05.08.2026 | 16:07

Новий фронт в Україні: як подолати зростаючу прірву між багатими та бідними

Поки Збройні Сили України героїчно стримують ворога на лінії зіткнення, в країні активно розгортається інший, не менш важливий фронт – фронт соціальної нерівності. Остання аналітика свідчить про помітне зростання кількості заможних громадян, проте ще тривожнішим є показник зростання числа українців, що опинилися за межею бідності, який наближається до 40%. Віталій Кулик у своєму блозі на сайті «Gazeta.ua» розмірковує над шляхами подолання цієї кризи нерівності та бідності.

Повномасштабне вторгнення не лише трансформує лінію фронту, а й кардинально змінює соціальну структуру українського суспільства. Якщо на початкових етапах війни основним викликом було фізичне виживання держави, то сьогодні дедалі чіткіше окреслюється нова арена боротьби – протистояння бідності та подолання соціальної нерівності.

Свіжі соціально-економічні дані вимальовують тривожну картину: Україна стрімко рухається до моделі суспільства з глибоким розшаруванням доходів та масовою бідністю. За попередніми оцінками, коефіцієнт Джині досяг позначки 0,50, а рівень бідності, розрахований за фактичним прожитковим мінімумом, охопив майже 38% населення.

Це свідчить про те, що війна стає потужним каталізатором соціального розшарування, посилюючи економічне виснаження. Якщо боротьба з бідністю не стане одним із головних пріоритетів державної політики вже зараз, після війни Україна ризикує зіткнутися не лише з наслідками зруйнованої інфраструктури, але й із суспільством, в якому хронічна бідність, інституційні проблеми та відчуження значної частини населення від спільних благ стануть нормою.

Особливо небезпечним є той факт, що попередній соціальний ландшафт України виявився лише статистичною ілюзією. На цьому тлі вражає політична безпорадність. Переважна більшість українських політичних сил продовжує оперувати загальними деклараціями, такими як «економічне зростання», «відновлення», «реформи», «європейський вибір» чи «цифровізація». Політичний простір зайнятий вульгарним праволібертаріанством або ж ліберальною «лате-політкультурою» «шампанської еліти», які, відмовляючись від концепції наздоганяючого розвитку, неухильно руйнують залишки соціальної держави.

Після завершення війни Україна конкуруватиме не лише за зовнішні інвестиції, але й, що найважливіше, за своїх власних громадян. Саме тому країні нагально потрібна не чергова виборча технологія, а потужна політична сила з чітким, цілісним баченням розвитку. Така сила повинна запропонувати новий суспільний договір, де в центрі уваги буде людина, а не абстрактні макроекономічні показники.

Необхідна політика, яка зосередиться на справедливому розподілі ресурсів, модернізації соціальної сфери, впровадженні прогресивних податкових механізмів, розвитку доступного житла, підтримці зайнятості, інвестиціях у людський капітал та зменшенні нерівності як ключовій передумові сталого економічного розвитку.

Порада від Business News:

Ця стаття надає глибокий аналіз актуальної соціально-економічної ситуації в Україні, висвітлюючи проблему зростаючої нерівності та бідності як наслідок війни. Розуміння цих тенденцій та пропоновані шляхи вирішення допоможуть громадянам краще усвідомити виклики, що стоять перед державою, та потенційні напрямки розвитку, які можуть позитивно вплинути на їхнє життя.

За матеріалами: dzvin.media