Каменярі, агротехніки, соціологи: які професії будуть потрібні після війни
Фото: Марієнко Андрій/УНІАН
Війна диктує правило: живи сьогоденням. Але все одно, усвідомлено чи підсвідомо, ми думаємо про те, як житимемо, коли настане мир. І нинішні випускники шкіл, обираючи свій шлях, також орієнтуються на це майбутнє.
Які професії будуть потрібні після війни, KP.UA допоміг розібратися доктор соціологічних наук, професор, завкафедри соціології факультету соціології та права КПІ ім. Ігоря Сікорського Павло Федорченко-Кутуєв.
IT та оборона
Павло Федорченко-Кутуєв. Фото: facebook.com/pavlo.kutuev
Популярність фахівців у сфері інформаційних технологій була надзвичайно високою і до війни, а війна лише підтвердила її актуальність. Крім промислового використання комп’ютерної техніки, з’явилося багато навчальних та соціальних електронних платформ, чат-ботів, додатків, які спрощують дистанційну комунікацію та використовуються буквально скрізь – у державному управлінні, освіті, медицині, армії, сфері безпеки тощо.
Після війни все це отримає новий розвиток, оскільки Україна взяла курс на цифровізацію. Знадобляться не лише програмісти, а й веб-дизайнери, веб-аналітики, веб-інженери, розробники ресурсів із використанням можливостей штучного інтелекту.
ІТ-технології широко застосовуватимуться, зокрема, в оборонній промисловості. За прогнозами Павла Федорченка-Кутуєва, ця галузь обіцяє стати однією з провідних.
– Оборона – це наукові, фундаментальні дослідження, інженерія, виробництво і все з цим пов’язане. Держава підтримуватиме сектор ВП фінансово та іміджево, тому тут з’явиться багато перспективних робочих місць, – зазначає соціолог.
Разом із оборонним сектором зміцнюватиметься армія, насамперед контрактна.
– Військові спеціальності отримають незрівнянно вищий статус та фінансове забезпечення порівняно з минулим часом, і це залучатиме молодь, – упевнений експерт.
Будівництво та логістика
Після війни українці неминуче зіштовхнуться із проблемою відновлення зруйнованих міст, підприємств, доріг. Всі будівельні та супутні їм спеціальності будуть в ціні. Але тут багато залежить не лише від внутрішньої державної політики, а й підтримки наших партнерів.
– Тобто, якщо в Україну підуть інвестиції, матеріальна допомога з-за кордону, то буде великий попит на робочі руки – кваліфікованих фахівців з професійно-технічною освітою. Це муляри, столяри, електрики, електрозварювальники, облицювальники та інші. Їм не треба буде їздити шукати роботу до Євросоюзу, бо Євросоюз прийде до України. І набагато приємніше заробляти гроші вдома, ніж розриватися між домівкою та роботою в чужій країні, – каже Павло Федорченко-Кутуєв.
Зросте попит і на інженерні будівельні спеціальності – архітекторів, проєктувальників, технологів дорожнього та мостобудування.
Окрім будівництва, перспективи мають фахівці в галузі логістики. Війна порушила багато маршрутів перевезення товарів, їх доведеться відновлювати чи прокладати нові, зокрема й у Європу.
Медицина та психологія
Професія медика ніколи не втратить актуальності, але війна дасть поштовх до деяких конкретних напрямків. Це терапія наслідків контузій, політравм, щелепно-лицьова хірургія, психотерапія, психіатрія.
Затребуваними будуть лікарі-реабілітологи, протезисти та інженери-протезисти.
– Протезування вже набирає в Україні великих обертів, оскільки його гостро потребують як військові, так і цивільні, які стали жертвою ракетних бомбардувань. Зокрема, у КПІ ім. Ігоря Сікорського створено спеціальний центр із розробки інноваційних протезів, – зазначає Павло Федорченко-Кутуєв.
Безумовно, велика потреба буде в психологах, оскільки посттравматичні стресові розлади починаються через пів року після пережитих подій і можуть тривати місяцями. Але на ринку таких послуг, напевно, відбудеться сортування. Затребуваними будуть не просто психологи, серед яких левова частка поспіхом підготовлена на тримісячних курсах, а дипломовані фахівці, які знають ефективні реабілітаційні методики.
Окрім психологів-реабілітологів, затребуваною стане професія військового психолога, який готує новобранців до армійської служби та супроводжує військових у їхніх походах.
Сільське, лісове, водне господарство
Через повномасштабне вторгнення Росії Україна втратила четверту частину своїх орних земель у південних та східних областях. Після звільнення окупованих територій обов’язково постане питання відродження сільського господарства. А екологічні лиха, спричинені війною, вимагатимуть рекультивації земельних, лісових та водних ресурсів.
Зміна клімату у бік глобального потепління зробить актуальними технології вирощування нових культур. Тому агрономи, агротехніки, гідротехніки, іригатори, ґрунтознавці, тваринники, рослинники, екологи, техніки лісового господарства будуть дуже й дуже потрібні.
– Також дуже перспективними напрямками є енерго- та водозберігаючі технології, – прогнозує Павло Федорченко-Кутуєв.
Держуправління та соціологія
Суспільство, що відроджується до мирного життя, завжди вимагає досвідчених управлінців. Яким би не було наше ставлення до армії чиновників, без них не може існувати жодна держава. Павло Федорченко-Кутуєв прогнозує розвиток державного менеджменту, а разом із ним соціології.
– Соціум також потребує допомоги, як кожна окрема людина, медика чи психолога. Тому потрібні будуть люди, які підтримають державне управління, вказуючи на тенденції, що розвиваються у суспільстві, на можливі конфлікти та шляхи їх вирішення. Соціологія в цьому плані дуже прогресивна наука, і я вважаю, що ті, хто обрав таку професію, не зроблять помилки.
Щодо традиційно популярних професій – юристів, економістів, менеджерів, то тут важко прогнозувати злети, оскільки ринок праці перенасичений.
У торгівлі та сфері послуг очікується пожвавлення, коли компанії, що закрилися через війну, почнуть повертатися на ринок.
За прогнозами соціолога, після війни на новий виток розвитку вийде туристична галузь. Іноземці навіть зараз приїжджають до України, а коли буде гарантована безпека, інтерес до нашої країни посилиться.
Источник: kp.ua
