23 вересня 2026, 11:40 78 0

Використання юридичної особи, внесення нерухомості до її статутного капіталу та подальший поділ об’єкта, що є предметом спору, не можуть слугувати підставою для створення ілюзії добросовісного набуття майна, яке було втрачене законним власником проти його волі. Таку позицію висловив Верховний Суд у рамках розгляду справи № 910/2908/25.

Суть справи полягала у витребуванні об’єкта нерухомості та анулюванні державної реєстрації права власності на нього за юридичною особою. За попередніми даними, ця нерухомість належала до комунального майна, і, як встановили судові інстанції, вибула з володіння територіальної громади без її згоди.

Раніше в рамках іншої справи суд вже ухвалив рішення про витребування цієї нерухомості від фізичної особи на користь громади. Проте, після винесення згаданого рішення, спірний об’єкт було розділено, а частину, що належала фізичній особі, вона внесла як вклад до статутного капіталу товариства, де сама ж обіймала посаду директора.

У зв’язку з цим, прокурор, діючи в інтересах територіальної громади, ініціював окремий судовий процес проти вже юридичної особи з вимогою витребувати цю частину нерухомості та скасувати її державну реєстрацію.

Захистіть свої активи від недобросовісних реєстраторів! Підключіть послугу SMS-Маяк та отримуйте миттєві сповіщення про зміни. Деталі – за посиланням.

Коли юридична особа не визнається добросовісним набувачем

Верховний Суд нагадав ключові положення Цивільного кодексу України (статті 387 та 388), згідно з якими власник має законне право витребувати майно, яке незаконно вибуло з його володіння. Важливо, що це майно може бути витребуване від останнього набувача, незалежно від кількості попередніх відчужень, і для цього не потрібно оскаржувати весь ланцюг правочинів.

Для ухвалення справедливого рішення у подібних спорах, суд повинен встановити два ключові факти: чи вибуло майно з володіння власника за його волею, і чи був останній набувач добросовісним.

У цій конкретній справі вирішальним фактором стало те, що особа, яка передала нерухомість до статутного капіталу товариства, одночасно керувала ним і була обізнана про наявність судового рішення щодо витребування цього майна. За таких обставин, Верховний Суд погодився з висновком про недобросовісність юридичної особи як набувача.

Суд також акцентував увагу на неприпустимості використання таких інструментів, як створення юридичної особи, внесення до її статутного капіталу нерухомості, поділ об’єкта та інших формально правомірних приватноправових механізмів з метою створення видимості добросовісного набуття права власності та уникнення реституції (віндикації).

Подібна практика може свідчити про недобросовісність та зловживання з боку учасників цивільного обороту. Для коректної оцінки таких дій важливими є момент здійснення відповідних кроків, обізнаність залучених осіб щодо спору про майно, а також взаємозв’язок між сторонами правочинів.

Детальніше про те, як Верховний Суд аналізує використання корпоративних структур для перешкоджання витребуванню майна, читайте у повній аналітичній статті.

Головна / Новини / ВС роз’яснив, чи є добросовісним набувачем юрособа, якій передали спірне майно до статутного капіталу / Залиште коментар Увійдіть щоб залишити коментар Увійти Підпишіться, щоб бути в курсі усіх юридичних новин 15.00 23 вересня 2026 Конституційний Суд визначив межі контролю Омбудсмана за громадськими об’єднаннями 09.15 23 вересня 2026 ВС вказав на належний спосіб захисту у спорі щодо виконання судового рішення 15.10 22 вересня 2026 Скасований мораторій у банкрутстві: чи можна нарахувати 3 % річних та інфляцію? 09.15 22 вересня 2026 Дарування права на банківський вклад: Верховний Суд відступив від попереднього підходу 15.15 21 вересня 2026 Верховний Суд систематизував наслідки процедурних порушень під час податкових перевірок

Важливе

Набрала чинності Методика держконтролю за додержанням вимог законодавства у сфері кіберзахисту З 23 вересня діє порядок позбавлення ступеня вищої освіти за академічні порушення Конституційний Суд визначив межі контролю Омбудсмана за громадськими об’єднаннями Мін’юст роз’яснив, як розподіляється спадщина після відмови одного зі спадкоємців 22 вересня змінився Порядок укладення договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу ВС роз’яснив, чи є добросовісним набувачем юрособа, якій передали спірне майно до статутного капіталу Нова LIGA360 змінює роботу юриста Все законодавство, судова практика, реєстрова інформація, дані контрагентів та договорів – в єдиному комплексному продукті ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ Каталог Liga:BOOK Адвокат з трудових спорів Адвокат по ДТП Апостіль документів Арбітражний керуючий Аудитор Витяг з ЄДР Державна реєстрація Довідка про сімейний стан Довіреність на автомобіль Довіреність на представлення інтересів в суді Довіреність на реєстрацію юридичної особи Довіреність на розпорядження майном Договір дарування квартири Договір купівлі-продажу автомобіля Договір купівлі-продажу будинку Договір купівлі-продажу квартири Договір міни нерухомості Договір оренди квартири Договір позики Дозвіл на виїзд дитини за кордон Запрошення іноземця в Україні Засвідчення копій документів Митний юрист Нотаріальне посвідчення договорів Нотаріально завірений переклад Оформлення афідевіта Оформлення довіреності Оформлення спадщини Попередій договір Посвідчення нотаріальних заяв Послуги адвокатського бюро Адвокати Liga:BOOK Адвокати Вінниці Адвокати Дніпра Адвокати Донецька Адвокати Запоріжжя Адвокати Києва Адвокати Луцька Адвокати Львова Адвокати Одеси Адвокати Полтави Адвокати Харькова Адвокаты Кривого Рогу Нотаріуси Liga:BOOK Нотариуси Дніпра Нотариуси Києва Нотариуси Донецка Нотариуси Запоріжжя Нотариуси Одеси Нотариуси Полтави Нотариуси Харкова Нотаріуси Херсона Показати більше про компанію Центр підтримки користувачів Підбір продуктів та рішень

каталог рішень

всі тарифи ЛІГА:ЗАКОН каталог рішень

всі тарифи ЛІГА:ЗАКОН

© ТОВ “інформаційно-аналітичний центр ЛІГА”, 1991-2026.

© ТОВ “ЛІГА ЗАКОН”, 2007-2026.

© Інформаційне агенство “ЛІГА:ЗАКОН”, 2010-2026.

var eventTypeEvent = ‘Подія’; var eventTypePracticum = ‘Практикум’; var calendarPracticumReporter = ‘Доповідач’; var calendarDetailLink = ‘Детальніше’; var oneExpertBlog = ‘ДУМКА ЕКСПЕРТА’; var eventCardBuyTitle = ‘Зареєструватися’; var eventCardDateTitle = ‘Дата’; var eventCardPlaceTitle = ‘Місце’; var eventCardPriceTitle = ‘Вартість’; var jurCalendarPracticumReporters = ‘ДОПОВІДАЧІ’; var jurCalendarPracticumProgram = ‘ПРОГРАМА’; var showAll = ‘Показати все’; var hide = ‘Згорнути’; var incorrectEmailMessage = ‘Будь ласка, перевірте чи правильний Ваш e-mail’; var restrictedMailDomain = ‘Поштова адреса має заборонений домен. Наш сайт не гарантує коректну роботу із ним’; var errorWithRepeatMessage = ‘Сталася помилка. Спробуйте ще раз’; var emailTooLong = ‘Ваша поштова адреса має бути не більше 50 символів’; var moreByTopic = ‘Більше по цій темі’; var

Порада від Business News:

Ця новина є надзвичайно важливою для власників бізнесу та юристів, оскільки вона роз’яснює позицію Верховного Суду щодо можливих зловживань при використанні корпоративних структур для приховування майна, що вибуло з володіння законного власника. Розуміння цих нюансів допоможе уникнути ризиків та захистити свої активи від неправомірних дій.

Подробиці можна знайти на сайті: jurliga.ligazakon.net