За оперативними даними НБУ, у січні портфель кредитів резидентам у національній валюті майже не змінився: збільшився на +0,2% (+1,4 млрд. грн.) до 727,8 млрд. грн. При цьому гривневі кредити населенню зросли на 2,3%, а бізнесу — навпаки, зменшились на 0,7%.
Про це пише голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Кредитування, хоча й дещо пожвавилось у другій половині 2023 року, але за великим рахунком продовжує стагнувати. Більш відчутними були зміни у депозитній базі.
Вклади у національній валюті скоротились на 3,2% або («мінус» 51,3 млрд. грн) до 1577,1 млрд. грн.
Це найбільші темпи і обсяги скорочення депозитів у гривні з початку війни. При цьому вклади бізнесу скоротились на 3,5% (32,5 млрд. грн.), населення — на 2,6% (18,8 млрд. грн.). Населення також скоротило свої валютні вклади на 2,1%, тоді як бізнес збільшив такі вклади на 3,2%.
В чому причина
«Щодо депозитної бази, скажу відразу — ніякої зради тут не має. По-перше, з початку війни депозити у гривні зросли більш ніж на 70% або на 650 млрд. грн. Банківська система є стійкою, дії НБУ як регулятора є ефективними, що трансформується у високий рівень довіри до банків.
По-друге, скорочення банківських вкладів у гривні у перший місяць року — це сезонне явище, пов’язане із піковими розрахунками у грудні. Зокрема, ця тенденція спостерігалась у дев’ять з десяти останніх років. Хоча, звісно, для кожного року є своя специфіка, як це було наприклад на початку 2015 року або 2022 року,” — пише він.
Утім, як допускає Гетманцев, що певний негативний ефект міг бути пов’язаний із нормами законопроекту № 10 449 щодо «військової служби, мобілізації та обліку».
«Давид Арахамія вже відповів на це питання. Як голова профільного комітету можу ще раз це повторити, що норми законопроекту, які передбачають блокування банківських рахунків не будуть підтримані” — резюмував він.
