class=”bg-white border border-yellow-200 rounded mb-4 p-4″>

Банківський сектор України: Прогноз на другий квартал 2026 року

Стан вітчизняної банківської сфери у другому кварталі цього року буде тісно пов’язаний із загальноекономічною динамікою та заходами Національного банку України, спрямованими на підтримання стабільності національної валюти та балансу на валютному ринку. Таку думку висловив Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків та голова правління ГЛОБУС БАНКУ.

Банкір прогнозує, що другий квартал може виявитися доволі складним не лише через загальну невизначеність, спричинену триваючим конфліктом. Вагомим зовнішнім чинником залишається ситуація на Близькому Сході, де нове загострення вже впливає на світові ціни на енергоносії, зокрема на пальне. Зростання вартості пального традиційно веде до підвищення цін в Україні, адже це безпосередньо впливає на витрати в логістиці, виробництві та у сфері послуг. Щодо інфляції, Сергій Мамедов вважає, що завдяки своєчасним коригуванням монетарної політики НБУ вдасться дещо стримати темпи зростання цін.

Інфляційний тиск та монетарна політика

Експерт зазначив, що з початку березня спостерігається значне посилення інфляційного тиску через суттєве здорожчання пального. У березні вартість бензину А-95 зросла приблизно на 14%, а дизельного пального — понад 36%. У зв’язку з цим, Сергій Мамедов не виключає, що вже у квітні монетарний комітет НБУ може ухвалити рішення про підвищення облікової ставки до 16%. Такий крок, на його думку, допоможе не лише зменшити ціновий тиск, але й слугуватиме надійним запобіжником від подальшої девальвації гривні. За його розрахунками, сукупний рівень інфляції у другому кварталі не перевищить 1,8–2%, що дозволить зберегти річний показник у межах 8–8,5%. Він навів приклад другого кварталу 2025 року, коли споживчі ціни зросли сукупно на 2,8% (квітень — 0,7%, травень — 1,3%, червень — 0,8%).

“Залежно від внутрішніх економічних та геополітичних чинників, з квітня по червень включно очікується пік інфляційної напруги. Якщо минулого року основними драйверами інфляції були зростання цін на сировинні товари, підвищення попиту на продовольство та вплив вартості пально-мастильних матеріалів на споживчі ціни, то цього року ключова увага буде прикута саме до вартості пального, адже його суттєве подорожчання майже миттєво відобразилося на загальному рівні цін”, — зазначив Сергій Мамедов.

Він також акцентував, що навіть за умови певної стабілізації світової ситуації, ціни на пальне найімовірніше залишатимуться на високих рівнях найближчими місяцями через інерцію економічної та геополітичної невизначеності.

“Це можна вважати певним сигналом, що економічна ситуація в Україні залежатиме не лише від внутрішніх викликів, а й від зовнішніх обставин. Зростання цін на пальне неминуче призводить до подорожчання продуктів харчування, логістичних послуг тощо — це аксіома”, — додав Сергій Мамедов.

Міжнародна допомога та бюджетне планування

Ще одним важливим фактором, що впливатиме на стан економіки, є забезпечення достатніх обсягів міжнародної фінансової допомоги для покриття видатків “воєнного” бюджету. Сергій Мамедов нагадав, що державний бюджет на 2026 рік передбачає потребу у зовнішній підтримці обсягом 2,079 трлн грн (близько 52 мільярдів доларів США, що приблизно дорівнює 2,080 млн грн за поточним курсом). Одним із ключових джерел такої допомоги має стати кредит від Європейського Союзу на суму 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки. Однак, попри політичне рішення ЄС, його фактичне надання залишається під питанням через позицію Угорщини, що створює додаткову невизначеність для бюджетного планування.

“Для України критично важливо, щоб міжнародна фінансова підтримка надходила ритмічно, прогнозовано та в повному обсязі, адже від цього значною мірою залежить макрофінансова стабільність держави, стабільність валютного курсу та здатність уряду своєчасно виконувати бюджетні зобов’язання”, — підкреслив Сергій Мамедов.

Депозитна та кредитна політика

Стосовно депозитних та кредитних програм, банкіри, за його словами, продовжуватимуть орієнтуватися на рівень облікової ставки, яка визначає вартість грошей на ринку. Національний банк, імовірно, шукатиме баланс між стимулюванням депозитної активності (що зменшує тиск на валютний ринок) та потребою підтримувати кредитування економіки.

У разі підвищення облікової ставки до 16%, ставка за 3-місячними депозитними сертифікатами може зрости до 19,5%. Це стане ключовим орієнтиром для депозитної політики комерційних банків. Очікується, що середні ставки за депозитами, залежно від терміну, можуть становити 14,5–15,5%, а максимальні пропозиції знову сягнуть понад 17% річних.

Згідно з даними НБУ, у лютому депозити фізичних осіб у національній валюті зросли на 1,2% (приблизно 4,1 млрд грн), досягнувши позначки майже 350 млрд грн. Близько 70% цих вкладів — гривневі, що свідчить про зростання довіри громадян до гривневих заощаджень.

Незважаючи на очікування економічно складних місяців, експерт радить розглядати гривневі вклади, особливо терміном на 6-9 місяців та 1 рік. Такі депозити, за його прогнозами, забезпечать дохід, що перевищуватиме інфляційні прогнози.

“За попередніми оцінками, гривневі депозити не тільки допоможуть зберегти купівельну спроможність заощаджень громадян, але й дозволять отримати пасивний прибуток на рівні 3-4%”, — розповів Сергій Мамедов.

Щодо кредитування, то комерційні банки, на думку банкіра, зосередяться на підтримці поточного рівня ставок, одночасно розвиваючи партнерські програми з виробниками та постачальниками основних засобів для бізнесу. Такі програми вже становлять близько 60-65% від загального обсягу кредитування, пропонуючи ставки на 1-2 в.п. нижчі за ринкові.

“Прискорення інфляції є викликом для кредитування, оскільки український бізнес в умовах війни та невизначеності не завжди може дозволити собі ставки вищі за 20-22% річних. Тому банки активно шукатимуть взаємовигідне партнерство з виробниками та постачальниками комерційного транспорту, обладнання тощо, щоб запропонувати ставки в межах 17-18% річних”, — вважає експерт.

Додатковим стимулом для кредитування стане успішна реалізація державних програм, таких як “єОселя”, а також програм енергоефективності та підтримки МСБ, що передбачають пільгові умови, зокрема беззаставні кредити з нульовою ставкою на перший рік.

“Державні кредитні програми стимулюють розвиток кредитування, оскільки держава бере на себе значну частину ризиків. Водночас вони допомагають вирішувати нагальні потреби громадян. Тому у другому кварталі кредитування буде підтримуватися як партнерськими програмами банків, так і державними ініціативами”, — наголосив Сергій Мамедов.

Прогноз щодо валютного ринку

На думку банкіра, ситуація на валютному ринку у другому кварталі залишатиметься відносно прогнозованою, а значних коливань курсу, які могли б стати несподіванкою для громадян, не очікується. Це стане можливим завдяки режиму “керованої гнучкості”, який дозволяє Національному банку ефективно реагувати на зміни попиту та пропозиції. За прогнозами, обсяг валютних інтервенцій може сягати 3–3,5 мільярда доларів США на місяць.

Водночас насиченість ринку валютою залежатиме від рівня інфляції, поточних загроз для курсової стабільності та обсягів міжнародних резервів.

“Валютний ринок відчуватиме тиск економічних і геополітичних обставин, що традиційно стимулює попит на іноземну валюту. Однак різких стрибків чи падінь курсу очікувати не варто. Національний банк уважно моніторитиме ситуацію та реагуватиме відповідно”, — підкреслив Сергій Мамедов.

Він припускає, що з квітня по червень гривня може послабитися в межах 3,2–4% через коливання цін на енергоносії та похідні процеси в економіці. Офіційний курс долара, за прогнозом, коливатиметься в діапазоні 44–45,5 грн, а євро — 51–52,5 грн.

Експерт радить громадянам утриматися від панічної купівлі валюти. По-перше, дефіциту готівки немає. По-друге, гривневі депозити з їхньою дохідністю є привабливою альтернативою валютним заощадженням. По-третє, на піку курсових коливань зростає ризик втрат через різницю між курсами купівлі та продажу, що може сягати 5% від суми.

“Режим “керованої гнучкості” є оптимальним для України в умовах війни, оскільки він дозволяє збалансувати попит і пропозицію. Курс валют не існує ізольовано від економіки, і Національний банк не намагатиметься штучно утримувати його, ігноруючи ціновий тиск. Однак і повного відпускання ринку, що призвело б до неконтрольованого зростання курсу, не буде. Розвиток депозитів з дохідністю, що перевищує інфляцію, допоможе запобігти валютному ажіотажу. Довіра до гривні є ключовим фактором для економічного поступу”, — підсумував Сергій Мамедов.

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “ГЛОБУС” (ГЛОБУС БАНК) засновано у 2007 році.

Станом на квітень 2026 року регіональна мережа банку налічує 34 відділення, з яких 29 входять до об’єднаної мережі Power Banking, що забезпечує їхню роботу навіть за відсутності електроенергії.

ГЛОБУС БАНК має найвищий кредитний рейтинг за національною шкалою (uaAAA) та рейтинг депозитів ua2+ за шкалою рейтингового агентства “Експерт-Рейтинг”.

Пріоритетними напрямками діяльності банку є кредитування енергоефективних проєктів, іпотечне кредитування на первинному ринку, автокредитування, а також кредитування малого та середнього бізнесу.

ГЛОБУС БАНК є акредитованим партнером багатьох державних програм, серед яких: державна іпотечна програма “єОселя”, програми пільгового кредитування МСБ “5-7-9”, “Доступний факторинг”, “Доступний фінансовий лізинг 5-7-9”, “Енергонезалежність фізичних осіб – власників домогосподарств”.

Банк співпрацює з ДУ “Фонд енергоефективності” за програмами кредитування ОСББ та ЖБК “Енергодім” і “ГрінДІМ”.

Банк бере участь у державній програмі “Національний кешбек”.
25 червня 2024 року ГЛОБУС БАНК став одним із 17 найбільших українських банків, що підписали Меморандум про кредитування проєктів з відновлення енергоінфраструктури.

Голова правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов також є віцепрезидентом Конфедерації будівельників України та віцепрезидентом Асоціації українських банків.

 

Порада від Business News:

Цей аналіз від Сергія Мамедова надає цінну інформацію для громадян та бізнесу щодо ймовірних тенденцій на українському фінансовому ринку в другому кварталі 2026 року. Розуміння динаміки інфляції, змін облікової ставки та політики Національного банку допоможе приймати обґрунтовані рішення щодо розміщення заощаджень та кредитування. Особливо корисною є порада щодо переваг гривневих депозитів, які, за прогнозами, можуть забезпечити дохід, що перевищує інфляцію, а також інформація про розвиток партнерських та державних кредитних програм, що можуть полегшити доступ до фінансування.

Дата: 13.04.2026

За матеріалами: realt.ua