Штучний інтелект (ШІ) у підборі персоналу використовують 49% роботодавців, а ще 21% готуються впровадити його найближчим часом. Такі дані спільного дослідження надають консалтингова компанія get experts, платформа для аналізу відгуків «Джун» та сервіс для проведення інтерв’ю «Собесо».

Загалом 70% роботодавців або вже застосовують нейромережі під час найму, або планують це робити.

Серед тих, хто вже підключив ШІ, технологію найчастіше використовують для створення описів вакансій — так відповіли 64% респондентів. На другому місці — розшифровка та аналіз інтерв’ю з показником 36%.

Далі йде генерація персоналізованих листів кандидатам. Її відзначили 31% опитаних. Первинний відбір відгуків та ранжування претендентів набрали по 29%.

Роботодавці оцінюють ефект від впровадження як «помітний». Про зниження обсягу рутинних завдань повідомили 55% компаній, про падіння навантаження на рекрутерів — 36%, а про скорочення термінів закриття вакансій — 20%.

Витрати на автоматизацію найму поки що залишаються скромними. Менше ніж 500 000 рублів на рік на ці цілі витрачають близько 68% компаній, від 500 000 до 1 млн виділяють 18%, а понад 2 млн рублів спрямовують лише 5%.

Не всі роботодавці готові довіритися алгоритмам. Людський фактор вважають критичним для підбору персоналу 46% тих, хто відмовився від технології або поки не планує її впроваджувати. Упередженості нейромереж побоюються 41%, на брак експертизи посилаються 32%, а сумніви в окупності висловлюють 29%. Серед інших причин — обмежений бюджет, вимоги 152-ФЗ «Про персональні дані» та ризик витоку даних.

Наймання — лише одна зі сфер, де нейромережі закріплюються в російській економіці. За оцінкою «Сбера», генеративні технології додадуть 1,2 в.п. до продуктивності праці насамперед в офісних професіях, тоді як фізична праця залишається поза зоною прямого впливу алгоритмів. Найбільшу віддачу аналітики очікують від менеджерів з продажу, розробників та маркетологів.

Масштаб впровадження відбивається і на фінансах. Аналітики агентства AIANA підрахували, що ринок ШІ в країні зріс на 29,7% за 2025 рік і досяг 316,1 млрд рублів, а до 2030 року базовий сценарій передбачає зростання до 830 млрд. Зростаючий попит з боку бізнесу охоплює й такі процеси, як підбір кадрів.

Держава тим часом вибудовує регуляторний контур. Першими майданчиками для впровадження суверенних нейромереж влада назвала освіту та сектор держпослуг, а розробникам обіцяють спростити реєстрацію моделей.

Окремий напрямок — авторські права. При уряді з’явилася робоча група з питань ШІ та медіаіндустрії, яка визначить правила навчання моделей на захищеному контенті та порядок володіння згенерованими матеріалами. Усі ці кроки формують середовище, в якому автоматизація найму стає частиною ширшого технологічного зсуву.

Джерело новини: cryptocurrency.tech