Від “Нептуна” до “Морського малюка”: чим може пишатися український військо-промисловий комплекс

Фото: President.gov.ua

Хочеш не хочеш, а Україні потрібний запасний план «B» поповнення новим озброєнням своєї армії. Це потрібно на випадок зміни політичної кон’юнктури серед наших західних партнерів. Кандидати в президенти США Дональд Трамп та Рон Десантіс вже зараз не приховують своїх антиукраїнських поглядів, майбутній переможець парламентських виборів у Словаччині Роберт Фіцо також виступає проти постачання зброї нашій країні. І навіть у найдружнішій нам Польщі лунають голоси заморозити постачання зброї через українське зерно. Тому найправильнішим кроком буде розвиток вітчизняного ВПК, який і так під час війни зробив великий стрибок. Чим зараз може похвалитися українська оборонна промисловість?

“Нептун” дуже важко виявити

Мабуть, найвагомішим аргументом стали наші ракети «Нептун», які потопили крейсер «Москва» та інші кораблі Росії.

Ракетний комплекс РК 360 МЦ “Нептун” призначений для ураження кораблів класів крейсер, есмінець, фрегат, корвет, десантних, танкодесантних кораблів та транспортів у будь-яких метеорологічних умовах та у будь-який час доби і року. Комплекс оснащується крилатими ракетами, здатними здійснювати політ на надмалих висотах. Дальність стрільби – до 300 км. Автоматичне визначення та захоплення цілі відбувається на відстані до 50 км.

Комплекс включає рухомий командний пункт, уніфіковану самохідну пускову установку, транспортно-заряджувальну машину, транспортну машину, комплект наземного обладнання, макети крилатих ракет тощо. Офіційно РК “Нептун” було взято на озброєння ЗСУ наприкінці серпня 2020 року.

Унікальність “Нептуна” у тому, що ракета здійснює політ дальністю до 300 км на дуже малій висоті – кілька метрів над рівнем моря – і може маневрувати під час польоту. Тому її неможливо виявити навіть у звичайну погоду із хорошою видимістю. На висоті 5-7 метрів вона лише епізодично з’являється на екранах радарів.

Генеральний директор конструкторського бюро «Промінь» Олег Коростелев, розповідаючи про переваги ракетного комплексу «Нептун», сказав: «Він може постійно міняти місце розташування. Це умовно береговий комплекс! І у цьому його перевага. Також «Нептун» може бути доопрацьований і використовуватися як крилата ракета низького польоту за наземними цілями. Для цього вона має всі необхідні конструктивні опції».

Дальність ураження “Нептуном” від 280 км до 300 км. Фото: wikimedia.org

«Темна конячка» вразила російський «Тріумф»

Є в нас ще й “темна конячка”. Оборонно-промисловий комплекс України створив та налагодив виробництво нової вітчизняної ракети. Розробка вже довела свою ефективність – саме цією ракетою знищили російську зенітно-ракетну систему великого та середнього радіусу дії С-400 “Тріумф” 23 серпня цього року.

“Ракета була нова, абсолютно сучасна. Це наш новий виріб, який показав себе абсолютно бездоганно”, – сказав секретар РНБО Олексій Данилов. Данилов зазначив, що ракета – результат програми, запущеної у роботі оборонно-промислового комплексу у 2020 році.

Відхилення «Вільхи» всього 30 метрів

Україна має ще й ракетний комплекс “Вільха”, який зацікавив не лише ЗСУ, а й іноземців. Комплекс із ракетами калібру 300 мм вважається одним із найпотужніших у світі у своєму класі. Система здатна на ураження цілей будь-яких типів на далеких підступах. Система може запускати 12 ракет за 45 секунд на відстань до 120 км. На такій відстані ракети потрапляють у ціль із максимальним відхиленням всього 30 метрів.

Ракетний комплекс Вільха високо оцінили іноземні партнери України. Фото: wikimedia.org

1000 кілометрів для ураження – вже реальність

Україна також розробляє свої системи далекобійної зброї, здатної знищувати глибинні об’єкти на території противника. Представник Головного управління розвідки Міноборони України (ГУР) Андрій Юсов заявив, що Україна наразі тестує різну далекобійну та високоточну зброю. Відповідаючи на запитання, на які відстані може дістати нова зброя, Юсов зазначив:

«Давайте не спрощуватимемо завдання Головному управлінню розвідки Генерального штабу Збройних Сил Росії, нехай вони самі дізнаються ці деталі. У будь-якому випадку, це включає комбінування різних методів, сил і засобів. Припускати, що, якщо заявлено про дальність 700 кілометрів, то вони ховатимуться на 800 або 1000 кілометрів, для них точно немає підстав”.

Заступник голови комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Єгор Черньов заявив, що Україна розробила та тестує власні системи протиповітряної оборони.

“У нас є новітні системи ППО. Вони зараз середньої дальності. Це, звичайно, не аналог Patriot, SAMP-T чи IRIS-T. Думаю, що ближче до HAWK чи середньої дальності систем. Вони українського виробництва та української розробки. Вони зараз проходять тестування досить вдало. Ракети вже розроблені”, – сказав він.

Безпілотники України не поступаються західним

Війна в Україні також дала поштовх до розвитку сучасних технологій в Україні. Наразі сотні українських компаній у галузі military defense tech (військових оборонних технологій. – Ред.) розробляють технологічні рішення, завдяки яким посилюють оборонну спроможність країни, зберігають життя військових та цивільних.

Безпілотні літальні апарати стали новою реальністю сучасної війни. Розуміючи це, Україна продовжує нарощувати свої можливості у галузі розробки та виробництв БПЛА у повітрі, на землі та на морі. Зараз у країні працюють понад десять державних і приватних компаній, які створюють безпілотники різних конфігурацій.

Український дрон “Бобер”, який нібито “кошмарить” Москву, схожий на літак з невеликою передньою частиною основного крила, який повільно летить, але має велику дальність польоту. За попередньою інформацією, дальність польоту БПЛА становить 1000 км. Він коштує близько 4 мільйонів гривень.

Дрон побудований за аеродинамічною схемою “качка”, що забезпечує ефективність зміни висоти для проходження зон ППО або зміни цілі без втрат підйомної сили. Попередні технічні характеристики: розмах крила приблизно 2,5 метра, довжина 2 – 2,5 м, швидкість 150 – 200 км/год. Можна припустити, що його вага близько 150 кг, бойова частина може бути 20 кг.

Універсальний дрон Airborne може пролетіти 800 км вдень і вночі, в будь-яку пору року. Фото: wikimedia.org

Дрони UJ-22 Airborne виробництва української компанії «УКРДЖЕТ» – багатоцільові безпілотні авіаційні комплекси, здатні виконувати польоти у будь-яку пору року, вдень та вночі, у простих та складних метеоумовах, в умовах активного використання противником засобів радіоелектронної боротьби.

Дрон Airborne має радіус дії до 800 км, може літати на висоті до 6000 метрів зі швидкістю 140-200 км/год і триматись у повітрі до 14 годин із корисним навантаженням до 20 кг.

В арсеналі безпілотного літального апарату є некеровані авіаційні бомби для ураження живої сили супротивника та бронетехніки. Окрім боєприпасів, дрон UJ-22 Airborne може використовувати фотоапарат та оптико-електронну станцію. Керувати такими БПЛА можна в автоматичному, напівавтоматичному та ручному режимах.

Безпілотник “Морський малюк” атакував Кримський міст. Фото: скріншот відео СБУ

Надводний дрон “Морський малюк”. Голова СБУ Василь Малюк повідомив, що використаний для атаки на Кримський міст безпілотник “Морський малюк” (Sea Baby) – результат багатомісячних розробок вітчизняного виробництва.

“Надводні дрони – це унікальний винахід Служби безпеки України. Жодна з приватних компаній не має до цього відношення. За допомогою цих безпілотників ми нещодавно успішно нанесли удари по Кримському мосту, великому десантному кораблю “Оленьогірський гірник” та танкеру SIG. Ці безпілотники виробляються на секретному виробництві на території України. Цілі, які я назвав, це легітимні цілі згідно з українським та міжнародним законодавством”, – розповів голова СБУ.

Антидронові рушниці в Україні

Українська компанія Kvertus вже випустила рушниці-антидрони ANTIDRON KVSG-6, які успішно нейтралізують ворожі безпілотники: знищують, блокують чи садять.

«Коли боєць перебуває в окопі чи розвідці, наша антидронова зброя ANTIDRON KVSG-6 80W з дальністю ураження до 3000 м дуже ефективна. Коли наші бійці бачать дрони ворога, вони ефективно їх збивають або садять таким чином, щоб зібрати з них інформацію. Це дуже важливо», – пояснює розробник дронів Андрій Знайченко.