Так, може, Європа, всією душею підтримує Майдан, прийде на допомогу українським трудівникам? На жаль і ах. Виявляється, "європейська зарплата" хоча б в пару тисяч євро не світить нам ні в Україні, ні в Європі. Захід не тільки не поспішає відкривати для нас двері, але вже навіть починає прикривати кватирки.
Немає грошей – немає бізнесу
Щоб відкрити бізнес в Європі, потрібні чималі гроші. Не менше 20 тис. євро знадобиться для того, щоб відкрити маленький магазинчик або кафешку в Польщі, Болгарії, Іспанії чи Німеччині. Тим, хто вирішив замахнутися на міні-готель, доведеться викласти ніяк не менше 100 тис. євро. А для відкриття бізнесу в Італії чи Франції потрібні мінімум удвічі більші суми.
– Важливий момент – знання мови, – каже знайомий бізнесмен, який прожив декілька років у Німеччині. – Це тільки здається, що тут немає жодних проблем: досить побіжно знати мову, а при необхідності можна взяти перекладача. Насправді, при веденні бізнесу – під час переговорів або виникненні спірних питань виникає безліч нюансів, що без досконалого знання мови впоратися неможливо. Перекладач може помилитися або того гірше – діяти в інтересах іншої сторони. А хороший співробітник, що володіє мовою і розбирається в нюансах конкретного бізнесу – це додаткові витрати, і чималі!
Знаючі люди радять: тим, хто не займався бізнесом на батьківщині, не варто ризикувати і починати подібну діяльність за кордоном. В чужих краях зрозуміти нюанси конкретного виробництва буде непросто. На це накладеться незнання і нерозуміння місцевої специфіки. Наприклад, вигідна ціна готового бізнесу в Європі практично з 100%-ною вірогідністю не означає, що вам крупно повезло. Швидше вона говорить про критичний стан об'єкта, необхідність капремонту, а то і зовсім хронічної збитковості даного виду діяльності. Так що можна втратити набагато більше, ніж знайти.
– Загалом, якщо великих грошей немає, і мета поїздки – саме заробити грошей, я б сьогодні в Європу не потикався, – резюмує бізнесмен. – По-перше, Європа теж переживає кризу. По-друге, для них ми-чужі. І ту ж Німеччину набагато більше хвилює добробут і благополуччя рідних німців, ніж приїжджих українців. Навряд чи їх можна за це засуджувати…
На збір врожаю візьмуть не всіх
Киянин Дмитро більше 10 років їздив улітку на заробітки до Іспанії на збір врожаю полуниці.
– Звучить непогано, але насправді ця робота, що називається, "з ранку до ночі", – каже Дмитро. – Фізично дуже важко, але я в свій час займався спортом, так що справлявся. Як правило, їздив на місяць, привозив додому 800-900 євро. Знаю, декому вдавалося заробити і більше, але я, чесно кажучи, іншого не шукав. Всі ці роки працював у одного господаря. Звик до нього і умови мене цілком влаштовували: житло і харчування – безкоштовно.
Втім, настільки тривале знайомство не завадило господаря в минулому році відмовитися від послуг свого постійного працівника. Дмитро не хотів пов'язувати цю відмову з подіями в Україні – порахував, що просто так склалися обставини. Однак зараз, коли настав час домовлятися про приїзд на це літо, іспанець поки не говорить ні так, ні ні.
– Останнім часом уже кілька раз від різних людей чув, що ми, українці, зараз стали сприйматися в Європі як "проблемні" працівники, – каже Дмитро. – Але він же мене 10 років знає, і ніколи ніяких питань не було. Не хочеться вірити, що від Європи віддалив нас саме Майдан, адже все має бути навпаки!
– Думаю, що політика тут ні при чому, і вся справа в економіці, – каже економіст Андрій Мартинюк. – Швидше за все, іспанець знайшов більш дешеву робочу силу – ось і весь секрет. Що стосується європейської підтримки Майдану, то це зовсім інше. В Європі може і не знають приказку "дружба дружбою, а гроші нарізно", але неухильно слідують їй. Так що було б щонайменше безглуздо сподіватися, що нас чекають в Європі тільки лише на тій підставі, що ми пережили революцію.
Актуальні вакансії
Справедливості заради скажемо, що вакансії в Європі для українців все ж є. Як нам пояснили в агентстві, що займається працевлаштуванням за кордоном, європейським роботодавцям потрібні або фахівці дуже високої кваліфікації, або представники робочих спеціальностей. Висококваліфікованих інженерів і висококласних програмістів трохи, і, як правило, вони працевлаштовуються самостійно. А всі інші можуть спробувати себе, наприклад, в якості різноробочого на м'ясокомбінаті.
Судячи з опису вакансії, робота – не цукор. Робочий день – 12 годин, оплата – 8-9 злотих в годину для чоловіків і 7 злотих для жінок. Ну, і хто там що казав про гендерну рівність? Проживання безкоштовне, але доведеться доплатити за комуналку (100 злотих в місяць) і розвезення (35 злотих в місяць). Тобто, враховуючи нинішній курс, заробите близько 550 доларів в місяць. Але всю суму привезти додому не вийде, адже треба ще десь харчуватися.
Трохи більше отримує маляр – 10-11 злотих в годину. Умови приблизно ті ж: робота 6 днів на тиждень по 10-12 годин, проживання – за рахунок роботодавця, а харчування – за свій рахунок.
Взагалі, про 40-годинному робочому тижні, до якої ми так звикли в Україні, гастарбайтерам в Європі краще забути раз і назавжди. Робочий день тут триває частіше всього 12 годин, причому вихідний – всього один. А, наприклад, у вакансії зварювальника в тій же Польщі прямо зазначено: орати доведеться 300 годин в місяць, але і заробіток майже вдвічі більше, ніж у різноробочого – 15 злотих в годину.
На будівництві у Чехії можна заробити від 900 доларів на місяць, на збір полуниці та малини в Фінляндії – близько 800 євро. Умови роботи за всіма вакансіями в принципі можна описати одним словом: важкі. Але ніхто й не обіцяв, що буде легко.
До того ж перед тим як щось заробити в майбутньому, доведеться розщедритися прямо зараз. За інформацію про вакансії в Польщі доведеться викласти 100 євро, а якщо у вас ще немає робочої візи – мінімум 230 євро.
Джерело: ukr.media
