Посівні площі сільськогосподарських культур України мають відновитися до 2030 року, а у 2040-2050 роках довоєнні об’єми посівних культур можуть бути вищими за попередні роки. Такий прогноз є вірогідним у випадку, якщо війна закінчиться у цьому році.
Про це йдеться у звіті Київської школи економіки. За даними експертів, розподіл посівних площ зміститься з зернових убік овочів та технічних культур.
“До вторгнення РФ площі зернових і олійних становили відповідно близько 24 і 9 мільйонів гектарів. У 2022 році вони впала приблизно до 18,7 млн га. В умовах війни очікується подальше зменшення площ: до 17 і 6 мільйонів гектарів. Модель передбачає, що якщо війна закінчиться у 2023 році, посівні площі досягнуть довоєнного рівня до 2030 року, а до 2050 року можуть досягти 37 млн га. Додаткові землі під олійні та зернові культури будуть перерозподілені з інших сільськогосподарських угідь таких як овочі та технічні культури”, – йдеться у повідомленні.
Експерти очікують, що кукурудза, пшениця та ячмінь залишаться основними культурами до 2050 року. Очікується, що посіви кукурудзи значно збільшаться порівняно з пшеницею та ячменем. Зокрема очікується, що кукурудза займатиме 8 мільйонів гектарів землі проти пшениці з 5,3 млн га та ячменю з 3 млн га.
“Зміни погодних умов, світові ціни та ціни внутрішнього ринку будуть основними причинами такого розподілу. Соняшник був і залишиться головною олійною культурою до 2050 р. Площі ріпаку трохи зростуть, тоді як площі сої, здається, різко скоротяться. Загальна площа олійних збільшуватиметься за рахунок площ зернових, овочів та технічних культур”, – йдеться у повідомленні.
Як підрив Каховської ГЕС може вплинути на сільське господарство
Заступник міністра агрополітики України Віталій Головня раніше заявляв, що українці не відчують критичного дефіциту агропродукції внаслідок знищення Каховської ГЕС. Внаслідок підриву дамби Україна втратить певну частину урожаю зернових. Однак це буде не критично.. У наступні 3-5 років наша країна не зможе використовувати близько 1-1,5 мільйона гектар сільськогосподарських угідь в Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській областях.
За його словами, на цих територіях вирощувалося близько 1,2 мільйона тонн зернових, близько 500 тисяч тонн овочів та 250 тисяч тонн ягід. Через підрив Каховської ГЕС Україна щороку втрачатиме 2 мільйони тонн виробництва агропродукції.
Раніше повідомлялося, що проблема зрошування стане найбільшою в сільському господарстві, а також в екологічній і соціальній сферах на Півдні України. Каховське водосховище було джерелом для двох систем зрошування і подачі води – Каховської системи й Північнокримського каналу.
Ці системи збудували з урахуванням рівнів води, щоб мінімально використовувати електроенергію для насосів. Зараз рівень води впав, тому вона до систем просто не дістається. Щоб його підняти, треба відновлювати дамбу.
Нагадаємо, Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов попередив про наслідки підриву Каховської гідроелектростанції (ГЕС) для Криму. Він вважає, такий крок призведе до серйозних проблем з водопостачанням півострова.
