Україна знову підвищує ключову процентну ставку

У найближчі місяці очікується посилення інфляції через наслідки минулорічного недостатнього врожаю та зростання виробничих витрат для бізнесу.

0314_58_main-v1654328033.jpg (139,46 Кб)

Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 15,5% річних.

Як повідомив голова НБУ Андрій Пишний під час прес-конференції, ці заходи покликані підтримати привабливість заощаджень у гривні, підтримувати стабільність валютного ринку та керувати інфляційними очікуваннями, що сприятиме поверненню інфляції на траєкторію стійкого зниження до цільового рівня 5%.

Він зазначив, що інфляція зростає, як і очікувалося на початку року. У січні інфляція зросла до 12,9% у річному обчисленні та, за прогнозами НБУ, продовжила зростання в лютому.

“Зростання споживчої інфляції було здебільшого зумовлене тимчасовими факторами. Такий розвиток подій був передбаченим і в цілому узгоджувався з прогнозами НБУ. Водночас посилився вплив фундаментальних інфляційних елементів, що відображає зростання витрат на енергоносії та робочу силу, з якими стикається бізнес, поряд із стійким високим споживчим попитом”, – зазначив Пишний.

Він зазначив, що в найближчі місяці очікується зростання інфляції через триваючі наслідки поганого врожаю минулого року та зростання виробничих витрат для підприємств. Тим не менш, ініціативи НБУ щодо посилення монетарної політики допоможуть пом’якшити фундаментальний ціновий тиск, а надходження нового врожаю влітку пом’якшить зростання цін на продукти харчування.

«Завдяки діям НБУ та поступовому ослабленню дії тимчасових драйверів інфляції очікується повернення до тенденції уповільнення у другій половині року та падіння до однозначного показника на кінець року. На горизонті політики прогнозується зниження інфляції до цільових 5%», — підкреслив голова Нацбанку.

Критичним ризиком для інфляційних тенденцій та економічного розвитку Пишний назвав траєкторію повномасштабної війни. Він зазначив, що геополітична невизначеність посилилася, посилюючи ризики, пов’язані з російською агресією, серед яких:

поява додаткових бюджетних потреб, насамперед для підтримки обороноздатності;
подальше пошкодження інфраструктури, особливо енергетичної, що обмежуватиме економічну діяльність і чинитиме тиск на витрати виробництва;
поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.
Проте, за словами голови НБУ, є й можливості для позитивних результатів.

«Це в основному пов’язано зі збільшенням фінансової допомоги з боку партнерів (зокрема, шляхом утилізації значної частини знерухомлених російських активів) та зусиллями міжнародної спільноти забезпечити справедливий і міцний мир для України. Є потенціал для подальшого прискорення євроінтеграційних процесів та відновлення інфраструктури, у тому числі енергетичної», – зазначив Андрій Пишний.

Источник

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *