Саміт ЄС: стратегічний прорив, бюджетна пауза та ложка дьогтю від Орбана

Фото: REUTERS

Європейська рада у четвер, 14 грудня, ухвалила рішення про початок переговорів про вступ до Євросоюзу з Україною та Молдовою, а також надала статус кандидата Грузії. «Європейська рада вирішила розпочати переговори щодо вступу до ЄС з Україною та Молдовою. Чіткий сигнал надії для їхніх народів та для нашого континенту», – наголосив президент Євроради Шарль Мішель.

Угорський прем’єр вийшов із зали і не голосував

Рішення лідерів ЄС означає, що Європейська комісія без подальшого відстрочення починає готувати технічні аспекти переговорів з Україною щодо членства (так звану переговорну рамку). Її можуть затвердити наступного саміту ЄС навесні 2024 року, якщо буде визнано, що Україна виконала всі попередні критерії Єврокомісії.

Відкриття переговорів вимагало згоди всіх лідерів ЄС, у тому числі Угорщини, яка, як відомо, до останнього заявляла про опір такому рішенню. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан утримався під час ухвалення рішення та вийшов із зали голосування. У четвер вранці ключові лідери спробували переконати Орбана у необхідності підтримки України. Після цього угорський лідер заявив, що не проти вступу України до ЄС, але не бачить причин для переговорів.

«Після тривалих переговорів Угорщина вирішила вийти із зали засідань і утриматися від голосування – не для того, щоб завадити результату, а щоб уникнути співпраці у прийнятті помилкового, на нашу думку, рішення», – пояснив політичний радник угорського прем’єра Балаш Орбан.

До речі, саме через присутність Орбана на саміті його організатори відмовилися від запрошення на нього президента України Володимира Зеленського. Politico повідомило, що присутність українського президента може викликати антагонізм у прем’єра Угорщини Віктора Орбана і зробить позицію угорця щодо України ще більш непоступливою.

Але заблокував 50 мільярдів для України

Натомість прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заблокував ухвалення бюджетного рішення ЄС, яке включало б середньострокову програму допомоги Україні у розмірі 50 мільярдів євро. «Підсумок нічної зміни: вето на додаткові гроші Україні, вето на перегляд багаторічного бюджету. Ми повернемось до цього питання наступного року на саміті ЄС після відповідної підготовки», – повідомив Орбан.

І все ж президент Європейської ради Шарль Мішель закликає Україну бачити позитивний сигнал у голосуванні щодо бюджетної підтримки, незважаючи на те, що угорський лідер Віктор Орбан заблокував це рішення.

“У нас є інструменти для того, щоб гарантувати, що Україна може розраховувати на нашу підтримку, є сильна політична воля 26 лідерів прийняти цей “мегапакет”. І це сигнал, який ми хочемо послати Україні”, – заявив він.

У той же час, пише ВВС News, прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте висловив упевненість, що лідерам ЄС вдасться домовитися про довгострокову допомогу Україні наступного року. «У нас ще є час, в Україні не закінчиться гроші в найближчі кілька тижнів», – заявив Рютте.

Сам Орбан назвав умову, за якої Угорщина підтримає пакет допомоги ЄС: коли блок виплатить усі кошти, утримані в Угорщині – близько 30 мільярдів євро, заморожених через проблеми з верховенством закону та корупцією після того, як Угорщина ухвалила зміни, пов’язані із судовою системою..

Прем’єр-міністр Віктор Орбан виступив проти колективної думки Європи. Фото: REUTERS

ЄС і надалі допомагатиме Україні грошима та зброєю

Саміт ЄС запевнив Київ, що продовжить задовольняти “нагальні військові та оборонні потреби України”. “Європейська рада особливо наполягає на важливості своєчасної, передбачуваної та сталої військової підтримки України, зокрема через Європейський фонд миру та Місію військової допомоги ЄС, а також через пряму двосторонню допомогу з боку держав-членів”, – сказано у висновках європейських лідерів.

Вони вказали на “гостру необхідність прискорити постачання ракет та боєприпасів, зокрема, в рамках ініціативи про артилерійські боєприпаси в один мільйон снарядів, а також надати Україні більше систем ППО”.

У висновках саміту дано обіцянку “активізувати надання Україні подальшої гуманітарної допомоги та допомоги у галузі цивільного захисту, а також забезпечення стійкості її енергетичного сектору”. Крім того, підтверджується відданість ЄС відновленню та реконструкції України в координації з міжнародними партнерами.

Думка експерта

Володимир Фесенко, політолог:

– Щодо фінансової допомоги Україні, то це частина великого мегарпроєкту, по суті, це довгострокова фінансова стратегія Євросоюзу на наступні 4 роки. І 50 млрд євро для України – це лише частина цієї стратегії. Тож це інтерес не лише Києва, а й самого ЄС прийняти цей пакет. Іншого варіанту просто немає, його приймуть неминуче. Тому для цього скликається позачерговий саміт ЄС, який відбудеться на початку наступного року. І як показало вчорашнє засідання Євроради, там вміють “опрацьовувати” Орбана на згоду. Не виключено, що в цьому фінансовому мегапроєкті будуть якісь «плюшки» і для Угорщини.

Але це не означає, що Орбан ще не «п’є крові» Києву під час переговорів щодо вступу до ЄС. А цей процес буде довгим і непростим. І що найголовніше – це ще не сам вступ до ЄС, а лише переговори про це. Найближчими роками відбуватимуться складні переговори щодо зміни законодавства, нормативної бази. Нам доведеться узгоджувати з ЄС інтереси та шукати компроміси у різних галузях економіки. «Зерновий», «транспортний! Криза показала, що ми сильний конкурент для Європи в аграрному секторі, транспортному, промисловому. І тепер усі ці протиріччя потрібно згладжувати.

Источник: kp.ua