Чому програму E-Residency в Україні досі не запустили? Мінцифра планує отримати $1 млн у бюджет від тисячі іноземних підприємців у перший рік її роботи

E-Residency – амбітна державна програма для залучення капіталу в Україну. Її суть – дозволити іноземцям відкривати бізнес та сплачувати податки онлайн. Законодавча база готова, але проєкт буксує роками. Як має працювати E-Residency і чому не варто очікувати її запуску цього року

Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.

«Насправді ринок потенційних е-резидентів колосальний і вимірюється мільйонами людей», – каже про державну програму E-Residency перший заступник голови Мінцифри Олександр Борняков. Наразі бажання долучитися до проєкту виявили, за даними диджитального міністерства, понад 4000 іноземців.

Портрет потенційного українського е-резидента: люди з азійських країн із річним доходом близько $40 000, які працюють у сфері надання послуг онлайн. Зазвичай під цим терміном розуміють айтівців-фрілансерів або спеціалістів із суміжних індустрій. 

«Після запуску бета-тестування на невелику кількість країн ми очікуємо залучити близько тисячі е-резидентів», – каже Борняков. За ранніми підрахунками Мінцифри вони мають генерувати додаткових $1 млн на рік для українського бюджету.

На початку вересня Кабмін прийняв постанову про електронне резидентство. Вона регулює процедуру набуття і скасування резидентства, умови та інші деталі. В теорії – це «зелене світло» для повноцінного старту. На практиці виявляється, що проблема не лише у бюрократичних перепонах.

Як має працювати E-Residency 

Суть E-Residency – дозволити іноземним підприємцям відкривати в Україні бізнес, банківські рахунки, сплачувати податки без фізичної присутності в країні. Статус е-резидента не тотожний громадянству, з ним не можна отримати, наприклад, дозвіл на тимчасове чи постійне проживання.

Хто зможе стати е-резидентом в Україні

  • Іноземці старше 18 років, які не є податковими резидентами чи громадянами України;
  • На старті програми подати заявку зможуть лише айтівці. Згодом до переліку обіцяють додати й інших представників креативної економіки;
  • Для пілотного запуску передбачено лише чотири країни: Індія, Пакистан, Словенія та Таїланд. Далі список розширюватиметься – потенційно до нього можуть додатися Ізраїль, КНР, Бангладеш, Німеччина, Молдова, Польща, Філіппіни, Румунія, Угорщина.
  • Е-резидентство недоступне для громадян РФ та Білорусі, а також країн, які входять до «сірого» чи «чорного» списків FATF – Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей.

Читати більше Згорнути

Першопроходець у подібній практиці – Естонія, що запустила електронне резидентство ще у 2014 році. На серпень 2023-го у невеликій балтійській країні налічувалося понад 105 000 електронних резидентів зі 176 країн. За увесь час існування програми вони заснували понад 27 000 компаній, йдеться у звіті міністерства економіки та інформаційних технологій Естонії. Аналогічні механізми працюють у Литві, Азербайджані та Португалії.

У 2022 році е-резидентство принесло до естонського бюджету €51 млн, за половину 2023-го – €39,1 млн. Уряд планує подвоїти надходження за наступних два роки. «За кожен євро, який Естонія витрачає на e-Residency, програма генерує €7,6», – заявив міністр економіки та інформаційних технологій Естонії Тійт Ріїсало. 

Повторити успіх балтійських колег хоче й очільник Мінцифри Михайло Федоров. «Естонія, яка першою ввела поняття е-резидентства у світі, – найкращий приклад того, чому це необхідно для кожної країни», – писав він у колонці для Forbes.

Чим Україна планує приваблювати потенційних платників податків? Електронні резиденти зможуть зареєструватися фізичною особою-підприємцем та відкривати банківський рахунок, не приїжджаючи до України. Податки теж як для ФОП – 5% від суми на доходи до €200 000 і 15% на все, що понад. Для порівняння, в Естонії ставка вища – 20%. 

Робота з банками онлайн – відмінність від естонської моделі, каже Борняков. Ще один бонус – сплачувати податки та звітувати про них самостійно не потрібно, це робитиме банк як податковий агент.

«Зараз це особливо актуально, адже останні експортні дані показують тенденцію до падіння: обсяг IT-експорту знижується другий місяць поспіль», – зазначає CEO Львівського IT-Кластера Степан Веселовський. За сім місяців 2023-го Україна отримала $3,9 млрд надходжень від IT-експорту – на 8,1% менше, ніж за аналогічний період роком раніше.

Втім, здається, покращити цьогорічну експортну статистику української IT-індустрії е-резидентам не вдасться. У чому проблема?

Який вигляд повинна мати процедура отримання електронного резидентства. Розповідає Олександр Борняков: /надано пресслужбою

Який вигляд повинна мати процедура отримання електронного резидентства. Розповідає Олександр Борняков:

1. Е-резидент подає заяву через мобільний застосунок або вебінтерфейс. 

2. Адміністратор перевіряє заяву на наявність у санкційних списках особи, яка подала заяву. 

3. Заяву перевіряють МВС та СБУ. 

4. Після перевірки заявнику резервується РНОКПП  – реєстраційний номер облікової картки платника податків.

5. Заявник записується на прийом до закордонної дипломатичної установи в країні проживання для ідентифікації. 

6. Заявник відвідує закордонну дипломатичну установу і проходить ідентифікацію. 

7. На підставі ідентифікаційних даних ДПС присвоює йому зарезервований раніше РНОКПП. 

8. Ідентифікований заявник генерує в мобільному застосунку Дія.Підпис та отримує статус е-резидента. 

9. Отримавши цей статус, е-резидент може через мобільний застосунок або особистий кабінет на порталі Дія подати заяву про реєстрацію ФОП. 

10. Після реєстрації ФОПу е-резидент може відкрити банківський рахунок в українському банку з метою отримання коштів від підприємницької діяльності. 

11. Банк, у якому відкрито рахунок, є податковим агентом е-резидента і в автоматичному режимі сплачує податки за е-резидента та звітує перед органами контролю.

Читати більше Згорнути

Що гальмує E-Residency

Нормативна база під E-Residency розробляється з 2020-го. Основний закон для програми набрав чинності у квітні 2023-го, вереснева постанова Кабміну – додала процедурних штрихів. Простір для покращень – відкритий.

«Пілотний» список із чотирьох країн замалий, вважає в.о. виконавчої директорки Асоціації IT Ukraine Марія Шевчук. «Було б доречно включили до переліку Китай, Бразилію, Польщу, США, Німеччину – найбільших постачальників IT-послуг на аутсорсі», – каже вона.

Існує ще низка невирішених питань, повідомляє засновник та СЕО юридичної компанії Tretten Lawyers Максим Носарев. Одне з них – подвійне оподаткування, адже Україна автоматично не визнає електронного резидента податковим. «Тому, окрім сплаченого податку в Україні, він додатково зобов’язаний оподатковувати дохід у державі свого податкового резидентства», – пояснює Носарев.

Та головна проблема – електронна платформа для е-резидентів, яку почали розробляти ще у 2021-му. Вона фінансується за рахунок європейської ініціативи з диджиталізації EU4Digital. 

«Ми залежні від готовності інших учасників проєкту щодо виконання їх функцій, передбачених проєктом», – каже Борняков. Серед них не лише українські держоргани, а й банки, що мають адаптувати свої технічні рішення під E-Residency. «Орієнтуємося на 2024 рік», – відповів Борняков на питання про дедлайни запуску електронного резидентства.

Источник

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *