“Інтерпайп” б’є на сполох: помилка в розрахунках ЄС може залишити українських експортерів без ринків збуту

Фото: https://interpipe.biz/

Україна повинна продовжувати наполегливо відстоювати право своїх експортерів на доступ до зовнішніх ринків, а також домагатися розширення встановлених квот. Таку думку висловила GR-директорка компанії “Інтерпайп” Наталія Сидорук під час онлайн-дискусії “Від зими до зими: як українська економіка долає виклики?”, організованої Центром економічної стратегії.

Як зазначає компанія, протягом періоду повномасштабної війни український промисловий гігант “Інтерпайп” мусив постійно адаптуватися до складних умов. Йдеться про виклики, пов’язані з близькістю до лінії фронту, енергетичною кризою та дефіцитом кваліфікованих кадрів. З 1 липня поточного року, з введенням Європейським Союзом нової системи тарифних квот для імпорту сталевої продукції, перед компанією постало чергове серйозне випробування.

Нова квотна система: виклики для “Інтерпайп”

Згідно з уточненнями, лише за перші 22 дні липня компанія “Інтерпайп” вже використала значну частину своєї квартальної квоти на експорт безшовних труб до країн ЄС. Прогнозується, що вже наступного місяця безмитна квота буде вичерпана, і для продовження поставок до Європи українським виробникам доведеться сплачувати мито у розмірі 50%. У зв’язку з цим “Інтерпайп” знову звертається до Єврокомісії з проханням якнайшвидше виправити технічну помилку, яка виникла через використання даних Євростату, відмінних від офіційних, під час ухвалення регламенту. Як наслідок, річна квота України для безшовних труб виявилася заниженою щонайменше на 30% порівняно з тією, яка була б встановлена на основі коректних даних.

“Ми досить обережно оцінюємо перспективи переорієнтації наших поставок на альтернативні ринки. Китайські виробники безшовних труб вже вичерпали власні квоти в ЄС і спрямовують надлишкову продукцію на інші ринки, що створює додаткову конкуренцію. Крім того, нас дуже турбують постійні ускладнення логістичних процесів через систематичні обстріли українських морських портів”, – зауважила Наталія Сидорук.

Вона висловила сподівання, що український уряд, незважаючи на нещодавні кадрові зміни, продовжить ефективно захищати доступ вітчизняних експортерів на міжнародні ринки та врегулює питання функціонування Торгового представника.

“Україні вкрай необхідно поповнювати державний бюджет за рахунок надходжень у валюті, а ці кошти країна може отримати передусім саме на зовнішніх ринках”, – підсумувала топ-менеджер компанії.

Статистична помилка та її наслідки

Раніше повідомлялося, що “Інтерпайп” вважає квоти ЄС на постачання безшовних труб заниженими на 30% через статистичну помилку і сподівається на їх коригування до завершення третього кварталу поточного року. Компанія наголошує, що зазначене заниження євроквоти на безшовні труби для України становить 30% через статистичну похибку та невиконані зобов’язання. Нагадується, що з 1 липня 2026 року в ЄС набув чинності новий механізм захисту ринку сталі. Відповідний імплементаційний регламент, опублікований 30 червня 2026 року, передбачає виділення для України окремої тарифної квоти в дев’яти категоріях продукції загальним обсягом 1 049,960 тис. тонн на рік.

“Українська промислова компанія “Інтерпайп” переконана, що суттєва статистична помилка негативно вплинула на розмір квоти, виділеної для категорії безшовних труб, призначених для України. Більше того, згідно з розрахунками самої компанії, ця квота не відображає преференційного режиму для України, який мав би бути передбачений регламентом, ухваленим Європейським Парламентом 19 травня 2026 року”, – йдеться в офіційній заяві компанії.

Також уточнювалося, що у категорії безшовних труб Україні було виділено річну квоту обсягом 80,670 тис. тонн. Проте, протягом усього процесу консультацій українські державні органи неодноразово інформували Єврокомісію про те, що ця цифра базується на помилкових даних: значна частка українського експорту до ЄС у 2022-2024 роках, як підтвердив Євростат, не була повністю врахована у базових розрахунках. Як наслідок, квота України для цієї продуктової категорії є заниженою щонайменше на 30% порівняно з тією, яка б ґрунтувалася на правильних даних.

Окрім цієї технічної проблеми, “Інтерпайп” вважає, що імплементаційний регламент не в повній мірі забезпечує преференційний режим для України, яка є країною-кандидатом на вступ до ЄС і стикається з надзвичайно складною безпековою ситуацією. Зокрема, при розрахунку частини квот, що застосовується до режиму найбільшого сприяння, Україну ставили в один ряд з основними світовими експортерами, включаючи країни з документально підтвердженими надлишковими неринковими потужностями. Аналогічна методологія застосовувалася до України, як і до інших партнерів по СОТ, без жодної диференціації, яка прямо передбачена регламентом.

“Інтерпайп” розглядає поточний розмір євроквот на сталь як серйозний удар по Україні та українській металургійній галузі, яка продовжує функціонувати у прифронтових регіонах в умовах воєнного часу. Додатково, розподіл цих квот не враховує значних соціальних та економічних наслідків для тисяч працівників, їхніх родин та громад, які залежать від української металургії. Важливо зазначити, що метою нового захисного механізму є вирішення проблеми глобальних надлишкових неринкових потужностей у сталеливарній промисловості. В цьому контексті Україна, безумовно, не є частиною проблеми”, – наголосив генеральний директор “Інтерпайпу” Лука Занотті.

Він, як очільник компанії “Інтерпайп”, яка зазнає збитків від війни, очікує, що Єврокомісія скоригує дані у категорії безшовних труб для України до кінця третього кварталу 2026 року, “що є єдиним справедливим шляхом для виправлення допущених помилок”.

Про компанію “Інтерпайп”

“Інтерпайп” – це провідна українська промислова компанія, що спеціалізується на виробництві сталевих труб та продукції для залізничного транспорту. Продукція компанії постачається до понад 50 країн світу завдяки розгалуженій мережі торгових представництв, розташованих на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи.

До складу компанії входять шість промислових підприємств: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет”, електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” (під брендом “Інтерпайп Сталь”) та трубний завод у Румунії Interpipe Roman. Загальна кількість працівників компанії становить близько 9,5 тисяч осіб. Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен і меценат Віктор Пінчук разом із членами його родини.

Порада від Business News:

Ця новина є надзвичайно важливою для українських експортерів, особливо для тих, хто працює з країнами Європейського Союзу. Розуміння механізмів квот та потенційних помилок у їх розрахунку дозволяє компаніям бути більш підготовленими до можливих обмежень і своєчасно реагувати, вимагаючи справедливості та прозорості від торговельних партнерів. Для “Інтерпайп” та інших компаній це питання виживання на ключових ринках, а для України загалом – збереження валютних надходжень та підтримка промислового сектору в умовах війни.

За матеріалами: interfax.com.ua