Гірничо-металургійний комплекс: Новий фокус Міністерства на відновленні та інтеграції в ЄС

Фото: McKinsey & Company

Олександр Кравченко, новопризначений очільник Міністерства економіки та довкілля, окреслив стратегічні пріоритети відомства, серед яких ключове місце посідає вирішення нагальних проблем вітчизняного гірничо-металургійного комплексу (ГМК). Він наголосив на потенціалі галузі стати рушійною силою економічного відродження України, підкресливши взаємодоповнювальні переваги нашої держави та Європейського Союзу у цій сфері.

“Цей сектор є опорою економічної стабільності країни. Водночас, він зазнав найбільших втрат через війну. Пошук ефективних відповідей на виклики, що стоять перед українським ГМК, є одним із першочергових завдань моєї діяльності”, – заявив міністр у соціальній мережі Facebook, привітавши працівників металургійної та гірничодобувної промисловості з їхнім професійним святом.

Стратегічне значення ГМК для України

Кравченко нагадав, що, незважаючи на серйозні воєнні ризики, руйнування інфраструктури та зростання логістичних витрат, у 2025 році підприємства гірничо-металургійного комплексу зробили вагомий внесок в економіку України, сформувавши 7% ВВП та 15% загального обсягу товарного експорту. Крім того, ГМК забезпечив близько 20% усіх промислових інвестицій в країні.

Міністр також акцентував увагу на значному внеску галузі у створення робочих місць: близько 70 тисяч українців працюють безпосередньо на металургійних підприємствах, і ще понад 280 тисяч – у суміжних секторах економіки.

Нові горизонти співпраці з ЄС

На думку Кравченка, Україна має всі шанси стати провідним постачальником високоякісної залізорудної сировини та іншої продукції, необхідної для процесу декарбонізації європейської металургії. Це відкриває перспективні можливості для розвитку промислової кооперації, залучення інвестицій та глибшої інтеграції до європейських виробничих ланцюгів.

Статистика виробництва: динаміка та виклики

• Згідно з даними “Укрметалургпрому”, у першому півріччі поточного року українські металургійні підприємства скоротили виробництво загального прокату на 4,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року, досягнувши показника 2,94 млн тонн.
• Виплавка сталі зменшилася на 3,2% – до 3,57 млн тонн, а виробництво чавуну – на 0,2%, до 3,67 млн тонн.
• У 2025 році спостерігалося зростання виробництва прокату на 4,8% порівняно з 2024 роком, до 6,52 млн тонн, та чавуну – на 11,2%, до 7,88 млн тонн. Водночас виплавка сталі скоротилася на 2,2% – до 7,41 млн тонн.
• У довоєнному 2021 році обсяги виробництва становили: чавун – 21,175 млн тонн, сталь – 21,37 млн тонн, прокат – 19,08 млн тонн.

Дискусії щодо торговельної політики та тарифів

Представники української металургійної галузі висловлювали критику на адресу попереднього уряду щодо недостатнього, на їхню думку, захисту на європейських ринках. Зокрема, згадується запровадження механізму CBAM (вуглецеве коригування імпорту) на початку цього року та скорочення безмитних експортних квот з середини року. Галузеві гравці також виступають проти запланованого підвищення тарифів “Укрзалізниці” на 30% та закликають враховувати специфіку металургійного виробництва при формуванні цін на електроенергію.

Нагадаємо, що у середині вересня минулого року Міністерство економіки проводило координаційну нараду з представниками ГМК, Міненергетики, НКРЕКП, “Укрзалізниці” та “Укренерго”. Тодішній очільник міністерства Олексій Соболев зазначав, що метою зустрічі було “розробити рішення для зменшення витрат українських металургів, збереження експортного потенціалу підприємств та підтримки виробництва”. Серед ключових питань обговорювалися ціни на електроенергію для металургійних виробництв, логістичні витрати та дефіцит сировини. З початку поточного року було запроваджено заборону на експорт металобрухту з України.

Порада від Business News:

Новини про пріоритетність розвитку гірничо-металургійного комплексу від нового керівника Мінекономіки є надзвичайно важливими для всіх, хто працює в цій галузі або пов’язаний з нею. Зосередження на вирішенні проблем, підтримці експорту та інтеграції до європейських ланцюгів постачання може стати поштовхом до стабілізації та подальшого зростання одного з ключових секторів української економіки. Це також означає потенційне покращення умов праці та інвестиційного клімату в Україні.

Джерело новини: interfax.com.ua