Відновлення переговорів: Чи готує Кремль новий виток тиску на Україну?

Відновлення тристороннього діалогу за участі України, Сполучених Штатів та Російської Федерації не слід розглядати як сигнал до швидкого завершення війни. Навпаки, Москва може використати цей переговорний майданчик для посилення тиску на Київ, зокрема, з метою досягнення офіційного закріплення нейтрального статусу України та відмови від її майбутньої інтеграції до НАТО.

Таку думку висловив відомий політолог Володимир Фесенко під час свого виступу у подкасті «Це база».

На його переконання, згода російської сторони на повернення до тристороннього формату переговорів передусім має політичне значення для президента США Дональда Трампа і жодним чином не свідчить про готовність Володимира Путіна до реального припинення бойових дій.

Символічний подарунок Путіна напередодні виборів

Політолог припустив, що рішення Кремля відновити переговори в тристоронньому форматі пов’язане з наближенням проміжних виборів до Конгресу США, запланованих на 3 листопада. Таким чином, Путін може намагатися створити для американського президента образ успішного політика, чиї зусилля у врегулюванні конфлікту приносять результат.

За його словами, демонстрація Москвою готовності до діалогу дає можливість Трампу позиціонувати свої дипломатичні кроки як успішні. Однак, сам факт згоди на переговори не означає, що російське керівництво готове переглянути свої вимоги або погодитися на припинення війни.

Фесенко також звернув увагу на очікувані терміни зустрічі. За його оцінками, переговори можуть відбутися в другій половині листопада — вже після проміжних виборів у США, але до саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС). На полях цього саміту потенційно можлива зустріч лідерів США, Росії та Китаю.

Таким чином, згода на відновлення переговорного процесу може бути елементом ширшої дипломатичної стратегії Кремля, а не показником реального прогресу на шляху до мирної угоди.

Нейтральний статус для України: головна вимога Москви?

Окремо Фесенко акцентував на заявах помічника президента РФ Юрія Ушакова, які вказують на зосередження російської сторони на майбутній архітектурі безпеки після війни та місці України й Росії в ній.

Політолог вважає, що за подібними формулюваннями може ховатися вимога Москви щодо офіційного закріплення нейтрального статусу України. Йдеться також про спроби отримати згоду Вашингтона на подібні умови та зафіксувати відмову України від перспективи членства в НАТО.

На думку Фесенка, Кремль буде прагнути не лише до поступок з боку Києва, а й до отримання підтримки Сполучених Штатів. Він припустив, що Трамп може погодитися з певними російськими вимогами, тоді як позиція європейських держав може відрізнятися.

Отже, одним із ключових ризиків у переговорному процесі політолог вважає спробу Росії використати діалог для обмеження зовнішньополітичного вибору України та блокування її євроатлантичної інтеграції.

Військовий та дипломатичний тиск: комплексна стратегія Росії

Фесенко наголосив, що наразі немає підстав розглядати відновлення тристоронніх переговорів як безпосередній крок до припинення війни. Він очікує, що Москва продовжить використовувати різноманітні інструменти впливу на Україну, доповнюючи військові дії дипломатичним тиском.

За оцінкою політолога, Росія може продовжувати завдавати ударів по українській території, одночасно намагаючись впливати на Київ через Вашингтон та безпосередньо через переговорний процес.

Експерт також додав, що на нинішньому етапі йдеться радше про технічні консультації, а не про повноцінний політичний процес, здатний призвести до узгодження умов завершення війни.