ЗВТ з Туреччиною: Стратегічний крок до повноцінного ринкового доступу в ЄС

Впровадження угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною слід сприймати як підготовчий етап до масштабнішого відкриття ринку, яке стане можливим завдяки майбутньому вступі України до Європейського Союзу. Таку думку висловила Вероніка Мовчан, директорка з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, яка очолює Центр економічних досліджень.

«Цю угоду можна розглядати як підготовчий етап до значно ширшого доступу до ринку в контексті членства в Європейському Союзі. До моменту нашої інтеграції до ЄС, ми саме завершимо перехідні періоди, передбачені цією угодою. Туреччина буде змушена істотно розширити доступ до свого ринку для українських товарів, і ми, своєю чергою, відкриємо ті сектори, які наразі перебувають у перехідних періодах або залишаються закритими», — зазначила пані Мовчан в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».

Оцінка ризиків для агросектору

Водночас, Вероніка Мовчан підкреслила, що потенційні ризики для українського аграрного сектору є доволі обмеженими, оскільки угода не передбачає повного лібералізації аграрного ринку.

«Говорячи про ризики для агросектору, слід зазначити, що рівень захисту українських аграріїв порівняно з іншими торговельними партнерами, зокрема Туреччиною, є досить невисоким. Ми маємо лише кілька специфічних моментів, наприклад, 50% мито на цукор, але загалом ставки мит є відносно низькими. Крім того, угода містить тарифні квоти, вилучення або обмежене відкриття ринку, як-от 20% зниження мит для багатьох товарних позицій», — пояснила експертка.

За її оцінками, навіть за умови повного скасування всіх торговельних бар’єрів для аграрної продукції, зростання імпорту з Туреччини було б помірним – приблизно на 15%. Найбільш імовірними товарами для збільшення імпорту є фрукти, овочі та насіння соняшнику.

Пані Мовчан також звернула увагу на те, що Україні не вдалося досягти значного відкриття турецького ринку для низки ключових аграрних експортних позицій.

«Наприклад, така важлива для нас культура, як кукурудза, була вилучена з тарифного розкладу в рамках ЗВТ. Це означає, що зниження мит не відбудеться, і режим торгівлі залишиться незмінним. При цьому експорт кукурудзи є одним із найбільших за обсягами для України на турецькому ринку», — зауважила експертка.

Структура імпорту та вплив угоди

Згідно з аналізом структури українського імпорту з Туреччини, основний вплив угоди не буде пов’язаний із різким зростанням поставок готової продукції. Про це свідчить аналіз.

«Ми імпортуємо з Туреччини не лише готові вироби, а й значну кількість товарів проміжного споживання, які використовуються українськими виробниками. Це, зокрема, енергоносії, металопродукція, а останнім часом – товари військового або подвійного призначення, такі як радіонавігаційні прилади», — уточнила Вероніка Мовчан.

Вона наголосила, що відкриття ринків не призведе до «кардинальної зміни правил гри», яка б спровокувала вибухове зростання імпорту. Однак, за її словами, найбільший вплив від набрання чинності ЗВТ очікується у сфері легкої промисловості.

Нагадаємо, Верховна Рада України ратифікувала Угоду про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною 14 липня, документ був підписаний у лютому 2022 року. Угода набуде чинності після завершення необхідних внутрішніх процедур та обміну ратифікаційними грамотами між країнами-учасницями.

Порада від Business News:

Угода про вільну торгівлю з Туреччиною є важливим кроком для українських виробників, який може сприяти розширенню експортних можливостей та інтеграції в глобальні ринки. Експертна оцінка показує, що хоча вигоди можуть бути не миттєвими та вибуховими, ця угода створює міцний фундамент для майбутнього зростання, особливо в контексті потенційного членства України в ЄС. Для бізнесу важливо уважно вивчити умови угоди, визначити потенційні ніші та можливості для розвитку експорту, а також врахувати можливі зміни в імпорті.

Джерело новини: interfax.com.ua