За 2022 рік в Україну ввезли 534 866 вживаних автівок. Їхній середній вік уже складав 12 років. З України вивезли до 2000 машин. Тож наша країна стає останньою точкою, де машини завершують своє життя. Колись настає той момент, коли машини треба позбутися.
Три варіанти, як утилізувати автомобіль в Україні
9 липня 2023 року набув чинності новий Закон «Про управління відходами». Він має регулювати всі нормативно-правові відносини, створювати систему перероблення сміття на різних рівнях. Тож новий закон може стати першим кроком до реального поліпшення ситуації.
Що робити зараз, поки закон тільки починає діяти та ще не встиг створити ідеальну систему для утилізації? Щоби позбутися свого старого транспорту, не обов’язково здавати авто в брухт. Є ще декілька різних варіантів, що робити з непотрібною машиною в Україні.
Продаж автомобіля для утилізації
Ви можете продати свою машину спеціальній компанії, що має ліцензію на подальше перероблення машини. Ці фірми скупають авто, можуть їх розбирати для подальшого продажу запчастин (якщо вони ще справні), а решту — надсилати на утилізацію.
Переваги цього способу:
ви отримуєте трішки грошей;
ви не переймаєтеся довгим процесом;
одразу віддаєте авто й отримуєте гроші без додаткових проблем.
Це варіант для тих, хто хоче швидко розв’язати проблему. Нюанс полягає в тому, що на 2021 рік зареєстровано 298 підприємств з утилізації. Але ліцензії більшості з них було видано ще у 2013 році. Багато компаній розташовуються на тимчасово окупованих територіях. Скільки ж сьогодні таких фірм у реальності — не відомо.
Перепродаж авто на запчастини
Ще один варіант — здати машину на шрот або розбір. Ви можете самостійно зняти деталі з машини, що ще підлягають експлуатації. Продавши їх, ви можете заробити трішки грошей та зменшити негативний вплив на довкілля від того, що машина буде гнити.
А ще ви можете здати авто на шрот повністю компаніям, які цим займаються. Особливість у тому, що такі фірми хочуть придбати ще не дуже старе авто, попит на яке ще є в Україні. Тож машина на шрот не підійде, якщо вона належить ще до радянського автопарку, наприклад.
Скільки коштує здати машину на шрот, залежить від марки, стану машини, року її випуску тощо. Чіткого алгоритму, як продати машину на запчастини, теж немає. Треба просто знайти фірму, яка цим займається, та продати їй машину. З переваг — ви теж отримуєте за це гроші.
Відправлення автомобіля до офіційного пункту утилізації
Останній варіант — здати машину до пункту приймання брухту. Як зробити:
Запишіться до центру МРЕВ, щоб зняти машину з обліку.
Заповніть анкету там і додайте всі необхідні документи.
Візьміть квитанцію на сплату податку, огляд авто та сплатіть їх.
Криміналіст оглядає машину та перевіряє її на збіг інформації, що є в технічному паспорті.
Отримайте в МРЕВ усі документи, що будуть підтверджувати зняття машини з обліку.
Сума, передбачена для зняття автомобіля з обліку, може мінятися. У 2023 ця послуга орієнтовно складає 225 грн.
Далі машину треба відігнати до пункту приймання брухту. Готувати машину ніяк до того не треба. Не варто шукати, як зняти номерні знаки з машини чи ще викачувати рідини. Усе це роблять безпосередньо фахівці. Знаки здають ще в МРЕВ. Замість них дають тимчасові — на разову поїздку.
У місці утилізації машину зважують. Далі працівники пункту знімають усе, що не підлягає утилізації: скло, обшивку, гуму, номерний знак, неметалеві запчастини тощо. Після цього машину віддають важковаговику, що і зминає її. Останній крок — машину надсилають на прес.
Її зважують після цього та сплачують вартість відповідно до коштовності металу. Тож на здачі машини в утилізацію загалом можна отримати декілька тисяч гривень.
Як працює утилізація в країнах ЄС
У країнах ЄС є реальні закони, що регулюють утилізацію транспортних засобів, які вже вийшли з експлуатації. Для цього була прийнята Директива 2000/53/EC у 2021 році. Головна перевага — законодавство розроблено комплексно, враховуючи мотивацію до утилізації та відповідальність.
Що мають робити держави ЄС для того, аби утилізація проходила дійсно швидко та корисно для екології:
вилучити з машинобудівництва шкідливі елементи як-то свинець, кадмій, ртуть і шестивалентний хром;
створити в кожній країні системи та необхідні пункти збору машин та запчастин із них;
видавати сертифікати стосовно знищення машини та зняття її з обліку;
створити такі умови, аби виробники чи імпортери машин покривали частину, чи повну суму витрат, які пов’язані з утилізацією, зняттям з обліку.
У країнах ЄС немає чітких вимог щодо обов’язкової утилізації. У цьому наш закон та їхня директива схожі. Проте в Європі використовують додаткові стимули, що спонукають власників машин самостійно приймати рішення.
У кожної країни ЄС — свій набір інструментів. Найпоширеніші з них:
екологічний податок — він збільшується разом із віком машини;
заборона на в’їзд у деякі зони на машинах, що мають дизельний двигун;
знижка на придбання нової машини, якщо утилізована стара;
штрафи, якщо власник просто покинув свою машину на вулиці та відмовився її утилізувати.
У країнах Європи законодавство побудовано так, що здати машину на утилізацію — раціональний крок. Так держава піклується і про довкілля, і про економіку.
