Українська металургія на критичній межі: виклики російських атак, блокади портів та протекціонізму ЄС

metinvestholding.com

Новини Компанії ГМК України Роздрукувати 537 16 Вересня 2026

Галина Єрмоленко

У вкрай важку ситуацію галузь поставили російські обстріли, блокада портів і протекціонізм ЄС

Українська металургійна промисловість перебуває в критичному стані через безперервні російські обстріли, тривалу блокаду морських портів та протекціоністську політику Європейського Союзу. Таку думку в інтерв’ю Forbes Ukraine висловив операційний директор групи “Метінвест” Олександр Мироненко.

2026 рік видався для групи одним із найскладніших. Собівартість виробництва компанії зросла на 30% за цей рік, що переважно зумовлено зростанням витрат на логістику та електроенергію. Наразі, серед доступних для експорту ринків залишається виключно Європейський Союз, який, однак, запроваджує обмеження на імпорт сталі. Серед функціонуючих українських активів групи – лише Центральний та Північний гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК), які працюють на 50% потужності. Вони виробляють окатки та високоякісний залізорудний концентрат, що постачається до країн ЄС.

Південний ГЗК, спільне підприємство групи, тимчасово зупинено через закриття українських морських портів. Інгулецький ГЗК припинив роботу ще у 2024 році. Як зазначає Олександр Мироненко, високі тарифи на електроенергію роблять його діяльність неефективною. Підприємство належним чином законсервовано, тому за сприятливої ринкової ситуації (ціна за тонну залізорудного концентрату не менше ніж $135–150, що приблизно 5440-6000 ₴ за поточним курсом) можливе відновлення виробництва.

У серпні-вересні цього року російські обстріли вразили меткомбінати групи – “Каметсталь” та “Запоріжсталь”. Підприємства наразі зупинено, тривають роботи з відновлення та розчищення територій від завалів.

Олександр Мироненко підкреслив, що повне відновлення пошкоджених об’єктів “Запоріжсталі” вимагатиме десятків мільйонів доларів (приблизно 400-800 млн ₴), оскільки виробничий ланцюг на заводі фактично зруйновано. Точні терміни відновлення наразі оцінюються.

«За деякими контрактами ми змушені оголошувати форс-мажор, оскільки ситуація дійсно форс-мажорна. Наразі ми ведемо переговори з нашими контрагентами щодо перенесення термінів виконання зобов’язань або повного скасування угод. Це контракти на багатомільйонні суми. Я намагаюся оцінити загальні збитки для компанії», — поділився операційний директор.

Він нагадав, що металургійна галузь раніше забезпечувала до 7% ВВП України, тоді як зараз її внесок наближається до нуля.

Олександр Мироненко також наголосив на нагальній потребі зняття блокади морських портів, адже без цього відновлені виробничі потужності не зможуть працювати повноцінно.

«Наш Південний ГЗК зупинено – це втрата близько 1 мільйона тонн руди на місяць, яка йшла на експорт. Північний і Центральний ГЗК експортували через порти ще приблизно 0,5 мільйона тонн. Отже, щомісяця ми втрачаємо 1,5 мільйона тонн експорту через морські порти, не враховуючи вже готову металопродукцію», — зазначив він.

Крім того, після зупинки активів у Покровську, компанія була змушена імпортувати близько 250 тисяч тонн вугілля щомісяця. Левова частка цього імпорту надходила через українські порти. Судна вивантажувалися в портах Великої Одеси, після чого завантажувалися, наприклад, залізорудним концентратом, і прямували на експорт. Наразі весь цей логістичний ланцюг припинено.

«Метінвест» перевів усі коксохімічні заводи (КХЗ) на максимальні періоди коксування. Все, що можливо доставити залізницею або через порти Польщі чи Констанци, доставляється, але це призводить до збільшення логістичних витрат на 50–60%. Через блокаду портів, за словами операційного директора групи, ринок ЄС єдиний, куди компанія може експортувати свою продукцію, оскільки інші напрямки стали недоступними через надто високу вартість логістики. Лише за сприятливої кон’юнктури, через Польщу до США відвантажується чавун.

Олександр Мироненко констатував, що в 2022–2023 роках компанія мала певний запас міцності, накопичений у довоєнні роки. Нині його вже не має не тільки група, а й жодна компанія в галузі.

«Без активної державної підтримки, без допомоги міжнародних партнерів ми просто не зможемо вижити. Є реальні проблеми: закриті порти, підвищення тарифів на енергоносії, масовані обстріли промислових об’єктів. І це стосується не лише підприємств «Метінвесту», а й практично всіх великих українських виробників», — наголосив він.

Операційний директор «Метінвесту» вважає, що для металургійної галузі, як для великого експортно-орієнтованого сектору економіки, мають бути створені спеціальні фонди, аналогічні тим, що існують в енергетиці. Ці фонди мали б фінансувати відновлення підприємств після обстрілів.

Мироненко повідомив, що наразі вживаються всі можливі заходи для стабілізації роботи компанії. Це включає непопулярні кроки, такі як максимальне скорочення витрат, оптимізація штату та інші заходи.

Також буде переглянуто інвестиційну програму. Група вже відмовилася від певних проєктів, деякі з них навіть не розпочиналися. Водночас, значна частина обладнання була закуплена в перших двох кварталах, а частину робіт уже виконано. Зокрема, нещодавно завершили ремонт доменної печі № 1 на “Каметсталі”, яка зазнала пошкоджень від обстрілів. Загалом, за підсумками 2026 року, планується скорочення інвестиційної програми на 15–20%, а плани на наступний рік будуть скориговані.

Нагадаємо, що «Метінвест» завершив перше півріччя 2026 року зі збитком у розмірі 202 мільйонів доларів (приблизно 8,08 млрд ₴). На фінансові результати вплинули зростання операційних витрат, збитки від ліквідації дочірніх підприємств та збільшення фінансових витрат.

Теги: війна в Україні, ГМК України, логістика, Метінвест

Читайте нас в соціальних мережах:

Наш Телеграм-канал: t.me/gmkcenter Сторінка в Фейсбуці: fb.com/GMKCenterNews

Підпишіться на наші новини

Δ

Порада від Business News:

Ця інформація є вкрай важливою для розуміння поточного стану української промисловості, зокрема металургійного сектору. Вона допоможе гравцям ринку, інвесторам та урядовим структурам оцінити масштаби викликів та розробити стратегії для підтримки галузі, яка є ключовою для економіки України.

Джерело новини: gmk.center