Європа втрачає трильйони: Глібовицький розкрив ціну бездіяльності у війні проти РФ

Війна з Росією: ЄС ризикує переплатити до трильйона євро через небажання перемагати агресора

Війна може коштувати платникам податків ЄС EUR0,5-1 трлн через небажання перемогти Росію – Глібовицький

Фото: Дмитро Кошовий

Розв’язаний Росією конфлікт проти України може затягнутися до кінця поточного десятиліття, а платники податків Європейського Союзу змушені будуть покрити витрати на суму від 500 мільярдів до 1 трильйона євро. Така оцінка пов’язана з небажанням ЄС досягти рішучої перемоги над Росією. Таку думку висловив Євген Глібовицький, співзасновник та генеральний директор Інституту фронтиру, під час Європейського форуму в Альпбаху.

“Чи готові європейці протистояти Росії? На мій погляд, відповідь – ні. Саме це робить війну такою тривалою… Європейці радше готові фінансувати втрати та відбудову України, ніж змусити Росію платити за свої дії”, – зазначив він на панельній дискусії “Україна як стрес-тест для Європи”.

Глібовицький констатував, що поточна ситуація виглядає так: Росія атакує, а європейці оплачують наслідки, залишаючи агресора безкарним.

“Невже ви, друзі, вважаєте себе нескінченно багатими? Чи маєте ви безмежні ресурси та запаси? Не дивно, чому на околицях зростає кількість політичних протестів”, – так описав своє бачення ситуації співзасновник Інституту фронтиру.

На його переконання, без суттєвих коректив Європа прямує до дефіциту безпеки та втрати довіри. “Я запитую австрійців, німців, французів та всіх інших: чи витримає ваша політична система подібне? Це справжній виклик”, – додав експерт.

Він також згадав про зниження довіри до європейських інституцій, що негативно впливає на їхню ефективність. Саме це, на його думку, сприяє зростанню популярності радикальних партій, які стають серйозними претендентами на перемогу на виборах.

Глібовицький вважає, що в таких умовах ЄС має перетворити процес європейської інтеграції, який зараз відбувається з Україною, на двосторонню вулицю. Натомість, за його словами, це “вулиця з одностороннім рухом”, і Європа продовжує дивитися на Україну зверхньо.

“Росії знадобилося напасти на Україну, щоб ЄС запропонував шлях до членства. І я ставлю собі питання: що змінилося? Чи стала Україна кращою з точки зору реформ, чи чогось подібного? Ні, це лицемірство. Членство в ЄС було запропоновано як втішний приз за відсутність рішення у сфері безпеки”, – нагадав Глібовицький.

На його думку, ЄС все ще має потенціал стати потужним безпековим блоком. Обрання Дональда Трампа президентом США також змусило європейців більш тверезо оцінювати питання безпеки, проте діяти слід швидше. Як приклад він навів інцидент з дроном, що був збитий над аеропортом Лейпцига, реакцією на який стало закриття Російського дому в Берліні.

“Росія відчуває безкарність, оскільки Європа слабка. Це шлях до страждань. Це шлях до величезних витрат для європейських платників податків, які зрештою заплатять значно більше. І 300 мільярдів доларів (заморожених російських активів) у Euroclear – це лише крапля в морі порівняно з загальними витратами”, – заявив генеральний директор Інституту фронтиру.

Він наголосив, що в Європейському Союзі досі бракує чіткого усвідомлення загрози, яку несуть такі режими, як Росія та Китай.

“Зрештою, я не можу бути більш французом, ніж француз, або більш німцем, ніж німці. Це не моя справа. Але я хочу зрозуміти: якщо ми продовжимо вмирати і платити кров’ю, то одного дня ЄС може завдати нам удару в спину, пішовши на компроміс з Москвою, який дозволить Російській імперії вижити”, – підсумував Глібовицький.

Порада від Business News:

Ця аналітична оцінка від Євгена Глібовицького є надзвичайно важливою для розуміння довгострокових фінансових та безпекових наслідків війни в Україні для Європейського Союзу. Вона підкреслює необхідність перегляду стратегії ЄС щодо протистояння російській агресії та акцентує на тому, що швидкі та рішучі дії можуть запобігти значно більшим витратам у майбутньому. Це цінна інформація для громадян ЄС, політиків та бізнесу, яка спонукає до переосмислення поточних підходів до безпекової політики.

За матеріалами: interfax.com.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *