Цього вівторка вийшла книжка «Ілон Маск» відомого біографа Волтера Айзексона, в якій він досліджує життя ексцентричного підприємця від його дитинства й до сьогодні. Айзексон, який у 2011-му написав біографію-бестселер про засновника Apple Стіва Джобса, дає можливість читачам краще зрозуміти неоднозначну особистість Маска і визначити для себе, чи варто наслідувати його бізнесові практики. Wall Street Journal опублікував статті про особливий стиль Маска і про його алгоритм розв’язання проблем. Forbes пропонує огляд матеріалів.
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.
Два роки Волтер Айзексон, який до того написав біографії Стіва Джобса, Джорджа Вашингтона і Генрі Кіссінджера, провів з найбагатшою людиною у світі Ілоном Маском, щоб створити його біографію на 95 розділів і понад 600 сторінок. Щоб скласти повнішу картину про свого героя, Айзексон поговорив із працівниками, друзями та родиною Маска.
Автор багато уваги приділяє дитинству підприємця, адже саме тоді, на його думку, відбулися ключові для формування Маска особистості події. Ілон вирізнявся серед дітей у школі своєю ексцентричною поведінкою, але не академічними успіхами. Принаймні один вчитель школи, у якій вчився Маск, вважав майбутнього мільярдера «відсталим».
Піддавався Ілон і цькуванню, яке одного разу було настільки жорстоким, що він потрапив у лікарню і потім ще тиждень просидів вдома.
Бачення
Бачення того, що Маск хоче досягти й в якому напрямку рухатися, він сформував достатньо рано. Це сталося, коли він вивчав фізику й економіку в Пенсільванському університеті.
«Я задумався про те, що дійсно може вплинути на людство, — розповів Маск Айзексону. — Зупинився на трьох речах: інтернет, «зелена» енергія і космічні подорожі».
Стати каталізатором змін і трансформатором цих галузей він ймовірно зміг за допомогою своїх впертості та запалу. Ці якості притаманні людям із синдромом Аспергера (Маск сам зізнався у тому, що йому встановили цей діагноз), але на гарячкове бажання підприємця рухатися без упину вперед впливає й усвідомлення того, що все хороше може колись закінчитися.
Айзексон пише, що Маска «дивує і лякає той факт, що технологічний прогрес не є чимось неминучим. Він може навіть піти у зворотному напрямку». Таке вже було, коли NASA покинула пілотовані польоти у космос.
Страхом регресу можна пояснити й покупку Маском Twitter (тепер Х), адже поширення woke-тенденцій на платформі він вважає посяганням на права і свободи людини.
Ілон Маск і автор його біографічної книжки Волтер Айзексон. Фото Getty Images
Айзексон так характеризує філософію Маска: «Ризикуй. Помиляйся і вчись на помилках. Пробуй знову». Така формула підійде не всім, але сміливість і безстрашний дух — якості, які потрібні у теперішні часи випробувань.
Розвʼязання проблем
Маск пропонує своїм працівникам наступний алгоритм розвʼязання проблем:
- Ставити під сумнів кожну вимогу.
- Прибрати будь-яку частину чи процес, якщо це можливо.
- Спростити й оптимізувати.
- Прискорити час виконання.
- Автоматизувати.
За словами Айзексона, працівники Маска побожно повторюють ці настанови пошепки, як віряни молитву за священником.
Стиль управління
Маск дуже вимогливий керівник, який зневажає концепцію рівноваги між роботою та життям. Але водночас, він не проситиме від працівників того, що не готовий робити сам (саме тому він іноді спить на підлозі на своєму заводі). Він любить встановлювати неможливі дедлайни й має вибуховий характер.
У книжці його лідерський стиль називають «жорстким». «У Маска є правило про відповідальність: у кожної деталі, процесу і розробки повинно бути ім’я того, хто за них відповідає. Таким чином, коли щось йде не так, він може знайти винного».
Дехто боїться повідомляти Маску погані новини, бо це може бути небезпечно для кар’єри. «Одна із його проблем полягає у тому, що люди бояться говорити йому про погані новини, — пише Айзексон. — Втім успіху у його оточенні досягають ті, хто навчився повідомляти йому про погані новини навіть попри страх неприємних сцен».
«Режим демона»
Клер Баучер, яка відома під своїм співочим псевдонімом Grimes, — матір трьох дітей Маска й авторка терміну «режим демона», яким вона описала Ілона в інтерв’ю з Айзексоном.
«Режим демона — це коли його захоплює темрява і він поринає у вихор, який утворюється у його мозку, — розповідає Баучер у книжці. — Режим демона спричиняє хаос, але завдяки йому завдання виконуються».
«Це майже як доктор Джекіл і містер Гайд, коли на нього находять хмари й він наче у трансі. Тоді він може бути холодним і жорстким, — пише Айзексон про свою зустріч із «демоном» Маска. — Він ніколи не злиться, не вдається до фізичного насилля, але спрямовує на людей свою холодну брутальність. Він може навіть не пам’ятати таких епізодів. Іноді я питав його чому він сказав людині щось у такому дусі, а він дивився на мене порожнім поглядом, ніби не пам’ятав, що трапилося».
Ілон Маск: «Я задумався про те, що дійсно може вплинути на людство. Я зупинився на трьох речах: інтернет, екологічна енергія і космічні подорожі». Фото Getty Images
Режим демона Маск включив у 2018-му, коли були проблеми із масштабним виробництвом електромобіля Model 3 Tesla, які майже знищили компанію. Маск мав чітку мету перетворити Tesla не просто на бренд електромобілів, а на бренд найкращих авто у світі.
Крім того, продажі Tesla були надто повільними, щоб мати змогу утримати компанію від банкрутства. Завдяки тому, що Маск дістав $465 млн інвестиційного кредиту від Міністерства енергетики США й уклав угоду із німецьким автовиробником Daimler, Tesla знову стала платоспроможною.
Штучний інтелект
Коли Маск заснував власну ШІ-компанію xAI, то визначив для неї три цілі:
- Зробити ШІ-бота, який може кодувати.
- Створити чатбот, який зможе конкурувати із ChatGPT від OpenAI;.
- Розробити таку форму ШІ, яка захоче зберегти людство і «зрозуміти всесвіт».
Та є у нього і перестороги з приводу ШІ. Його непокоїть те, що чатботи від OpenAI та Google можуть стати політично упередженими й заполонити Twitter дезінформацією. Маск також вважає, що дані Twitter можуть бути корисними для розробки ШІ-проєктів.
Приклад для наслідування чи історія-застереження?
Айзексонс попереджає читачів, що їм не варто думати, що наслідуючи стиль і поведінку Маска, вони автоматично досягнуть успіху. Натомість, пише він, читачі повинні побачити й те, як лідери типу Маска і покійного Джобса, можуть бути ефективними, і недоліки їхніх стилів. «Не обов’язково бути таким злим», — пише автор.
І все ж, протягом всієї книжки Айзексон намагається зрозуміти, чи міг би Маск досягти успіху, якби був іншим.
«Я прагну показати, як це [його характер] є однією із ниток загального полотна, а наші недоліки нас формують, — каже Айзексон. — Якщо витягнути цю одну нитку, то полотна під назвою Ілон Маск просто не буде».
«Деякі великі новатори — це дорослі діти, які ніяк не хочуть йти на горщик, але завжди шукають ризиків, — додає біограф Маска. — Вони можуть бути нерозсудливими, необачними, викликати огиду чи сором, та іноді бувають токсичними. А ще вони можуть божевільними. Божевільними настільки, що зможуть змінити світ».
