постачальників послуг ВА спростить отримання звітності для податкових та інших виписок, пояснює Пархоменко.
Крім того, це знижує ризики зіткнутися з шахрайством, оскільки регулятор перевірятиме кожну компанію, що ліцензується, на предмет залученості в незаконну діяльність. Також це дає користувачеві право звернутися до суду в разі, якщо втрата активів все ж сталася.
У листопаді українські користувачі поскаржилися на блокування карток ПриватБанку і monobank після купівлі та продажу криптовалют. За деякими версіями, це було пов’язано з вимогами закону про протидію відмиванню злочинних коштів або необхідністю додаткових перевірок щодо походження коштів.
У Мінцифрі вважають, що головна причина в тому, що криптовалютні транзакції банки відносять до високоризикових.
Ситуацію зможе змінити ухвалення регулювання: постачальники послуг ВА отримають можливість відкривати банківські рахунки, запрацюють фіатні шлюзи, а різні криптовалютні проєкти зможуть легально здійснювати операції з цифровими активами.
Буде третій законопроєкт чи ні?
Раніше нардеп Олексій Жмеренецький заявив, що робоча група планує підготувати якийсь усереднений варіант законодавчого регулювання, щоб досягти компромісу між пропозиціями НКЦПФР і Мінцифри.
Однак, за словами Пархоменка, щось стверджувати можна буде після ознайомлення з висновками від державних органів виконавчої влади щодо цих двох документів.
«Ми ще не знаємо, у який спосіб відбуватимуться обговорення: чи візьмуть один із законів за основу, чи бачення двох відомств об’єднають у новому спільному документі. Зі свого боку Мінцифра готова до останнього відстоювати свою аргументовану позицію, а далі будемо дивитися на реакції інших стейкхолдерів», — резюмувала чиновниця.
За оптимістичних прогнозів у відомстві очікують, що оподаткування та обов’язкова реєстрація постачальників послуг ВА запрацює на початку 2025 року.
Нагадаємо, набуття чинності затвердженого 2021 року закону «Про віртуальні активи» відкладено до ухвалення оподаткування операцій із цифровими активами. Крім того, сам текст нормативного акта було оновлено з урахуванням норм європейського регламенту MiCA. Нова версія надійшла до Верховної Ради України 7 листопада.
Разом із нею НКЦПФР представила податковий законопроєкт, який пропонує ставку на рівні 18%, що зустріло осуд громадських діячів.
Зі свого боку Мінцифри презентувало проєкт альтернативного закону, який передбачає поступове зростання ставки для фізосіб і звільнення юросіб від ПДВ, за винятком операцій із токенізованими активами.
