Посол Ізраїлю в Україні Михайло Бродський – герой нового YouTube-проєкту Forbes «Business Breakfast з Володимиром Федоріним». Бродський розповів про те, що згуртовує ізраїльтян у кризових ситуаціях і чому Ізраїль став магнітом для високих технологій.
Головні матеріали Forbes Ukraine. Раз на тиждень на вашій пошті.
Дякуємо за підписку Підписатися
Герой 15-го випуску «Business Breakfast з Володимиром Федоріним» – надзвичайний і повноважний посол Ізраїлю в Україні Михайло Бродський. Випускник Тель-Авівського університету Бродський на дипломатичній службі з 2002 року, із серпня 2021-го – посол Ізраїлю в Україні.
Напередодні цієї розмови Держава Ізраїль відзначила 75-ту річницю заснування. Forbes Ukraine вибрав головне з розмови про те, наскільки новітня ізраїльська історія перегукується з українською і який саме досвід слід запозичити.
«Досвід Ізраїлю можна масштабувати вибірково»
Українці добре розуміють, що протягом десятків років відчувають ізраїльтяни, які не сплять ночами, не відправляють дітей до дитячих садків та шкіл через небезпеку ракетних обстрілів. Усе це сьогодні дуже добре знайоме й українцям.
Досвід Ізраїлю можна масштабувати та перенести на інші держави. Перше, що спадає на думку, – Сінгапур, який побудував армію та систему безпеки за ізраїльською моделлю.
Звісно, Україна – це інший випадок. Сінгапур більше схожий на Ізраїль за розмірами власне держави, за кількістю населення. Україна набагато більша, вона розташована в іншому регіоні, в Європі. Але я вірю в те, що досвід Ізраїлю можна вивчати та переймати вибірково.
Сьогодні в Україні кожну сферу життя зачіпає війна, у кожній сфері Ізраїль має певний досвід. І на цьому досвіді треба вчитися. Це не означає, що слід копіювати точнісінько те, що зробив Ізраїль. Це неможливо, бо вихідні дані інші, інші умови. Але є певні речі, моделі, формати, які можна використовувати в Україні, не вигадуючи велосипед.
Потрібно вчитися і на наших помилках, адже й помилки були. Ізраїль – не взірець, але подивитися на досвід 75 років існування і зробити для себе висновки буде для України корисно. Я впевнений, що далі долі Ізраїлю та України будуть переплетені ще тісніше через усі виклики, які стоять перед нашими країнами.
«Ізраїлю вдалося вибудувати систему з імунітетом до політичних криз»
Існує демократична система, яка включає розподіл влади. Навіть у разі кризи однієї з гілок влади, наприклад парламентської, решта гілок влади продовжують функціонувати. Продовжує функціонувати бюрократія.
На бюрократії тримається держава, і бюрократія в Ізраїлі продовжує працювати за будь-якої ситуації. Вона не ідеальна, багато хто її критикує, і справедливо. Проте особливо в період кризи держава функціонує абсолютно нормально.
Ізраїлю вдалося побудувати систему, яка спокійно сприйматиме політичні кризи і в якої розвивається імунітет до політичних криз. Є парламентська система, поділ влади, сильна судова система, вищий суд справедливості, який може втрутитися у разі порушення основних законів Ізраїлю тощо.
«Якщо ти рятуєш життя, це вже не помилка»
Одна з важливих проблем Ізраїлю – території, контрольовані Ізраїлем на західному березі річки Йордан. Там є території, на яких мешкають і палестинці, і євреї. І ця ситуація є джерелом багатьох проблем для Ізраїлю вже багато років, з Шестиденної війни 1967 року.
Це проблема, яку Ізраїль дуже хотів би розвʼязати, але ми не маємо партнерів для розвʼязання цієї проблеми.
Друга проблема – це арабська меншина, люди, які перебувають в Ізраїлі, але не завжди почуваються повноцінними громадянами. Вони мають такі самі права, як і євреї, але з цим іноді виникають серйозні проблеми. Було кілька епізодів, коли араби виявляли невдоволення через ставлення до них та брали участь у масових акціях протесту із застосуванням насильства тощо.
Урок Ізраїлю полягає в тому, що варто домовлятися, виходячи зі своїх інтересів. Ізраїль свого часу не лише вивів поселення із сектора Газа, а й пішов із Південного Лівану. Можна сказати, що це призвело до посилення терористів у Південному Лівані та у секторі Газа. Але, з іншого боку, ми врятували багато життів, тому що протягом довгих років і в секторі Газа, і в Південному Лівані практично щодня гинули ізраїльські солдати. Сьогодні цього не відбувається. Тому не можна казати, що це була помилка. Якщо ти рятуєш життя, то це вже не помилка. А Ізраїль, пішовши з цих двох місць, урятував життя, мабуть, сотням, а може, й тисячам своїх солдатів.