Нові обличчя української дипломатії: 18 послів вирушать у світ – від Сеула до Бразилії

Фото: ФБ Володимир Зеленський Підпишіться на нас в Google додати зараз

Україна розпочинає масштабне оновлення свого представництва за кордоном. Керівник зовнішньополітичного відомства, Андрій Сибіга, днями представив главі держави список із 18 кандидатів на посади послів. Цей перелік включає як досвідчених дипломатів, так і нових посадовців. Головна мета кадрових призначень — заповнити вакантні позиції та замінити неефективних керівників дипломатичних місій на фахівців, здатних надати нову динаміку відносинам із країнами перебування.

Нові горизонти та KPI для дипломатів

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга окреслив три основні завдання, що стоять за цими масштабними кадровими змінами:

• Нова динаміка відносин: Ротації та заповнення вакансій мають на меті оновити підходи до взаємодії з ключовими державами та змінити парадигму двосторонніх відносин.
• Жорсткі KPI: Дипломатичний корпус має бути орієнтований на досягнення конкретних, вимірюваних показників ефективності (KPI). В умовах війни це означає активне залучення військової допомоги, інвестицій та посилення санкційного тиску на Росію, замість традиційної, часто повільної, дипломатії.
• Подолання кадрового дефіциту: Глава МЗС визнав, що брак кваліфікованих кадрів є серйозним викликом. Тому відомство прагне уникнути ситуацій, коли посольства роками залишаються без повноцінного керівництва, перебуваючи під управлінням тимчасових повірених.

Євроінтеграція під наглядом досвідченого фахівця

Ключову роль у представленні України в Європейському Союзі відіграватиме Тарас Качка, якого призначено Постійним представником України при ЄС у Брюсселі. Тарас Качка – це висококваліфікований чиновник рівня міністра. До цього призначення він обіймав посаду віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а раніше багато років був заступником міністра економіки та Торговим представником України.

На новій посаді в Брюсселі Тарас Качка поєднуватиме функції представника України при ЄС та Торгового представника. Його головне завдання – це детальна робота над просуванням переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу, зокрема розблокування чотирьох ключових переговорних кластерів. Він відповідатиме за складну комунікацію не тільки з інституціями ЄС, але й за цільову роботу з урядами країн-членів, зокрема для подолання вето та скептицизму, які час від часу висловлює Угорщина.

Тарас Качка очолить представництво України при ЄС. Фото: ФБ Тарас Качка

Стратегічні напрямки: від Азії до Латинської Америки

Особливий акцент у нових призначеннях зроблено на країни Глобального Півдня, Латинської Америки та Азії. Саме ці регіони є ключовими для України у протидії російським наративам, здобутті підтримки нейтральних держав та залученні нових ресурсів для оборонної та технологічної сфер.

Південна Корея є одним із пріоритетних напрямків для посилення оборонного співробітництва завдяки її передовим оборонним технологіям та потужному оборонно-промисловому комплексу. Країна має значні запаси артилерійських боєприпасів (155-мм) та сучасне озброєння (танки K2, САУ K9, системи ППО), а також є світовим лідером у сфері мікроелектроніки та високих технологій. Завданням нового посла, Андрія Ніколаєнка, є домогтися прямих поставок летальної зброї, долаючи внутрішні законодавчі обмеження Сеула.

Бразилія, як лідер Латинської Америки, член БРІКС та ключова держава Глобального Півдня, також стає стратегічним напрямком. Призначення досвідченої дипломатки Інни Огнівець має на меті змінити нейтрально-прохолодну позицію бразильського президента Лули да Сілви щодо України. Посол має залучити Бразилію до реалізації української «Формули миру» та мінімізувати її взаємодію з РФ у межах БРІКС. Крім того, Бразилія володіє величезними обсягами сировини та продовольства, тому економічний аспект співпраці зосереджуватиметься на запобіганні дефіциту поставок та розширенні торговельних зв’язків.

Інна Огнівець працюватиме над зміною позиції Бразилії. Фото: Henrique Casinhas/SOPA Images/LightRocket via Getty Images

Центральна Азія та Африканський континент

Високий пріоритет надається країнам Центральної Азії. Одночасна заміна послів майже у всіх республіках регіону (Юрій Мушка – до Узбекистану, Геннадій Брескаленко – до Таджикистану, Олексій Перевезенцев – до Туркменістану, Наталія Сіренко – до Киргизстану) має на меті послаблення впливу Росії.

Нові посли мають стимулювати керівництво цих країн до поступового віддалення від Москви та зміцнення власного суверенітету, зокрема через розвиток Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту, що оминає територію РФ.

Не менш важливим є призначення послів до африканських країн: Ефіопії, Гани, Сенегалу. Призначення кількох послів одночасно (Віктор Нікітюк – до Ефіопії, Олег Куць – до Гани, Віктор Гамоцький – до Сенегалу) є продовженням затвердженої Африканської стратегії України. Її мета – інформаційне та дипломатичне витіснення Росії з континенту та завоювання підтримки країн Глобального Півдня. Україна має вагомі інструменти для цього, зокрема залежність африканських країн від українського зерна. Посли координуватимуть програму «Зерно з України» (Grain from Ukraine), використовуючи гуманітарні поставки як інструмент «м’якої сили» проти російського впливу.

Професіонали та управлінці: новий склад послів

Кандидати, представлені до призначення, поєднують досвідчених дипломатів із фахівцями у галузі міжнародного права, економіки та кризового менеджменту. Це як “професійні кар’єрні дипломати” високого рангу, так і “технократи-управлінці”, які мають забезпечити економічні прориви.

Наприклад, кандидати на посади послів в Узбекистан (Юрій Мушка), Таджикистан (Геннадій Брескаленко) та Австрію (Артем Рибченко) мають найвищий ранг Надзвичайного та Повноважного Посла.

• Юрій Мушка працює в системі МЗС з 1991 року. Він очолював ключові посольства України в Угорщині (двічі), Південній Кореї та Словаччині. Його досвід дозволяє йому виступати як топ-переговорнику, який добре знає специфіку як азіатського, так і європейського регіонів.
• Геннадій Брескаленко – це дипломат-практик з великим досвідом кризового менеджменту. Він здобув популярність як консул України в РФ, де в умовах 2014 року добивався доступу та захищав українських політв’язнів (включно з Надією Савченко). Також він працював радником-посланцем в Ізраїлі.
• Артем Рибченко – кар’єрний дипломат із значним досвідом роботи в Західній Європі. З 2018 по 2022 рік він успішно керував посольством України у Швейцарії та Ліхтенштейні. Його компетенції відповідають складним завданням ведення переговорів, зокрема в нейтральній Австрії.

Категорію “технократів-управлінців” представляє, зокрема, Олексій Перевезенцев, магістр міжнародного права та кандидат юридичних наук, чий статус відповідає державному чиновнику високого рівня. Андрій Ніколаєнко (Республіка Корея) – дипломат, економіст-міжнародник та управлінець. Його призначення до Сеула свідчить про те, що він глибоко розуміє корейську політичну систему і здатен вести діалог із прагматичним керівництвом Південної Кореї мовою цифр, інвестицій та оборонно-промислового комплексу.

Таким чином, МЗС України свідомо відмовляється від практики призначення “випадкових” людей чи суто політичних призначенців без відповідного досвіду. Усі 18 кандидатів – це або професійні дипломати з 20-30-річним стажем роботи, або профільні юристи-міжнародники та економісти, здатні ефективно вирішувати конкретні завдання воєнного часу.

Андрій Ніколаєнко вирушає до Сеула як посол. Фото: parlament.ua

Думка експерта

Роман Безсмертний, Надзвичайний і Повноважний Посол України:

«У традиційній дипломатичній практиці така масова зміна послів є нетиповою. Зазвичай, посол працює повний чотирирічний термін. Однак, ця ротація продиктована специфікою воєнного часу та актуальними потребами України.

Суть полягає у необхідності коригування дипломатичних завдань. Це особливо важливо для європейських країн та Сполучених Штатів Америки, хоча саме там масштабних ротацій не спостерігається. Натомість, у країнах Латинської Америки, Глобального Півдня та Центральної Азії стоїть завдання не просто корекції, а кардинальної зміни парадигми дипломатичних відносин. Це регіони зі значним впливом Китаю та Росії, і перед нашими дипломатами постає надзвичайно складне завдання — протидіяти російським наративам та зменшити російський вплив у цих країнах.»

Порада від Business News:

Ця інформація надзвичайно корисна для українців, які цікавляться зовнішньою політикою та роллю України на світовій арені. Розуміння того, куди призначаються нові посли, допомагає оцінити стратегічні пріоритети держави у сфері міжнародних відносин, зокрема, акцент на країни Азії, Африки та Латинської Америки. Це також свідчить про прагнення України посилити свою присутність та вплив у світі, залучаючи досвідчених професіоналів для досягнення конкретних результатів.

Джерело новини: kp.ua