Юрій Ушаков: Дипломат, що став “голосом” Путіна у зовнішній політиці

Фото: AXIM SHEMETOV/POOL/AFP via Getty Images

Останніми тижденьми спостерігається підвищена увага до Юрія Ушакова, помічника російського президента. Його заяви дедалі частіше інтерпретують як пряму комунікацію Володимира Путіна у контексті переговорів, як з Україною, так і на міжнародній арені. Розглянемо, хто такий Ушаков і чому саме він, а не МЗС, фактично формує зовнішньополітичний курс Росії.

Два десятиліття за лаштунками

Біографічна довідка Юрія Ушакова розпочинається з 1947 року, а наступним значущим етапом є закінчення Московського державного інституту міжнародних відносин (МДІМВ). Перші двадцять три роки його життя та професійного становлення залишаються поза увагою публічного простору.

Після здобуття освіти Ушаков був направлений до посольства Данії. Це призначення викликає певні запитання: молодого радянського випускника-дипломата відправляють не до країн “соціалістичного табору” для набору досвіду, а до капіталістичної держави, яка мала прохолодні стосунки з СРСР. Які саме професійні якості дозволили йому отримати таке відрядження, залишається здогадуватися. Через сім років Ушаков повернувся до СРСР та захистив докторську дисертацію з філософії на тему “Проблема європейської розрядки у зовнішній політиці скандинавських країн”.

Його рання кар’єра була тісно пов’язана із західним напрямком. У 1990-х роках, після повернення з Данії, він очолив департамент загальноєвропейської співпраці МЗС, відповідальний за взаємодію з НАТО, ЄС, ОБСЄ та Радою Європи. Згодом обіймав посаду постійного представника Росії при ОБСЄ, а потім – заступника міністра закордонних справ.

Проте, ключовим етапом його дипломатичної служби стало призначення до Вашингтона.

Уміння знаходити спільну мову

У 1999 році Ушаков прибув до Сполучених Штатів як російський посол, обіймаючи цю посаду протягом десяти років. Відносини між Росією та США на той час були надзвичайно напруженими, зокрема через військові дії у Іраку. Ушакову вдалося пом’якшити найгостріші кути конфлікту, здобувши репутацію обережного, професійного та надзвичайно поінформованого дипломата. Він вільно володів англійською, активно брав участь у дипломатичних заходах, організовував прийоми та вміло налагоджував контакти як з офіційними особами, так і з представниками бізнесу.

Американська сторона оцінила його дипломатичні здібності, і, як з’ясувалося пізніше, навіть призначила до нього свого інформатора – другого секретаря посольства РФ у США Олега Смоленкова. Смоленков продовжив свою роботу спочатку в посольстві під керівництвом Ушакова, а згодом – у Москві, в апараті зовнішньополітичної команди Путіна. Інформація про шпигунську діяльність Смоленкова стала публічною лише у 2016 році, коли він заявив про спроби Росії втрутитися у вибори президента США. Згодом він зник, переїхавши до Чорногорії.

Цей інцидент, однак, не зашкодив репутації Ушакова. Водночас, за свідченнями, саме після цього випадку його характер, який і раніше не відзначався легкістю, став значно складнішим. Це було особливо помітно на тлі Сергія Лаврова, який раніше вважався еталоном дипломатичної етики. Ушаков, навпаки, демонстрував зовсім інший підхід.

Юрій Ушаков 10 років обіймав посаду посла у США. Фото: BRENDAN SMIALOWSKI/AFP via Getty Images

Більше, ніж просто дипломат

Його офіційна посада – помічник президента, іноді згадується як “спецпредставник”. Проте, фактично, саме Ушаков координує комунікацію між Кремлем, МЗС та Радою безпеки, бере участь у ключових переговорних процесах і, що найважливіше, має прямий доступ до Володимира Путіна – привілей, який є вкрай рідкісним у сучасній російській владній системі.

Цей особливий статус він здобув завдяки багаторічній відданій службі. Посада помічника президента була створена спеціально для нього в апараті уряду. Точніше, це місце було підготовлене для нього Володимиром Путіним, коли той обіймав посаду прем’єр-міністра за часів президентства Дмитра Медведєва.

З цього моменту Ушаков перестав бути просто дипломатом. Чим гіршими ставали стосунки між Москвою та Заходом, тим більш замкненим ставав помічник президента, який колись намагався налагодити мости між РФ та, зокрема, США. Він ставав дедалі більш закритим, але водночас – і більш необхідним.

На сьогодні він виступає як ключова фігура, що формує зовнішню політику Росії. Поки Сергій Лавров, очолюючи МЗС, намагається зберігати видимість впливу (при цьому його речниця Марія Захарова має, ймовірно, більше реальної влади), Ушаков фактично став архітектором зовнішньополітичних кроків Кремля.

Ушаков часто присутній поруч із Путіним під час важливих міжнародних зустрічей, а його коментарі для преси після цих зустрічей стали своєрідним “перекладачем” зовнішньополітичних намірів російського президента. І добре, якщо він виступає лише як перекладач, а не як інтерпретатор або навіть автор цих ініціатив.

Натяки на “договорняки”

Саме Ушаков повідомив про дводенні переговори між Москвою та Вашингтоном у травні 2025 року щодо можливого перемир’я до Дня Перемоги. Також він виступав із закликами до мешканців Києва евакуюватися 9 травня, пояснюючи це “закликом Росії до відповідального ставлення до попереджень Міноборони про можливі відповідні дії у День Перемоги”.

Під час обговорення гіпотетичної зустрічі Володимира Зеленського з Володимиром Путіним, саме Ушаков озвучив фразу, яка миттєво розлетілася світовими ЗМІ: “Зеленський може приїхати до Москви, якщо він прагне зустрічі з президентом Росії, йому буде гарантовано безпеку”.

На торішніх переговорах з американцями у Ер-Ріяді він заявив: “Мені здається, американці цілком могли б реально натиснути та вплинути на Київ. Можливо, я відкрию секрет, але саме це ми закликаємо зробити наших американських колег”.

Наразі Ушаков відомий своєю заявою про те, що для початку переговорів Україна має вивести війська з Донбасу. Деякі розглядають це як прояв непохитної впевненості РФ у перемозі, інші – як дипломатичні спроби досягти будь-якого “договорняка”. І якщо щось піде не так, це буде не слова Путіна, а його помічника, що дозволить уникнути прямої відповідальності.

Публічні появи президента РФ часто відбуваються за участю Ушакова. Фото: Andrew Harnik/Getty Images

Надзвичайна поінформованість

Чи є Ушаков наступником? Ймовірно, ні, враховуючи його вік – 79 років. Він вже давно перевищив граничний вік для держслужбовців у Росії. Попри те, що він не користується прихильністю Сергія Лаврова, який, схоже, втратив вплив, Ушаков уважно стежить за будь-якими невдачами, чи то провалені переговори між Росією та Україною навесні 2022 року, чи відмова президента Вірменії Пашиняна підписати підсумкову декларацію саміту ОДКБ у Єревані.

Попри періодичні “проколи”, Ушаков залишається на своїй посаді. ЗМІ не раз відправляли його у відставку, починаючи ще з 2016 року. У 2022 році знову з’являлися чутки про його можливе звільнення разом з іншими високопоставленими чиновниками зовнішньополітичного блоку. Однак щоразу він залишався. Нове покоління зовнішньополітичних “вовкодавів” не може впоратися з досвіченим колишнім послом!

Причина його стійкості в тому, що Ушаков не є представником силових структур чи ідеологом, яких багато в оточенні Путіна. Він – людина, яка занадто довго перебувала в західній системі, щоб сприймати її спрощено, на рівні “америкоси-пендоси”. І, можливо, саме тому він виявився настільки цінним для Путіна. Ушаков здатен пояснювати Кремлю реалії західного світу, а водночас – доносити позицію Кремля до Заходу. Аналогічну функцію у США виконує радник з національної безпеки.

Поки Лавров відповідає за загальне керівництво зовнішньою політикою Росії, Ушаков зосереджується на питаннях, де особиста участь Путіна є критично важливою. Це включає неформальні переговори із західними офіційними особами. Саме рівень довіри Путіна дозволяє Ушакову вести такі закулісні переговори.

Ця робота не є публічною, але вельми прибутковою. У 2022 році журналістське розслідування виявило, що родина Ушакових володіє нерухомістю у престижних московських висотках вартістю в мільйони рублів, а також має автопарк дорогих автомобілів. У 2016 році дружина Юрія Ушакова, Світлана, разом із Тетяною Навкою, дружиною прессекретаря Кремля Дмитра Пєскова, стала найбагатшою серед дружин кремлівських чиновників. Її дохід становив 37 мільйонів рублів, що значно перевищувало заробіток її чоловіка – лише 8 мільйонів.

Порада від Business News:

Ця інформація є надзвичайно корисною для тих, хто прагне зрозуміти реальні механізми формування зовнішньої політики Росії. Усвідомлення ролі Юрія Ушакова як ключової фігури, що має прямий доступ до президента, дозволяє краще аналізувати заяви Кремля та прогнозувати подальші кроки російської дипломатії, особливо у контексті відносин із Заходом та Україною. Розуміння його впливу може допомогти вітчизняним та міжнародним гравцям ефективніше взаємодіяти та реагувати на події.

Джерело новини: kp.ua