Офіційні голоси війни: письменник-фантаст, старлей і три полковники

Фото: old.loda.gov.ua

У теленовинах з’явиться нове, але дуже знайоме багатьом обличчя. Колишню речницю МО Ганну Маляр змінив Ілларіон Павлюк, призначений начальником управління преси та інформації Міністерства оборони України. На цю посаду він прийшов з військової розвідки, а перед цим був відомий як журналіст, телепродюсер і письменник-фантаст.

Тепер Іларіон стане “голосом війни”, який ми слухатимемо і якому будемо довіряти. Які ще голоси стали для нас звичними, згадувала KP.UA.

Іларіон Павлюк

Новий речник Міноборони родом зі Скадовська Херсонської області. Певний час мешкав з батьками на Сахаліні, а коли сім’я повернулася в Україну, то оселилася у Луганську. Тут Іларіон закінчив Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля за спеціальністю «Журналістика». Отримавши диплом у 2001 році, переїхав до Києва.

В одному з інтерв’ю Іларіон говорив, що у 12 років зрозумів, що буде писати. Але до того, як у «Видавництві Старого Лева» вийшла з друку його перша книжка “Білий попіл” – містичний детективний роман з мотивами гоголівського “Вія” – він пройшов творчий шлях як репортер-міжнародник, тележурналіст та продюсер, став автором популярних документальних фільмів, таких як “Ген жорстокості”, «Потойбіччя. Сни», “ДНК. Портрет нації” та інших.

У 2015 році зняв першу серію фільму про інформаційні фейки та маніпуляції – “Звичайні зомбі. Як працює брехня”, у 2018-му створив продовження «Зомбі 2. Промивка мізків».

Ілларіон Павлюк також відомий як колишній продюсер департаменту документально-художніх проєктів на каналі «1+1», співвласник продакшн-компанії Ivory Films та автор ще двох бестселерів, які вийшли у 2019 – 2020 роках: фантастика “Танець недоумка” та психологічний трилер «Я бачу, вас цікавить пітьма». Твори стали лідерами продажів.

А ще Іларіона знають як доброго батька п’ятьох дітей, яких виховує разом з дружиною і з якими цілком може впоратися один, коли коханій треба їхати у справах.

Вперше на військовий шлях Ілларіон став у 2015 році – брав участь в АТО у складі добровольчого батальйону “Гарпун”. Від початку повномасштабного вторгнення мобілізувався у розвідку. “Мої товариші по розвідгрупі були надійними відчайдухами з головою на плечах. Живий завдяки цьому”, – згадує він про бойову службу на своїй сторінці у фейсбуці.

Про свою нову посаду пише так: “Нові задачі, новий амбітний напрямок, величезна відповідальність”.

Ілларіон Павлюк. facebook.com/illarion.pavliuk

Юрій Ігнат

Речник Повітряних сил ЗСУ підкупає своїм вмінням триматися перед камерою. Завжди спокійний, стримано усміхнений, говорить як людина, яка точно знає свою справу. Розповідає про “Іскандери” та “Шахеди”, про роботу нашої ППО, про підготовку українських пілотів за кордоном. Кількість нальотів, які ворог здійснює на міста та села України, на жаль, робить появу Юрія на телеекрані дуже затребуваною.

Військова журналістика – його пряма спеціальність, згідно з дипломом Львівського військового інституту при Національному університеті «Львівська політехніка». Працював у газеті “Народна армія” – друкованому органі МО. Нині керує службою зі зв’язків з громадськістю командування Повітряних сил ЗСУ. Має звання полковника, разом з дружиною виховує доньку.

В травні 2022 року за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом Данила Галицького.

Юрій Ігнат. Фото: скріншот телемарафону «Єдині новини»

Наталя Гуменюк

За підрахунками «Детектора медіа», у серпні цього року Наталя була найчастішою гостею спільного телемарафону «Єдині новини». Та й зараз її включають в ефір ледь не щодня.

Об’єднаний координаційний пресцентр Сил оборони “Півдня”, який Наталя очолила весною 2022-го, тримає широку аудторію не тільки в Україні, а й за кордоном.

“Маємо досвід прямих ефірів із «Аль-Джазірою», «Аль-Арабією», турецьким телебаченням, провідними британськими та американськими каналами, багатьма іншими”, – розповіла вона в інтерв’ю у вересні цього року.

Перед камерою Наталя завжди максимально зібрана. Розповідає про результати та наслідки ворожої агресії в зоні відповідальності командування «Південь» – Одеській, Миколаївській, Херсонській, Кіровоградській областях, у Криворізькому та Нікопольському районах Дніпропетровщини, про бойовії дії наших ЗСУ.

Має звання полковника, досвід роботи помічника командира загону морської охорони, помічника начальника регіонального управління з питань взаємодії із засобами масової інформації Регіонального управління Морської охорони Державної прикордонної служби України (Одеса).

Перед камерою тримається серйозно. Проста, але бездоганна зачіска, доречний макіяж, а одяг завжди нагадує про причетність до військової служби. Водночас вона справжня жінка – жінка на війні, у яку таємно закохані чимало чоловіків.

Про особисте життя Наталі мало що відомо. Хіба що вона заміжня, доньку назвала на честь своєї матері – Ольгою. І донька, і мама дуже раділи та пишалися, коли у вересні минулого року Наталя отримала орден Княгині Ольги III ступеня.

Наталія Гуменюк. Фото: скріншот

Сергій Череватий

Ще один справжній полковник – заступник командувача Оперативно-стратегічного угрупування військ “Хортиця” з комунікацій, речник Східного угруповання ЗСУ. На Сергія Череватого покладено звітувати українцям про те, що відбувається в зоні безпосередніх бойових дій – на Бахмутському, Куп’янському напрямках, в інших найгарячіших точках цієї війни.

За плечима у полковника великий досвід служби. Випускник відділення військової підготовки «Львівської політехніки», він до 1998 року працював офіцером-вихователем у військах ППО.

У 2000 році закінчив Гуманітарний інститут Національної академії оборони України, отримавши ступінь офіцера військового управління оперативно-тактичного рівня. Працював кореспондентом, а потім начальником відділу газети «Вартові неба».

Згодом обіймав посаду заступника відповідального редактора та головного редактора Центральної телерадіостудії Міноборони. Перейшов на роботу до Держприкордонслужби, де був начальником інформаційного агентства, згодом начальником головного аналітичного центру. Викладав на кафедрі військової журналістики Військового інституту КНУ ім. Шевченка.

Захистив дисертацію в Інституті держави та права ім. Корецького, отримавши ступінь кандидата політичних наук. Написав багато наукових статей, є автором та співавтором великого ряду документальних телефільмів. Наприклад, «Шлях до мрії. Літопис європейської єдності», “Лагідна сила” та “Прощання із загрозою”, що були створені за підтримки представництва НАТО в Україні, “Війна на нульовому кілометрі”, “Битва за Київ” тощо.

В цьому році нагороджений орденом Данила Галицького.

Сергій Череватий. Фото: facebook.com/sergij.cerevatij

Андрій Юсов

З минулого року цей чоловік є голосом Головного управління розвідки Міноборони. А до війни був відомий як громадський діяч, активний учасник двох Майданів та антиросійських акцій у рідній Одесі, Києві, Харкові.

За освітою Андрій Юсов правник. Після юридичного ліцею вступив до Одеського національного університету ім. Мечникова на економіко-правовий факультет, паралельно навчався на факультеті підготовки офіцерів запасу Одеського інституту Сухопутних військ, де отримав звання молодшого лейтенанта.

У 2003 році перевівся на юридичний факультет Київського національного університету культури і мистецтв. За студентських років брав участь у мітингах проти президента Кучми, в Одесі створив організацію “Українське братство”. В середині “нульових” заснував і очолював низку громадських організацій: Інститут національних інтересів, Міжнародний інститут демократій, Ліберальний український клуб, був помічником декількох народних депутатів.

У 2014 року на життя Юсова було скоєно замах. Один з одеситів хотів помститися за участь в травневих акціях. Але переплутав Андрія з його сусідом, у якого випустив три кулі. Через рік Юсов зазнав нападу у курортному містечку Затока – його побили шестеро чоловіків.

Виконував функції експерта та радника при високопосадовцях державного та обласного рівнів, відомий як координатор соціальної платформи «Відкриті партії» та учасник національного проєкту «Нові лідери».

На роботу у ГУР Андрій прийшов після початку великої війни. У цьому році йому також доручили керувати групою з питань взаємодії зі ЗМІ та родичами захисників у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.

Талановитий промовець, завдяки своїй харизмі вміє тримати глядача. Виступає перед камерою не просто як речник, а й як аналітик військових подій. Звання – старший лейтенант. Одружений, з дружиною виховують двох дітей.