Державні крипторезерви: Від амбіцій до реальності

У березні 2025 року президент США, Дональд Трамп, оголосив про заснування біткоїн-резерву. Ця новина викликала значний ентузіазм в індустрії, адже учасники ринку очікували державних закупівель першої криптовалюти, що могло б стимулювати новий попит.

На тлі цих подій, тема створення державних цифрових фондів активізувалася в інших країнах. Одні держави розглядали можливість формування стратегічних резервів та трансформації глобальної фінансової системи, тоді як інші ставилися до таких ідей скептично. Однак невдовзі стало зрозуміло, що американський стратегічний біткоїн-резерв суттєво відрізняється від очікувань ринку.

Видання розібралося, які країни насправді інтегрують цифрові активи до своєї резервної політики, а які обмежуються лише розмовами.

Ініціатива США: Від грандіозних планів до специфічної реалізації

Навесні 2025 року ідея державного криптовалютного фонду звучала як потенційний поворотний момент не лише для криптоіндустрії, а й для світової фінансової системи. 2 березня Трамп оголосив про доручення робочій групі прискорити створення «стратегічного резерву цифрових активів». До переліку одразу потрапили п’ять криптовалют: BTC, ETH, SOL, XRP та ADA.

Ринок відреагував позитивно, зокрема зростанням цін. Учасники ринку сподівалися не лише на офіційне визнання біткоїна на державному рівні, а й на потенційні закупівлі першої криптовалюти з боку провідної економіки світу. Включення альткоїнів до списку також сприймалося як обнадійливий знак.

Проте згодом стало очевидно, що початкова ініціатива поступово втрачає актуальність. Вже на криптосаміті в Білому домі адміністрація дала зрозуміти, що зосереджується виключно на біткоїні. Міністр торгівлі Говард Лютник заявив, що цю криптовалюту розглядатимуть окремо від інших цифрових активів.

Реальні контури проєкту були окреслені виконавчим указом, який розділив ініціативу на два напрямки: «Стратегічний резерв біткоїна» (SBR) та «Запас цифрових активів» для інших криптовалют.

Ключова особливість полягала у джерелах наповнення цих фондів. Планувалося використовувати не бюджетні кошти, а активи, вилучені в рамках кримінальних та цивільних справ. Колишній радник Трампа з питань ШІ та криптовалют, Девід Сакс, підкреслив, що проєкт «не коштуватиме платникам податків ані цента».

Таким чином, замість створення нового ринкового попиту, держава перетворила конфісковані активи на довгострокову інвестицію.

Позиція адміністрації була остаточно сформульована міністром фінансів Скоттом Бессентом. Стратегія складалася з трьох пунктів:

• Не купувати біткоїн за державні кошти.
• Зберігати вже накопичені монети.
• Поповнювати резерв за рахунок активів, конфіскованих у судових процесах.

Пізніше Бессент додав, що міністерство вивчає «бюджетно-нейтральні» шляхи розширення запасу, але конкретний механізм так і не був представлений.

Найбільш амбітний сценарій був запропонований у Сенаті. 11 березня 2025 року Синтія Ламміс внесла оновлений Bitcoin Act. Законопроєкт передбачав щорічну купівлю до 200 000 BTC протягом п’яти років, щоб довести запас до 1 мільйона монет і заблокувати їх на 20 років. Проте документ не отримав підтримки в Конгресі.

До 2026 року стало очевидно, що навіть базова структура проєкту загальмувалася. У липні Bloomberg повідомив, що роботі SBR перешкоджають розбіжності між федеральними відомствами. Хоча указ покладав управління резервом на Міністерство фінансів, чиновники почали обговорювати, чи має відомство необхідні компетенції та експертизу для управління таким специфічним активом. Серед потенційних відомств, яким могли доручити управління резервом, називалися Міністерство торгівлі та Міністерство юстиції. Білий дім продовжував шукати оптимальну структуру управління.

Паралельно ідею спробували закріпити законом. У травні до Палати представників внесли American Reserve Modernization Act (ARMA). Цей документ передає резерв Мінфіну, зобов’язує агентства централізовано відправляти монети на зберігання, запроваджує квартальні звіти, незалежні аудити та нагляд Конгресу. Біткоїн пропонується тримати щонайменше 20 років і продавати лише для зменшення державного боргу. Цільової планки в 1 мільйон BTC, як у Bitcoin Act, в ARMA вже немає.

За даними BitcoinTreasuries, на момент написання матеріалу США посідали перше місце серед країн-власників криптовалют з 328 372 BTC.

Казахстан: Національний крипторезерв як частина ширшої стратегії

Інші країни також докладають зусиль для реалізації проєктів фондів цифрових активів. Одним із прикладів є Казахстан, де за дорученням президента розпочали формування Національного стратегічного крипторезерву. За оцінками влади, його обсяг з часом може досягти 700 мільйонів доларів (приблизно 25,7 млн ₴ за курсом 2026 року).

Джерела поповнення резерву чітко визначені. До 350 мільйонів доларів (приблизно 12,85 млн ₴) може надійти від інвестування частини золотовалютних активів Нацбанку, ще до 350 мільйонів доларів (приблизно 12,85 млн ₴) — від активів Нацфонду. Крім того, до резерву планують включити інші державні активи за рішенням уряду, включно з конфіскованими криптовалютами. Ця схема схожа на американську («без навантаження на платника податків»), але доповнена планом активних інвестицій, а не простого зберігання.

Управління резервом здійснюватиме Національна інвестиційна корпорація Нацбанку, а облік та зберігання цифрових активів візьме на себе АТ «Центральний депозитарій цінних паперів». Активи планується спрямовувати в цифрові монети, похідні інструменти на їх основі, а також у акції та частки компаній, що розвивають цей сектор. Окремо вивчаються інвестиції через хедж-фонди.

Національний крипторезерв став частиною ширшої стратегії. У липні президент Касим-Жомарт Токаєв підписав указ «Про заходи зі стимулювання та розвитку індустрії цифрових активів». Цей документ визначає рамки для всієї галузі: використання криптовалют та стейблкоїнів у транскордонних розрахунках, легалізація операцій через добровільне розкриття активів з іноземних майданчиків та їх переведення до вітчизняних провайдерів.

Саме ця інституційна ясність відрізняє казахстанський підхід від американського. Резерв має власника, управителя, зберігача, чіткі джерела поповнення, інвестиційний план та обов’язкову річну звітність, а сам він інтегрований у загальну стратегію розвитку галузі.

Різноманіття підходів до державних крипторезервів

Тема національних крипторезервів зацікавила не лише США та Казахстан. За даними BitcoinTreasuries, уряди сукупно володіють близько 649 961 BTC, що становить приблизно 3,1% від загальної емісії.

Частина цих активів є результатом конфіскацій, а не усвідомленої резервної політики. Тому державні підходи до біткоїна можна класифікувати за кількома сценаріями:

• Наповнення за рахунок конфіскату: Цим шляхом йдуть США та частково Казахстан. Основу резерву складають отримані таким чином біткоїни, а не ринкові покупки. Перевага такого підходу — відсутність бюджетних витрат. Недолік — резерв залежить від роботи правоохоронних органів, судових рішень та ліквідності конфіскованих монет.
• Комбінований підхід: Казахстан поєднує конфіскат з державними активами та інвестиціями.
• Систематичні закупівлі: Найвідоміший приклад — Сальвадор. Країна роками докуповує біткоїн невеликими партіями та публічно демонструє баланс. Цей підхід є спірним з точки зору ризиків, але прозорим: видно, скільки та за якою ціною придбано монет.
• Видобуток (майнінг): Так діє Бутан. Держава використовує надлишок гідроенергії для видобутку біткоїна та накопичила помітний запас відносно розмірів економіки.
• Розгляд та аналіз: У цю категорію потрапляє більшість країн. Центральні банки та міністерства розглядали ідею включення першої криптовалюти до своїх резервів, але справа не зайшла далі заяв та аналітичних записок. Наприклад, Голова ЦБ Чехії Алеш Міхл публічно допускав вивчення «цифрового золота» як резервного активу, але без переходу до закупівель.

На рівні окремих штатів США ситуація також неоднозначна. Деякі штати ухвалили закони про власні біткоїн-резерви, інші відхилили подібні ініціативи. Єдиного федерального підходу до закупівель так і не сформувалося.

У результаті, країни, які першими заявили про створення стратегічних крипторезервів, не змогли продемонструвати практичну модель їх функціонування. Їхній підхід наразі більше нагадує новий режим зберігання конфіскованих монет, ніж повноцінний інструмент державної фінансової політики.

Підсумки: Відсутність мети та механізму

Проблеми американського SBR не обмежуються браком інфраструктури. Будь-який класичний резерв має чітку функцію: нафтовий — згладжує шоки, валютний — забезпечує фінансову стабільність. Біткоїн-запас США такої ролі не виконує — монети не можна витратити, вони не забезпечують долар і не вирішують жодних стратегічних завдань. В країні досі немає консенсусу щодо того, чи вважати біткоїн суверенним активом, заради якого варто витрачати бюджетні кошти.

Показово, що держава, яка найгучніше заявила про створення крипторезерву, створила зразок бездіяльності, тоді як реальну практику формують ті, хто діє менш помітно. Казахстан розробив чіткий план, Сальвадор купує біткоїн і демонструє баланс, Бутан видобуває його за допомогою власної гідроенергії.

З цього випливає висновок: розмір запасу не свідчить про його значущість. США володіють найбільшою кількістю біткоїнів і водночас є найвіддаленішими від створення дієвого інструменту, оскільки за цифрою резерву немає ані чіткої мети, ані робочого механізму. Поки відповіді на ці питання немає, будь-який крипторезерв залишається лише на папері.

Порада від Business News:

Новина про створення державних біткоїн-резервів, хоч і викликала спочатку ажіотаж, демонструє важливість чіткого планування та інституційної ясності. Для України, яка активно розвиває цифрову економіку, досвід інших країн може стати цінним уроком. Важливо не просто декларувати наміри, а розробляти конкретні механізми, що відповідають національним інтересам, забезпечують прозорість та ефективне управління цифровими активами, а не обмежуються зберіганням конфіскату.

За даними порталу: cryptocurrency.tech