Статті Глобальний ринок Металоспоживання Роздрукувати 3331 Серпня 2026

Сталевий ринок Мавританії: чи готовий він до нових викликів?

Ігор Воронцов

Прогноз споживання сталі в Мавританії на 2026 рік: 100 тис. тонн

У 2026 році ринок сталевої продукції Мавританії стикається зі стагнацією через брак інвестицій. Однак розвиток вітроенергетики може стати потужним стимулом для зростання попиту на готову сталь.

Огляд ринку

Мавританія повністю залежить від імпорту металопрокату, оскільки власного виробництва сталі в країні немає. Основні обсяги надходять через морські порти Нуакшот та Нуадібу.

Структура імпорту відображає ключові потреби національної економіки: житлове та цивільне будівництво, а також запити гірничодобувної галузі. Базовий сортамент металопрокату є основою імпорту за фізичною вагою. Водночас, значна частка в грошовому вираженні припадає на високоякісні труби та рейки, що використовуються в газовидобувній та гірничорудній промисловості.

Китайські виробники займають провідні позиції на місцевому ринку завдяки конкурентним цінам та гнучким умовам постачання, утримуючи близько 35% імпорту сталі. Європейський Союз також становить значну частку (35%), причому найбільші обсяги постачають Франція, Іспанія та Бельгія, спираючись на давні економічні зв’язки з Мавританією.

Туреччина, Марокко та Сенегал задовольняють поточний попит на будівельні металоконструкції, сітку та дрібносортний прокат.

Офіційна статистика щодо імпорту сталі в Мавританії часто фрагментарна. Для оцінки обсягів використовуються дані про обсяги перевалки в портах Нуадібу та Нуакшот, а також експортна статистика основних країн-постачальників.

Попит на сталь

Будівельний сектор є головним споживачем сталі, зокрема, житлове будівництво. Як і в Лівії та Тунісі, це здебільшого стихійне будівництво, що здійснюється силами мешканців за допомогою сусідів.

Навіть у столиці, Нуакшоті, переважна частина нового житла зводиться за такою схемою. Держава не має фінансових можливостей для реалізації масштабних проєктів з будівництва нових міст чи житлових комплексів, як це спостерігається в Єгипті та Алжирі. Частка будівельного сектору у ВВП Мавританії, за оцінками експертів, коливається в межах 5–7%.

Інфраструктурне будівництво створює попит на важкий прокат, сталеві рейки, шпунти та труби. Серед найвагоміших проєктів 2021–2025 років — модернізація порту в Нуадібу. Завершено масштабні роботи з днопоглиблення та розширення підхідного каналу завдовжки 25 км. Це дозволило порту приймати балкери дедвейтом до 230 тис. тонн, замість попередніх 150 тис. тонн. Генеральним підрядником виступала міжнародна компанія Jan De Nul.

Паралельно тривало розширення перевалочних потужностей порту Нуакшот, що тепер може приймати великотоннажні контейнеровози та нафтоналивні танкери. Глибина каналу та акваторії порту була збільшена до 15,7 метра. Вартість проєкту становила €280 млн, роботи виконував консорціум у складі Meridiam та Arise.

Масштабного будівництва нових автомагістралей та залізниць у Мавританії не спостерігається. Проєкт дороги «Атар — Шинкет» зупинився на етапі тендерів. Натомість постійно проводяться роботи з ремонту та укріплення існуючих трас, що сполучають внутрішні регіони з узбережжям.

Розвиток водної інфраструктури є важливим чинником попиту на трубний прокат. Будуються локальні та магістральні водогони для забезпечення водою гірничих селищ і прибережних міст у районах Нуадібу та Нуакшота.

Стабільні обсяги продажу сталі забезпечує ремонт залізничної лінії «Зуерат — Нуадібу» завдовжки 704 км, яка з’єднує підприємства з видобутку залізної руди з експортними портовими терміналами.

Пропускна спроможність цієї лінії обмежує розвиток видобутку. Однак прокладання паралельної лінії є надто дорогим та невиправданим проєктом для державної гірничорудної корпорації SNIM та уряду Мавританії.

Значні кошти спрямовуються на модернізацію наявної колії, зокрема на подовження роз’їздів. Це дозволяє використовувати важчі склади без необхідності прокладання другої колії.

Мавританські вантажні потяги складаються з 3–4 потужних тепловозів та 200–300 вагонів із залізною рудою. Загальна довжина таких составів сягає 2,5–3 км. Їхня значна вага в поєднанні з екстремальними кліматичними умовами Сахари призводить до швидкого зносу верхньої будови колії. Заміна колії відбувається практично безперервно: щойно завершуються роботи на одній ділянці, одразу ж починаються на наступній.

SNIM регулярно проводить тендери на закупівлю рейок та залізничної метизної продукції, надаючи перевагу європейським виробникам. Річний обсяг цих закупівель оцінюється в 10–15 тис. тонн.

Одним із ключових чинників попиту на сталь у 2021–2024 роках став проєкт GTA. Він включає офшорний видобуток газу на кордоні Мавританії із Сенегалом. Монтаж трубопровідної інфраструктури на глибині близько 2,8 км, будівництво плавучої установки для видобутку, зберігання та відвантаження, а також плавучого заводу зі зрідження газу вимагали величезних обсягів сталевих труб, резервуарів та інших металоконструкцій.

У 2025 році GTA досяг запланованого показника – 2,7 млн тонн ЗПГ на рік. Операторами проєкту є BP у співпраці з Kosmos Energy та національними державними компаніями SMH і Petrosen.

Перспективи споживання сталі

Поточне будівництво та постійний ремонт залізничної лінії «Зуерат — Нуадібу» мають підтримувальний характер для попиту на сталь. Новим рушієм може стати перехід до реалізації проєкту Banda & Tevet. Він передбачає освоєння однойменних морських газових родовищ, розташованих за 55 км від Нуакшота.

Обсяг проєкту становить 1,4 мільярда доларів, з яких 400 мільйонів доларів будуть спрямовані на облаштування супутньої інфраструктури (трубопроводи, резервуари тощо), що потребуватиме щонайменше 40 тис. тонн високоякісного прокату.

Для реалізації проєкту створено консорціум інвесторів під керівництвом єгипетсько-еміратської Go Gas Holding та SMH. У березні 2026 року Go Gas Holding підписала угоду з єгипетським концерном MADKOUR Holding щодо будівництва в Мавританії ТЕС потужністю 365 МВт. Запуск першої черги потужністю 200 МВт заплановано на кінець 2028 року. Електростанція працюватиме на газі з родовища Banda.

Ще потужнішим і довгостроковішим драйвером має стати розвиток вітроенергетики. Постійні сильні вітри вздовж атлантичного узбережжя Сахари роблять Мавританію одним із найперспективніших регіонів світу для цієї галузі. Проте сукупна потужність двох місцевих ВЕС становить лише 132,4 МВт.

Основною перешкодою є слабка внутрішня енергомережа, яка технічно не може приймати великі обсяги нестабільної вітрогенерації. Національна енергомережа Мавританії (керована державною компанією SOMELEC) не має необхідної автоматики для балансування. Підключення нової потужної ВЕС до нинішньої мережі може призвести до блекауту.

Як тактичне рішення, влада узгоджує будівництво нових ВЕС лише в комплексі з промисловими системами накопичення електроенергії. Наприкінці 2025 року уряд Мавританії підписав контракт із консорціумом Istithmar West Africa.

Проєкт передбачає будівництво ВЕС потужністю 60 МВт і СЕС потужністю 160 МВт, а також накопичувача електроенергії ємністю 370 МВт∙год. Домовленості чітко фіксують: доки інвестор не поставить і не змонтує цю систему накопичення, запуск ВЕС заборонено. Очікується, що комплекс запрацює до кінця 2026 року.

Стратегічне рішення полягає в будівництві лінії електропередачі (ЛЕП) на 225 кВ між Нуакшотом і Кіффою. Саме до цієї лінії будуть підключатися нові ВЕС і СЕС, що дозволить мережі перерозподіляти та згладжувати пікову генерацію. На початку серпня SOMELEC повідомила про прокладання перших 184 км лінії. Загальна її протяжність становитиме 600 км.

Будівництво ЛЕП потребує використання оцинкованих профілів та листового металу для зварювання опор, арматури та металоконструкцій для трансформаторних підстанцій. Загалом буде потрібно близько 12 тис. тонн готової сталі протягом 2–3 років.

З точки зору споживання сталі, це значний проєкт для Мавританії. Він дасть поштовх розвитку вітроенергетики, що, у свою чергу, стане ще вагомішим драйвером попиту на сталь.

У подальшому планується подовжити цю ЛЕП до кордону з Малі. Її загальна довжина становитиме 1373 км. Загальна вартість будівництва – $888 млн (приблизно 35,520,000,000 ₴). Фінансування здійснюють Африканський банк розвитку, Європейський інвестиційний банк та Ісламський банк розвитку.

У Малі спостерігається критичний дефіцит електроенергії, тоді як Мавританія, завдяки вітровій та сонячній енергії, матиме значний профіцит виробництва. Експорт надлишків електроенергії до Малі та інших країн Сахелю суттєво покращить економічну ситуацію Мавританії та повністю усуне перешкоди для зростання місцевої вітрогенерації.

Влада Мавританії просуває три мегапроєкти з розвитку вітрової та сонячної енергетики:

• Проєкт AMAN: Будівництво на півночі країни вітропарку потужністю 18 ГВт (у поєднанні із сонячними панелями). Вартість проєкту – $40 млрд (приблизно 1,600,000,000,000 ₴), оператор – CWP Global. Інвестори фіналізують деталі угоди з урядом.
• Проєкт Nour: Комплекс ВЕС і СЕС потужністю 10 ГВт. Попередні техніко-економічні обґрунтування завершено, оператор проєкту – Chariot Energy.
• Проєкт MGA: Створення ВЕС і СЕС потужністю 550 МВт поблизу порту Нуакшот. Вартість – $1,5 млрд (приблизно 60,000,000,000 ₴), оператор – спільне підприємство польської Hynfra та мавританської Maurev Sarl. Введення в експлуатацію першої черги заплановано на 2030 рік.

Завершення проєкту GTA не призведе до зростання фізичних обсягів продажів сталі за підсумками 2026 року. Попит на готову сталь становитиме близько 100 тис. тонн у натуральному вираженні. У грошовому еквіваленті прогнозується зростання до $62 млн (приблизно 2,480,000,000 ₴) завдяки підвищенню вартості трубного та рейкового сортаменту.

Теги: плоский прокат, попит на сталь, довгий прокат, металоспоживання Читайте нас в соціальних мережах: Наш Телеграм-канал:t.me/gmkcenter Сторінка в Фейсбуці:fb.com/GMKCenterNews Підпишіться на наші новини

Δ

• Порада від Business News:

  Ця аналітична стаття надає цінну інформацію для учасників сталевого ринку, інвесторів та спеціалістів з логістики. Розуміння поточного стану та перспектив розвитку металоспоживання в Мавританії, особливо у контексті розвитку відновлюваної енергетики та видобутку корисних копалин, дозволяє краще планувати стратегії та виявляти нові можливості для бізнесу.

Подробиці можна знайти на сайті: gmk.center