zaporizhstal.com

Новини Індустрія ГМК України Роздрукувати 469 31 Серпня 2026

Українська металургійна галузь на межі виживання: тривожний сигнал від нардепа

Читайте на русскомГалина Єрмоленко

Промисловість стикається з руйнівними атаками, блокадою портів та жорсткими європейськими обмеженнями на імпорт сталі

Народний депутат України Муса Магомедов звернувся із закликом до негайного втручання задля підтримки вітчизняної гірничо-металургійної галузі. Про це стало відомо з його публікації у соціальній мережі Facebook.

Він наголосив, що за відсутності рішучих дій, існує реальна загроза повної зупинки металургійного виробництва в Україні до весни наступного року.

Як повідомив Магомедов, у ніч на 27 серпня російські війська здійснили повторний ракетний удар по металургійному комбінату «Запоріжсталь», що входить до групи «Метінвест». П’ять балістичних ракет влучили в епіцентр попереднього обстрілу, який стався 11 серпня і призвів до загибелі працівників підприємства.

Депутат підкреслив, що після першої атаки завод був змушений припинити роботу. Наслідки цих ударів є надзвичайно серйозними, а строки відновлення виробничих процесів залишаються невизначеними.

Однак, російські атаки — це лише одна зі складових проблем, з якими стикається українська ГМК. Галузь потерпає від низки інших чинників.

Через блокаду портів Великої Одеси, як нагадує нардеп, зупинено видобуток руди на Південному гірничо-збагачувальному комбінаті. Очікується, що виробництво інших ГЗК Кривого Рогу за підсумками серпня скоротиться приблизно на 30% порівняно із середньорічним показником 2025 року. Ефективної альтернативи морській логістиці у необхідних обсягах наразі не існує.

Водночас, галузь зіткнулася зі зростанням тарифів на перевезення вантажів «Укрзалізницею» на 30%.

«Частка витрат на залізничні перевезення у собівартості металургійної продукції вже збільшилася вдвічі-втричі. Підприємства, виснажені роками війни, практично вичерпали свої внутрішні ресурси і не мають можливості безкінечно покривати нові витрати», — пояснює депутат.

Крім того, запровадження європейського механізму CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) може призвести до додаткових витрат для українських виробників у розмірі €50–100 (приблизно 2000-4000 грн за поточним курсом) на кожній тонні сталі. Щодо нових європейських квот, обсягом близько 1,05 мільйона тонн на рік, то це приблизно на 60% менше за фактичний експорт вітчизняної металопродукції до ЄС у 2025 році. За попередніми оцінками, через обмеження квот Україна може втратити близько 1 мільярда доларів (приблизно 40 мільярдів грн) експортної виручки та понад 17 мільярдів гривень бюджетних надходжень.

«Ми можемо скільки завгодно проводити наради та говорити про підтримку промисловості. Але якщо водночас зростає вартість логістики, закриваються експортні можливості, запроваджуються нові обмеження, а підприємства щодня зазнають російських ударів, то незабаром просто не буде кого підтримувати», — констатував Магомедов.

Нардеп підкреслює, що металургія є джерелом робочих місць, експортної виручки, податкових надходжень та основою життя для багатьох міст. Тому галузь терміново потребує комплексу конкретних урядових рішень.

Нагадаємо, що блокада чорноморських портів унеможливлює експорт усієї продукції ГМК та збільшує логістичні витрати через використання альтернативних маршрутів. Ця логістична криза, поряд з іншими чинниками, створює ефект «ідеального шторму» для галузі, що вже призвело до зупинки низки гірничодобувних підприємств.

Теги: війна в Україні, ГМК України, імпортні квоти, морські перевезення Читайте нас в соціальних мережах: Наш Телеграм-канал: t.me/gmkcenter Сторінка в Фейсбуці: fb.com/GMKCenterNews Підпишіться на наші новини

Δ

Порада від Business News:

Ця новина є надзвичайно важливою для всіх, хто пов’язаний з українською промисловістю, особливо з гірничо-металургійним комплексом. Народний депутат підкреслює критичну ситуацію, яка може призвести до втрати цілої галузі. Ознайомлення з цими викликами допоможе бізнесу краще розуміти ризики та можливі шляхи подолання кризи, а також сприятиме формуванню громадської думки щодо необхідності державної підтримки стратегічно важливих секторів економіки.