Великий обмін: Росія, Білорусь віддають Німеччині та США політв’язнів в обмін на своїх шпигунів

Фото: З відкритих джерел (ілюстративне)

Про те, що готується масштабний обмін ув’язненими між Росією та іншими країнами, у світі заговорили кілька днів тому. Передували цьому різні події, зокрема і зникнення з російських в’язниць засуджених за «політичними» статтями, категоричне небажання Кремля щось коментувати з цього приводу (що підлило олії у вогонь) та появу величезної кількості інсайдерської інформації. Коротко про – про те, як розвивалися події.

Розліталися літаки

У середині дня 1 серпня в Калінінграді приземлився борт RA-61727 спеціального льотного загону “Росія”, підпорядкованого Управлінню справами президента РФ. Відомо, що цей літак раніше використовувався під час обміну росіянина торговця зброєю Віктора Бута на американську баскетболістку Брітні Грайнер. Переконання, що планується обмін російських політв’язнів та американських «шпигунів» на російських агентів і розвідників, які також сидять у в’язницях Європи та США, почали міцніти. При цьому, якщо зібрати докупи інформацію про всіх учасників процесу, то вимальовувався найбільший обмін між Росією та Штатами, у тому числі включаючи період Радянського Союзу – 20-30 осіб.

Поступово до середини четверга кількість літаків, які, ймовірно, використовуються для процедури обміну, збільшилася.

З Калінінграда борт перемістився до Мурманська. Це літак Ан-148, який уже використовувався під час обміну Віктора Бута, Костянтина Ярошенка та Надії Савченко на росіян.

Ще один борт Ту-204-300 із бортовим номером RA-64059, який використовується Управлінням справами президента РФ, вилетів із «Внуково» до Анкари. Там нещодавно обміняли американця Тревора Ріда на російського льотчика Костянтина Ярошенка та українських бійців із «Азовсталі» на Віктора Медведчука.

Третій із бортовим номером RA-96014, який раніше використовувався при висилці німецьких дипломатів із Москви, кружляв над Уфою. Відомо, що у квітні 2023 року цим спецбортом вислали з Москви до Берліна понад 20 німецьких дипломатів.

Четвертий із бортовим номером RA-96019, який обслуговує МЗС РФ, приземлився у Тюмені. Це резервний літак президента Росії, який також використовують для перевезення інших перших осіб країни.

У бік Туреччини з військової бази Рамштайн у Німеччині вилетів американський військово-транспортний літак HKY767. Також в Анкару з Осло вилетів американський приватний літак Dassault Falcon 7X, який 30 липня прилетів до Норвегії з Вашингтона, а до цього він побував у Бостоні (де містився російський бізнесмен Владислав Клюшин, який також нібито планувався для обміну).

Чому Туреччина – зрозуміло. Туди не потрібна віза для російських громадян. Тим більше, що за інформацією джерел у МВС РФ, усім ув’язненим було виписано закордонні паспорти.

Літак спецборту ФСБ на якому при обмінах перевозять віп-ув’язнених. Фото: onespotter.com

Що віщувало

Кілька днів тому, 30 липня, президент РФ Путін підписав сім секретних указів, у яких, за припущенням ЗМІ, міститься помилування кількох ув’язнених, яких Москва готова обміняти на своїх розвідників, які відбувають терміни в іноземних в’язницях.

Володимир Кара-Мурза. Фото: strausscenter.org

У цей же час з російських виправних колоній зникли кілька «політеків», що дало ще один привід думати про їхній обмін, оскільки такого масового дезавуювання в історії Росії, що сидить, начебто не було. Практично одночасно адвокати втратили зв’язок з опозиційними політиками Іллею Яшиним, Володимиром Кара-Мурзою (засуджений до 25 років позбавлення волі за «держзміну», що виражалася в критиці війни РФ в Україні), активістками Лілією Чанишевою, Ксенією Фадєєвою, засудженим за «таємну співпрацю з іноземними урядами» Данилом Крінарі, істориком та правозахисником Олегом Орловим, антивоєнною художницею Сашком Скочиленко, журналісткою Марією Пономаренко та активістом з Німеччини Кевіном Ліком, засудженим за держзраду. За повідомленнями адміністрацій колоній, усі вони були етаповані у невідомому напрямку.

Відразу ж пішли чутки про їхній можливий обмін з американцями. По-перше, в американських і європейських в’язницях перебуває достатня кількість російських шпигунів та кілерів, які потрібні самій РФ. По-друге, за скупими відомостями з-за кордону, американські силовики провели кілька великих операцій розкриття та захоплення шпигунських груп – обмінний фонд російських агентів поповнився ще на кілька голів.

І як ремарка убік: цілком імовірно, одну з головних ролей в обміні з боку США грає Камала Харріс. І це дуже сильний хід для кандидата в президенти, навіть якщо обмін пройде не так, як планувався.

Еван Гершкович. Фото: REUTERS

Чи було помилування?

Обмінювати інакодумців на «своїх», відправити політзеків у далеку подорож подалі від Росії з надією, що вони хоча б там заткнуться (як це сталося, наприклад, з Юлією Навальною) і припинять бентежити народ – ця ідея Кремля не нова і навіть у принципі продуктивна. Оскільки навіть поліруючи нари в Росії, ув’язнені намагаються щось зрушити в цій шаленій махині тупості та смертовбивств.

Щоправда, є одне «але»: для обміну потрібне помилування президента. Для помилування слід написати прохання на ім’я Путіна. А для прохання слід визнати провину. Чи пішли на це в’язні російської совісті, бо нібито помилування вже підписано? До речі, помилування бізнесмена Ходорковського багато років тому сталося на підставі його прохання, але без визнання вини. І нічого – відпустили.

Ні, не пішли, заявили пізніше джерела, близькі до обміну. Як і у випадку з Ходорковським, ніхто не просив помилування та провини за собою не визнав.

Крім своїх громадян Росія повертає до США кореспондента The Wall Street Journal Евана Гершковича та морського піхотинця Пола Уїлана, засуджених за шпигунство. Американці запевнили, що Гершковича вже звільнили, і протягом доби він буде на батьківщині.

Піл Вілан. Фото: t.me/slvn_pomet

Кого хоче Росія

Гучніше за всіх про майбутній обмін висловлюються журналісти американської The Wall Street Journal та словенських телеканалів. За їхньою інформацією, обмін планується чотиристороннім – між Росією, Білоруссю, Німеччиною та США.

Вадим Красіков. Фото: wikipedia.org

Щодо тих, кого хоче забрати Росія, словенський телеканал N1 називає імена Артема та Ганни Дульцевих – розкритих російських шпигунів, які жили у Словенії за аргентинськими паспортами на імена Людвіг Гіш та Марія Майєр Муньос, а також офіцера ФСБ Вадима Красікова, який отримав довічний за вбивство чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі

До речі, саме Красікова називають «цвяхом програми», на нього, швидше за все, мінятиме американців та інших причетних. Також умовою звільнення Красікова було помилування російського опозиціонера Володимира Кара-Мурзи.

Брат Красікова підтвердив різним Телеграм-каналам інформацію про обмін «ліквідатора», який готується, на політв’язнів з Росії.

Також США може теоретично видати Володимира Дунаєва та Романа Селезньова, звинувачених у кіберзлочинах, а також Владислава Клюшина, Олександра Винника (звинувачувався у відмиванні 4 млрд доларів через біржу криптовалют ВТС-е), Максима Марченка (контрабанда в Росію мікроелектроніки) подвійного та Вадима Конощенка – їхні картки зникли із бази Федерального тюремного бюро США.

Білорусь повертає громадянина Німеччини Ріко Крігера, засудженого до страти. За версією білоруського слідства, Крігер нібито за завданням СБУ вів у Білорусі розвідку, фотографував територію військової частини, військову техніку, залізницю та надсилав фото українським спецслужбам. Також Крігера звинувачують у підриві залізничних колій. Крігер написав прохання про помилування, президент Білорусі Олександр Лукашенко його підписав. За помилування, за білоруськими законами, ув’язнений може бути частково або повністю звільнений від покарання.

У другій половині дня стало відомо, що в Калінінграді Росії видали Артема та Ганну Дульцевих, яких засудили до одного року та семи місяців позбавлення волі у справі про шпигунство.