Бронювання в «Дія.City» від мобілізації: чи гарантує резидентство бронювання?

Деякі IT-компанії почали розглядати резидентство в «Дія.City» виключно через можливість забронювати своїх співробітників. Засновник юридичної компанії TRETTEN LAWYERS Максим Носарев розповідає, чи варто вступати в цей спеціальний податковий режим для айтівців виключно з такою ціллю, чи гарантує резидентство в «Дія.City» бронювання і які можуть виникнути нюанси

За 107 років існування Forbes логотип змінювався 18 разів, але таким авангардним і вільним світ його бачить вперше. В новому числі журналу Forbes Ukraine: сучасне мистецтво, топ-50 благодійних фондів, альтернативна енергетика, 30 до 30. Замовляйте вже зараз!

Після прийняття закону №3633-IX від 11 квітня 2024 року про посилення мобілізації українські ІТ-компанії почали набувати резидентство в «Дія.City», щоб отримати через нього бронювання для співробітників. Такий механізм передбачений цим спеціальним податковим режимом для айтівців. За неповних п’ять місяців резидентами «Дія.City» стали 396 компаній, згідно з даними відкритого реєстру. В середньому це 99 компаній за «математичний» місяць. 

Але перед вступом у «Дія.City» компаніям необхідно врахувати деякі нюанси. Почнемо з відповідей на головні питання:

  • Чи можливо ІТ-компаніям забронювати співробітників через «Дія.City»? – Так. Це фактично єдиний реальний спосіб розпочати процес бронювання для більшості ІТ-компаній.
  • Чи гарантує резидентство в «Дія.City» бронювання? – Ні. 

В яких же випадках бронюватися через «Дія.City» варто, а в яких ні? 

Як працює бронювання та чому саме «Дія.City»

Щоб забронювати співробітників, згідно з постановою Кабміну №76 від 27 січня 2023 року компанії необхідно отримати статус «критично значущої». Його надає обласна військова адміністрація або профільне міністерство. Та як правило, ці відомства не визнають «критичними» ІТ-компанії. 

«Дія.City» пропонує більш реальні перспективи. Для отримання «критичності» компанія повинна відповідати мінімум трьом критеріям з семи. Один так і звучить – «Резидент «Дія.City». Тобто, набуття резидентства в «Дія.City» автоматично зараховує компанії перший критерій.

Другий критерій – мінімальна зарплата штатного співробітника за повний квартал має бути не менша, ніж аналогічна по певній індустрії та в певній місцевості. В «Дія.City» зарплата має бути мінімум €1200 на місяць.

Третій критерій – відсутність заборгованості по ЄСВ. Можна подаватись на «критичність» до Мінцифри. І резиденти «Дія.City» «критичність» переважно отримують, а після цього можна подаватися на бронювання.

Та є нюанси, про які не всі знають:

  1. Бронювати можна лише найманих працівників – ФОПів і гіг-контрактників забронювати не можна.
  2. Бронювати можна лише працівників з актуальними військово-обліковими документами. Всі мають пройти процедуру оновлення даних згідно з новим законом про мобілізацію.
  3. Компанія має право забронювати лише 50% від кількості штатних працівників-військовозобовʼязаних. Якщо в компанії офіційно працює 100 людей, ви маєте право забронювати не більше 50 з них. А для решти 50 компанія зобовʼязана вести військовий облік і забезпечити явку в ТЦК.
  4. Гарантій немає. У бронюванні можуть відмовити чи навіть не розглянути заявку – вона може просто осісти у когось в кабінеті. Тому що терміни прописані, а відповідальність чиновників за їхнє порушення – ні.

У що всі ці нюанси можуть обернутися на практиці. 

П’ять кроків компанії до бронювання через «Дія.City» (і що може піти не так):

  1. Сформувати перелік офіційно працевлаштованих людей, яких хоче забронювати.
  2. Зʼясувати, чи згодні вони претендувати на бронювання.
  3. Перевірити військово-облікові документи у тих, хто погодився, або подбати про їхнє набуття.
  4. Сформувати остаточний перелік тих, хто готовий і має всі документи. Коли сформували – лишилось підрахувати їхню кількість і…
  5. …виконати умову 50% на 50%: на кожного військовозобовʼязаного, якого бронюємо, мусимо мати в штаті ще одного військовозобовʼязаного, якому у бронюванні відмовляємо. 

Тому ІТ-компанії шукають співробітників, які навчаються в аспірантурі, мають трьох дітей, опікунство чи інвалідність – тобто відстрочку від призову. В підсумку зі 100 співробітників можемо подати на бронювання три-чотири людини.

Чи варто йти в «Дія.City» виключно через бронювання 

«Дія.City» як спеціальний режим для айтівців має чимало переваг. Щоб зрозуміти, чи варто компанії ставати на цей шлях, треба уявити її життя в умовах резидентства. 

Людей, яких ви хочете забронювати, та їх «пари» потрібно буде офіційно оформити в штат, якщо до цього вони були ФОПами або працювали через гіг-контракти. 

Тим часом Україна інтегрується в ЄС – незабаром це унеможливить існування в межах законодавчого поля компаній, укомплектованих ФОПами. Компанії, які це розуміють, обирають резидентство в «Дія.City» як оптимальний режим для переструктурування свого бізнесу. Можливість забронювати працівників не є для них основним мотивом до вступу, хоча й буде плюсом. 

Буває і навпаки, коли бронювання – єдиний мотив. Наприклад, один з випадків, коли команда з п’яти людей хоче скооперуватися з друзями, створити юрособу, перевести на неї контракти, вступити в «Дія.City» та отримати бронювання для дев’яти людей. Формально це можливо, але на практиці може обернутися провалом. 

Наприклад, така «компанія» хоче забронювати по дві людини з команд – їм потрібно знайти ще стільки ж людей до пари, перевести всіх з ФОП у штат. Якщо вони отримують резидентство в «Дія.City», мають забезпечити 90% ІТ-доходу, вести належно бухгалтерський облік та юридичний супровід, бо це вже не ФОП з п’яти співробітниками, а зареєстрована юрособа.

Навіть якщо вони отримають бронювання, що ж далі. А раптом в однієї з команд зникнуть контракти та, відповідно, ІТ-дохід. Створена структура перестане відповідати вимогам до резидента в «Дія.City» – доведеться виходити або виженуть, бо юрособа не пройшла аудит.

І що з того? А те, що їм донарахують податки з моменту, з якого вони перестали відповідати критеріям. Якщо на фонд оплати праці резидент витрачав 6,5% (5% ПДФО + 1,5% військовий збір), тепер він платитиме по повній ставці – 41,5%, нараховані заднім числом. А спеціалісти, які отримали бронювання, його втрачають. 

У підсумку – резидентство в «Дія.City» не гарантує бронювання, натомість може вилитись в неочікуване податкове навантаження. Тому спочатку вирішіть, чи готові ви до «Дія.City».

Якщо компанія усвідомлює правила цього режиму і погоджується на них – вступати варто. Для таких компаній «Дія.City» може стати стратегічно правильною системою координат, а бронювання – однією з переваг.

Источник

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *