Останнім часом ситуація з курсом готівкового долара в Україні досить ускладнила життя експертам та оглядачам: давати прогнози, оцінювати та обговорювати треба, а фактично нічого. Справа в тому, що вартість американської валюти вже досить давно влаштувалась на рівні 37-38 грн і далеко від нього не відхилялася, коливаючись у цілком прийнятних межах у кілька копійок.
І навіть зростання курсу майже до 39 грн наприкінці літа виявилося тимчасовим явищем, спричиненим локальними факторами (наприклад, зниженням експортних надходжень, зокрема через блокування Росією морських шляхів експорту продовольства чи зменшення кількості обмінних пунктів), а не системними економічними передумовами. Відповідно, і кардинальні зрушення не очікувалися .
І раптом міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що у 2024 році середній курс долара в Україні може підскочити до 41,4 грн ., тобто в моменти максимальних значень перебуватиме на ще вищому рівні. Причина – відсутність фундаментальних факторів для зміцнення гривні.
Як результат – запуск обговорень, прогнозів, роз’яснень, пошуків підводного каміння, а також всього того, чим звикли займатися експерти та оглядачі. З усім цим, а також з тим, що насправді стоїть за словами Марченка, на що чекати українцям і що буде, якщо його слова збудуться, розбирався OBOZREVATEL.
Що сказав Марченко
На зустрічі Європейської бізнес-асоціації “EBA Global Outlook: Нова економіка України” глава Мінфіну Сергій Марченко заявив: у 2024 році середньорічний курс долара в Україні може перетнути позначку 41 грн і скласти 41,4 грн/долар. Принаймні на це розраховує міністерство, стурбоване зміцненням гривні.
Причиною цього занепокоєння, за його словами, стали експортні показники. Адже чим нижчим є курс долара, тим менші гривневі доходи від продажу товарів і послуг за кордон.
“Нас непокоїть зміцнення гривні… Наступного року передбачаємо курс 41,4 грн/долар”, – заявив Марченко. Він зазначив, що такий прогноз ґрунтується на розрахунках Міністерства економіки та “інших уповноважених структур”.
Крім того, він наголосив, що для зміцнення гривні “немає жодних фундаментальних факторів” . Це, за словами міністра, мінус для експортно орієнтованого бізнесу та загалом для економіки країни. Адже “експорт не зростає взагалі”, додав він.
Держбюджет на носі
Тут слід пам’ятати про 2 важливі речі :
озвучений Марченком курс 41,4 грн/долар на 2024 рік є прогнозом, а не констатацією факту;
зроблено цей прогноз напередодні внесення до Верховної Ради проекту Держбюджету на 2024 рік.
“Нагадаю три істини: 1 – до Держбюджету не закладається курс, він є тільки в макропрогнозі. 2 – майже ніколи цей курс не збігається з реальною ситуацією. 3 – цей курс закладається під цифри бюджету. Чиновниками. Якби вони вміли вгадувати курс – були б б олігархами на Уолл-стріт. Але не вгадують”, – пояснив ситуацію нардеп від “Голосу” Ярослав Железняк .
Він також додав таблицю прогнозованого та реального курсу з 2015 року. Зійшлося лише 2020-го:
прогнозувався середньорічний курс на рівні 27 грн/долар;
фактично він становив 26,96 грн/долар.
Близько до цього було 2017-го:
прогнозували курс 27,2 грн;
фактично він становив 26,6 грн.
В інших випадках різниця була суттєвою. Правда, бувало, що фактичний курс:
як дуже не дотягував до прогнозованого – наприклад, у 2019 році його прогнозували на рівні 29,4 грн., а склав він 25,85 грн.
так перевищував його – у 2015 році прогнозований становив 17 грн., а фактично виявилося 21,84 грн. Втім, тоді Україна не мала такої потужної фінансової підтримки від партнерів, як зараз.
Більше того, у військовому держбюджеті України на 2023 рік передбачено курс долара 42,2 грн. А станом на 15 вересня американська валюта навіть на готівковому ринку коштує не дорожче за 38,5 грн. Офіційний курс залишається фіксованим на рівні 36,56 грн.
Гривня не міцна, а стабільна
Фундаментальних причин у вигляді сталої економіки в Україні для стабільного курсу долара справді немає, зазначив у розмові з OBOZREVATEL фахівець аналітичного центру “Об’єднана Україна” Олексій Кущ. Він пояснив:
експорт України знижується – за підсумками 2023 року обсяги імпорту перевищать експорт на 20 млрд доларів;
на карти біженців зарубіжних країн виводяться значні суми. Фактично вони виходять із економіки України;
є девальваційний чинник інфляційних очікувань населення, що, втім, звичайна справа під час війни.
“Але це все перекривається міжнародною фінансовою допомогою . І тому сам платіжний баланс зараз профіцитний на 10 млрд доларів. Тобто він у плюсі”, – зазначив Кущ.
З іншого боку, говорити в поточних умовах про міцність гривні взагалі взагалі недоречно, пояснив OBOZREVATEL керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращий. За його словами, описувати сьогоднішнє становище української валюти краще визначенням “стабільність”.
Я не знаю, хто може взагалі щиро називати гривню міцною. Вона стабільна. Ми говоримо про стабільність обмінного курсу. Мені здається, що в умовах війни ця стабільність відіграє важливу роль: у нас доходи нестабільні , очікування нестабільні, натомість за курсом ми розуміємо, що у нас стабільність”, – зазначив він.
Стабільність же ця, за словами Паращія, відіграє важливу роль, зокрема, “збільшує довіру до економіки, дій уряду тощо”.
Курс під бюджет
З іншого боку, зазначив експерт, “доля Мінфіну така: чим вища інфляція, чим вищий курс долара, тим йому краще”. Адже таким чином набагато легше забезпечити великі надходження до держбюджету у гривні . Про що, власне, і сказав Марченко.
“Так зручніше зверстати бюджет на наступний рік. Мінфіну потрібно збирати гроші – щоб фінансувати витрати. Витрати у нас дуже великі, а джерела фінансування дуже невизначені – тому що податкові надходження покривають фактично лише третину цих видатків. Тому очевидно, що Мінфіну було б зручніше збирати бюджет. більше коштів, якби ми мали велику інфляцію”, – констатує Паращій.
Схожої думки дотримується і Кущ. Він зазначає: прогнозований для Держбюджету курс – технічний та “закладається для того, щоб штучно збільшити доходи від імпорту”.
“Девальвація гривні – це збільшення доходів із митниці у вигляді ПДВ, який нараховується на імпортні товари. Мито ж обчислюється за митною вартістю товарів. Відповідно, якщо гривня девальвує, то митна вартість товарів зростає “, – пояснив експерт.
Прогноз заради прогнозу?
Загалом робити прогноз курсу долара в умовах його фіксації – річ досить дивна, зазначає Кущ. Адже, пояснює він, “Нацбанк, що захоче поставити, те й поставить”.
“У таких обставинах слово “прогнозування” взагалі нівелюється. Оскільки прогнозувати фіксований курс – це абсурд”, – констатував експерт.
Тим часом керівництво самого Нацбанку вже заявило про намір повернутися до гнучкого курсу готівкового долара . Втім, цьому передуватиме низка процесів, передбачених узгодженою з МВФ програмою валютної лібералізації. Зокрема, НБУ хоче спочатку отримати задовільні показники щодо низки параметрів. Серед іншого це:
інфляція;
реальна ринкова ставка;
стан та обсяг золотовалютних резервів;
ситуація на валютному ринку;
фінансова стабільність;
ризики безпеки.
“От практично повний список. Поки що команда Нацбанку мені до певної міри нагадує снайпера, який намагається потрапити точно в ціль. Але при цьому мета постійно рухається, і ми повинні потрапити саме таким чином, щоб не пошкодити здобутків, які у нас є сьогодні. Саме курсова стійкість в умовах війни є для нас ключовим фактором”, – сказав голова НБУ Андрій Пишний.
При цьому він наголосив, що до скасування фіксованого курсу в регуляторі готуються вже протягом тривалого часу. “Сигнали з цього приводу ми надаємо ринку останні не менш як півроку”, – зазначив голова Нацбанку.
Водночас, за словами заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука, передати конкретні параметри майбутньої курсової політики регулятора поки що не можна. Однак точно можна сказати, що Нацбанк “продовжуватиме бути активним учасником валютного ринку”.
“Будемо своїми валютними інтервенціями компенсувати структурний дефіцит валюти на ринку, створюючи ситуацію, щоб курс міг коливатися як в одну, так і в іншу сторону . Особливо на перших стадіях ми дуже суттєво обмежуватимемо ці курсові коливання”, – пояснив він.
Тобто виходить так, що навіть після відпустки курсу долара у вільне плавання НБУ впливатиме на нього. І навряд чи дозволить вартості валюти різко злетіти.
Чи буде курс 41 грн. і вище?
Якщо коротко – навряд. Адже, за словами Паращія, зараз для цього немає жодних передумов.
Однак повністю виключати такий варіант розвитку подій під час війни не можна: будь-яка потужна негативна подія може стати шоком для ринку, що може спричинити падіння гривні. Такими шоковими подіями, за його словами, можуть стати, наприклад:
повне зникнення можливості експорту;
техногенна катастрофа, що можна порівняти з підривом Каховської ГЕС;
масові обстріли Росією інфраструктури країни;
серйозні невдачі на фронті.
Втім, підкреслив експерт, навіть за реалізації якогось із таких сценаріїв стрибка курсу долара може і не статися . Адже, незважаючи на побоювання, після підриву Каховської ГЕС, наприклад, вартість долара не злетіла.
“Давайте згадаємо ситуацію з Каховською ГЕС: була дуже серйозна катастрофа, але на курсі це ніяк не позначилося. Давайте згадаємо, як обстрілювали електростанції по всій країні – це на курсі теж ніяк не далося взнаки”, – нагадав Паращий.
Якщо не зважати на непередбачувані зовнішні чинники, то на стрімке зростання курсу може вплинути, за його словами, лише “бажання Нацбанку якось його лібералізувати”. Однак, визнав експерт, до весни значної зміни офіційного курсу американської валюти не очікується – “взимку ми маємо і так багато стресових факторів”.
“Я поки що не бачу наступного року курсу 40 грн і більше”, – резюмував він.
А що, якщо долар таки перестрибне планку 41 грн?
Тоді українці збідніють, визнав Кущ. Адже у такому разі подорожчає все: паливо, їжа, одяг та інші товари.
“Все стане дорожчим. А зарплати пропорційно не зростуть”, – констатував він.
Втім, якщо міжнародні партнери продовжать наступного року допомагати Україні на тому рівні, на якому це роблять зараз, уникнути такого розвитку подій вдасться. І тоді як мінімум на початку 2024 року “курс буде стабільним та таким, як зараз”.
“Міжнародна фінансова допомога – це якір, який тримає курс. Звичайно, якби вона з якихось невідомих причин завтра припинилася, то тоді цей якір зірвало б і курс понесло б у захмарні вершини. Але поки що така ймовірність дуже низька”, – резюмував експерт.
