Київ без кіосків: як масштабна “зачистка” МАФів вплинула на ціни та підприємців

Фото: Коротко про

У столиці триває процес ліквідації тимчасових споруд. На початку року міська влада анонсувала амбітний план – скоротити кількість малих архітектурних форм (МАФів) майже на 90%. Застарілі та самовільно встановлені кіоски біля метрополітену та на міських вулицях мали поступитися місцем новій мережі об’єктів з єдиним архітектурним стилем.

Хоча така ініціатива, здавалося б, здобула підтримку більшості киян, реакція суспільства виявилася далеко не однозначною. Експерти говорять про втрату робочих місць, підприємці наголошують на тиску на малий бізнес в умовах війни, а споживачі шоковані стрімким зростанням цін та відсутністю звичних послуг. Це ставить під сумнів пріоритетність таких рішень для міста.

Черговий етап боротьби з МАФами

На п’ятому році повномасштабної війни, коли проблема безпечних укриттів у столиці залишається гострою, місцева влада зосереджує зусилля на іншому – з початку року в Києві розпочався новий етап демонтажу МАФів.

Як пояснила у коментарі «Коротко про» директорка аналітичного центру «Ресторани України» Ольга Насонова, місцева влада припиняє продовжувати договори оренди земельних ділянок під МАФами. Це автоматично ставить їх поза законом і призводить до знесення. За її словами, щонайменше 60% таких бізнесів не відновлюють своєї діяльності, адже оренда стаціонарних приміщень стає надто дорогою, що руйнує їхню бізнес-модель. Частина підприємців все ж знаходить нові локації.

• «Останнім часом спостерігається активізація купівлі квартир на перших поверхах та їх подальшої реконструкції», – зазначає пані Насонова. – «Нерідко після знесення МАФу на першому поверсі будинку, де раніше була квартира, з’являється заклад із грузинською випічкою, кав’ярня чи магазин канцтоварів, часто під тією ж назвою».

Загалом, за спостереженнями Ольги Насонової, український бізнес переживає глибоку рецесію, а кількість закладів, що виставлені на продаж, є безпрецедентною. Якщо є можливість, дрібні підприємці переорієнтовуються на онлайн-продажі, роботу на замовлення або торгівлю з автомобілів. Проте часто МАФи закриваються ще до демонтажу через брак платоспроможних клієнтів.

За офіційними даними, лише за першу половину 2026 року було демонтовано близько 700 МАФів. Однак, як зазначає експертка Світового Банку Оксана Руженкова, реальна кількість значно вища. Йдеться про найрізноманітніші види бізнесу: від міні-кав’ярень, де люди ризикували розпочати власну справу, до майстерень з виготовлення ключів, ремонту шкіргалантереї, перукарень та заточувальників. Колись у кожному районі був свій майстер, а тепер їх практично не залишилося. Припинили існування й кіоски «Союздруку», які також функціонували як МАФи.

Демонтажу підлягали кіоски з продажу вейпів, невеликі кав’ярні, магазини товарів першої необхідності та пункти надання послуг. Фото: КМДА

Нові незручності та зростання витрат

«МАФи часто розташовувалися біля навчальних закладів, де учні та студенти могли придбати випічку, каву та поспілкуватися. Тепер ця можливість зникла», – продовжує Оксана Руженкова. – «Звісно, знесення МАФів стало значним ударом по найменш захищених верствах населення. Люди купували тут хліб, овочі, молочні продукти за доступними цінами. Тепер вартість цих товарів суттєво зросла. Наприклад, у МАФі біля мого будинку м’який сир коштував 69 грн за кілограм, а після переїзду продавців до стаціонарного магазину ціна підскочила до 114 грн. При цьому лише одиниці змогли переформатуватися в магазини».

Експертка Світового Банку додає, що з дванадцяти торгових точок, які працювали біля її дому, лише одна змогла переїхати в магазин, оскільки орендна плата для інших виявилася непосильною.

Окрема увага – працівники МАФів. За словами Руженкової, у кожному кіоску працювало щонайменше 3-5 осіб, а в закладах типу «лавашних» – до 10 працівників. Таким чином, після демонтажу тисячі людей опинилися без роботи.

«Згадую сімейну пару, яка в одному з МАФів продавала овочі. Вони мали зареєстроване ФОП і заробляли собі на життя. Коли їхній кіоск зносили, вони плакали. Сказали, що поїдуть у село на дачу, бо в їхньому віці (майже 60 років) знайти нову роботу буде вкрай складно», – ділиться спостереженнями експертка.

На думку директорки консалтингової компанії TalentMatch, HR-експертки Наталії Слинько, масове знесення МАФів не матиме значного впливу на загальний ринок праці. Однак це суттєво позначиться на мікроекономіці малого бізнесу в конкретних районах.

«Переважно це дрібні підприємці – ФОПи, які працюють самі або з членами родини. Але для багатьох це єдине джерело доходу, тому втрата бізнесу підриває їхню самостійність», – зауважила HR-експертка.

Оксана Руженкова регулярно відстежує новини та коментарі щодо ситуації. Менш ніж 20% киян висловлюють задоволення, відзначаючи, що вулиці стали візуально просторішими. Проте, на жаль, на місцях знесених МАФів благоустрій території часто не проводиться, і замість кіосків залишаються лише руїни.

Сквер біля станції метро «Політехнічний інститут» – один із небагатьох прикладів, де після демонтажу МАФів було проведено благоустрій. Проте тепер придбати продукти чи каву можна лише в торгових центрах. Фото: КМДА

Кому вигідна ця трансформація?

На думку Оксани Руженкової, знесення МАФів передусім вигідне великим торговельним мережам. Продажі хлібобулочних, молочних виробів, овочів та фруктів у супермаркетах очевидно зросли. Однак поціновувачі специфічних продуктів, наприклад, ковбас чи сирів з МАФів, не поспішають масово переходити до мережевих магазинів через надмірні ціни.

«Знесення МАФів – це значна втрата для мешканців міста», – зазначила Руженкова у розмові з «Коротко про». – «Фактично, влада підрубає основи малого бізнесу. Місцева влада заявляє, що легалізація дрібних ФОПів принесе кошти до бюджету, але станом на серпень 2026 року ситуація кардинально інша. Ринок оренди переживає активні зміни, і колишні власники МАФів не можуть собі дозволити там місце через фінансові причини. Натомість, наприклад, на площі Космонавтів, де раніше розташовувалися МАФи, тепер працює бургерна від великої міжнародної аграрної компанії. Це виглядає як перерозподіл ринку. Складається враження, що місця «зачищають» під гравців, які мають більш лояльне ставлення до місцевої влади».

Водночас, продовжує експертка, місто втрачає важливого учасника споживчого ринку, який раніше допомагав балансувати ціни у супермаркетах. Великі торговельні мережі, як правило, тримають свою націнку, не реагуючи оперативно на сезонне зниження цін. На відміну від МАФів, які були більш гнучкими та швидко адаптувалися до сезонних факторів, заробляючи на обсягах продажів.

«МАФи – це унікальне українське явище: дрібні підприємці створюють зручність для людей», – додає Ольга Насонова. – «В Європі подібного немає: є стріт-фуд та ярмарки – і це все. У парку європейського міста можна пройти кілька кілометрів, і не зустріти жодної точки з продажу морозива чи навіть води. Тому я вважаю, що знесення МАФів – це певний показник «наслідування Європі». І, звісно, лобіювання інтересів великого рітейлу, який прагне перенаправити споживацький потік до себе».

За словами експертки, в Україні інтереси великого бізнесу часто ставляться понад усе. Малий бізнес, на жаль, нікому не потрібен. Після масованих ударів ворога 5 серпня 2026 року по логістичній та торговій інфраструктурі в Києві та області, уряд доручив Мінекономіки терміново розробити механізми підтримки та компенсації для постраждалих підприємств. Однак йдеться виключно про великий бізнес. Для малого підприємництва жодних компенсацій не передбачено.

«Я розумію, що торговельним мережам зараз непросто, але складнощі відчувають усі», – підсумувала Оксана Руженкова. – «Окрім прибутків супермаркетів, існують також кияни, особливо пенсійного віку, яким потрібно купувати продукти. Місцевій владі варто було б врахувати й ці аспекти».

Порада від Business News:

Ця інформація допоможе вам зрозуміти, як зміни, що відбуваються у Києві з МАФами, впливають на вартість товарів та доступність послуг. Вона також підсвічує проблеми, з якими стикаються дрібні підприємці, та вигоди, які отримує великий бізнес. Це дозволить вам робити більш усвідомлений вибір, де і що купувати, а також розуміти економічні процеси, що відбуваються у місті.

Дізнатися більше на: kp.ua