Монети радянського періоду, які українці ще можуть знайти, наприклад, у старих скринях, не мають великої вартості. У зв’язку з цим продати їх за значну суму грошей неможливо.
За словами редактора сайту «Монети-Ягоди» Віталія Ткача, нумізмати могли б придбати такі монети, але лише за номінальною ціною 1 грн і лише в пристойному стані. Інакше надії на досягнення будь-якої цінності мало.
«Швидше за все, це буде монета, яка поржавіла. Це разом із можливістю її потьмяніння зменшує її цінність. По суті, применшує її», – зазначив експерт.
Він уточнив, що колекціонери готові суттєво платити за монети, викарбувані в 1947-1958 роках. Тим не менш, знайти їх — або будь-які цінні різновиди інших років — у дикій природі майже неможливо.
Крім того, від більшості старовинних українських монет не розбагатієш. Причина в тому, що колекціонери знаходять цінність лише в монетах із дорогоцінних металів, таких як срібло чи золото, а також у рідкісних виробах. Натомість типові обігові українські монети не є скарбом через свою «ординарність» і широку доступність.
«Чомусь люди вірять, що якщо відкласти монету і продати її комусь через століття, то вона буде коштувати цілий статок. Це помилкова думка. Часто на оцінку здають 25 копійок. Їх тираж був 50 копійок, випущено мільйони. Це приблизно одна монета на людину. Якщо ви відвідаєте групи оцінки монет, то побачите, що багато хто здає ці першими», – Віталій. – зауважив Ткач.
Він підкреслив, що 99,9% монет є абсолютно звичайними. Щоб виявити такий, який має хоч трохи вартості, колекціонери повинні перебрати величезну кількість копійок.
