У Раді виконали стандарти FATF та Директиву ЄС: українці, які працювали в органах державної влади та займали керівні посади, назавжди набудуть особливого статусу – PEP (politically exposed person, політично значуща персона). Такі нововведення передбачені у ухваленому законопроекті № 9269-д . Протягом 12 місяців після звільнення PEP очікує жорсткий контроль з боку банків (після будь-якої операції можуть вимагати документи, що підтверджують джерело доходу). А потім до кінця життя – особливий статус та увага з боку контролюючих органів.
Про те, як працюватимуть нові правила і чому їх не варто побоюватися, читайте у матеріалі.
Хто такі PEP?
Насправді PEP – не кожний депутат чи чиновник. Йдеться про чиновників із посадами категорії “А” (це керівники центральних органів влади та їх заступники), тобто вищий корпус держслужби. Також політично значущими вважають усіх керівників правоохоронних органів та їх заступників, нардепів, членів правління та голову НБУ, членів Ради НБУ, суддів, членів різних державних агентств, колективних органів (Антимонопольний комітет, ЦВК, Нацкомісія з енергетики та компослуг тощо). Також під особливий контроль підпадають члени керівних органів партій. Тобто, якщо ви були або є звичайним чиновником, місцевим депутатом, то ви не PEP.
Лише державний Приватбанк обслуговує 10 тис. клієнтів, які вважаються PEP. Як пояснив OBOZ.UA голова комітету з фінансів, податкової та митної політики, якщо зараз статус PEP зберігається лише протягом трьох років після звільнення з посади, то за новими правилами цей статус буде довічним.
Крім того, PEP вважатимуться навіть ті, хто колись обіймав відповідну посаду (навіть якщо минули десятиліття). Це десятки тисяч українців, які набудуть довічного статусу. Вони вказуватимуть його у всіх анкетах у державних органах, фінансових установах, де є питання щодо статусу особи. Тобто закон ускладнить становище частини українців. А банки ретельно перевірятимуть будь-якого PEP, навіть якщо це пенсіонер, який уже десятки років не працює на держслужбі.
Що змінить новий закон?
Гетьманцев пояснив: всього у законі три важливі зміни: довічний статус PEP, покарання для банків за неаргументовану відмову від співпраці з PEP та особливо жорсткий контроль протягом 12 місяців після звільнення PEP з посади.
Штраф для банків становить до 10 млн. грн. При цьому розмір штрафних санкцій за відмову від співпраці такий самий, як і за відмову від особливої перевірки PEP. “Якщо гроші отримані легально, якщо все законно, жодних проблем у РЕР не буде. Звичайно, якщо людина принесе до банку 100 тис. доларів, то будуть проблеми та питання: а де ти взяв ці гроші”, – каже Гетьманцев.
Перевірку (фінансовий моніторинг) у банках проходять не лише політично значущі персони, а й усі українці. Тому хтось, хто проводить операцію на суму понад 400 тис. грн, згідно із законом має пройти через жорсткий фінансовий моніторинг та підтвердити, що кошти він отримав легально, з них сплачено податки.
Найчастіше банки перевіряють українців надто ретельно. Наприклад, блокують навіть невеликі перекази та вимагають надати довідку про доходи. Але це стосується не лише PEP. Банки використовують ризик-орієнтований підхід. Якщо вони вважають, що їх клієнт може незаконно отримувати кошти , отримує занадто багато, підозріло багато працює з готівкою,
“ПриватБанк виконував та виконуватиме сумлінно вимоги законодавства – обслуговуючи понад 10 тис клієнтів з ознакою PEP та пов’язаних з ними осіб банк вже активно застосовує ризик-орієнтований підхід як в оцінці діяльності клієнтів за рахунками, так і в оцінці ризику самих клієнтів”, – розповів прес-секретар банку Олег Серга.
Які проблеми будуть у PEP?
Народний депутат (“Голос”) Ярослав Железняк, який також довічно отримав статус PEP, розповідає OBOZ.UA: жодних проблем у нього з банками не виникало. Іноді справді просять надати декларацію для підтвердження своїх доходів, але це не спричиняє великих складнощів.
“Для мене, як для PEP, цей закон навіть вигідний. Тому що він вводить покарання для банків, які без причин відмовляються від співпраці з PEP, через 12 місяців після звільнення передбачає перехід на ризик-орієнтований підхід. Але у нас не було виходу, це вимога для переговорів щодо вступу до ЄС”, – каже Желєзняк.
Крім того, нардеп упевнений, що вже через 5 років фінансовий моніторинг усіх клієнтів банку настільки посилиться, що не буде різниці, це PEP чи звичайний клієнт. Жорстко перевірятимуть усіх. З такою думкою згодні далеко не всі.
Приміром, колишній голова “Нафтогазу” Андрій Кобальов не лише розкритикував повернення старих правил, а й тих, хто підтримав такі нововведення. “Комсомольці-антикорупціонери, які агітують за довічний статус PEP і описують його чудодійно-лікувальний ефект на наше суспільство, є чудовою ілюстрацією одного маловідомого, але дуже точного вислову: “Страшніше за людину, яка не прочитала жодної книги, може бути тільки людина, яка прочитала лише одну книгу”, – написав Кобальов на своїй сторінці у Facebook.
Віталій Шабунін, голова “Центру протидії корупції”, у відповідь нагадав : таке регулювання вже діяло з 2020 до 2022 року. “Приведення (повернення) цього закону у відповідність до Директиви ЄС 2015/849 та стандартів FATF було однією з семи вимог для початку переговорів про вступ України до ЄС. Норми прийнятого законопроекту майже дослівно повторюють формулювання відповідної Директиви ЄС. Немає жодних “довічних PEP” – це маніпуляція та фейк. 12 місяців після звільнення – посилений моніторинг, і, якщо ризики щодо клієнта не будуть зберігатися, до PEP застосовуються правила як і до всіх клієнтів”, – пояснив Шабунін .
Україна не мала вибору, вводити нові правила про PEP чи ні. Це було умовою подальшого співробітництва з міжнародними партнерами та переговорів про членство в ЄС. І на цю умову представники української влади погодились.
