Український пантеон: хто увійде до галереї національних героїв

Національний пантеон України: деталі проєкту та майбутні вшанування

Президентові України подано на підпис закон, який, як очікується, отримає схвалення Володимира Зеленського, оскільки він був ініціатором цього законодавчого акту. Йдеться про законопроєкт, що передбачає створення Українського національного пантеону, який був ухвалений Верховною Радою у прискореному режимі. До парламенту документ надійшов 28 червня, а вже 1 липня його підтримали всі присутні народні депутати. У матеріалі “Коротко про” ви знайдете детальну інформацію про цей знаковий об’єкт, що стане частиною столиці.

Сутність поняття “пантеон”

Термін “пантеон” походить зі стародавньої грецької мови і означає “храм усіх богів”. Історично це була велична споруда, присвячена божествам певної релігії. Згодом у таких монументальних будівлях почали ховати видатних особистостей: правителів, полководців, а згодом — політиків, науковців та митців. Перший пантеон як усипальниця для видатних діячів було створено в Парижі після Французької революції, переобладнавши для цього будівлю церкви, яка мала бути присвячена святій Женев’єві. Тут спочивають Вольтер, Жан-Жак Руссо, П’єр і Марія Кюрі, Віктор Гюго, Александр Дюма, Луї Брайль, Андре Мальро та багато інших видатних французів.

Ухвалений Верховною Радою закон визначає Український національний пантеон як меморіальний комплекс, призначений для вшанування найвидатніших громадян нації, які зробили винятковий внесок у здобуття та утвердження незалежності, державотворення, захист суверенітету, формування національної ідентичності, розбудову українського війська, розвиток науки, культури, мистецтва, спорту, української мови, громадянського суспільства та релігійну сферу.

Пантеон у Парижі. Останнє символічне поховання тут відбулося в жовтні минулого року. До мавзолею принесли порожню труну з умовним прахом колишнього міністра юстиції Робера Бадентера, який домігся скасування смертної кари. Фото: en.wikipedia.org

Концепція архітектурного вигляду

Світові приклади мавзолеїв часто розміщуються в культових спорудах, як-от знаменитий Пантеон у Римі чи Національний пантеон Венесуели. Мтацміндський пантеон у Тбілісі, офіційно відкритий у 1929 році, також розташований поруч із церквою Святого Давида. Проте існують і сучасні зразки, наприклад, Бразильський пантеон, збудований у стилі модерн і відкритий у 1985 році. Важливо зазначити, що це не місце для поховань, а скоріше музей, що вшановує пам’ять першого цивільного президента та національних героїв.

Наразі зовнішній вигляд Українського національного пантеону залишається невизначеним. Згідно з законом, проєкт меморіалу буде визначено за результатами відкритого міжнародного або всеукраїнського архітектурного конкурсу. Замовника будівництва та юридичну особу, відповідальну за управління пантеоном, призначить Кабінет Міністрів України.

Відомо, що пантеон буде розташовано у Києві. Закон передбачає можливість використання території природно-заповідного фонду в історичній частині столиці, проте з обов’язковим збереженням усіх наявних пам’яток та об’єктів.

Також проєктом передбачено, що пантеон включатиме не лише реальні поховання, а й кенотафи — меморіальні знаки, що символізують могилу, надгробні споруди та пам’ятні таблички.

Бразильський пантеон Вітчизни та Свободи імені Танкредо Невеша — це гігантський кенотаф. Ім’я особи, яку вшановують, урочисто вноситься до Книги зі сталі. Фото: en.wikipedia.org

Кого гідно вшануватимуть у пантеоні

Перелік осіб, чиї останки будуть поховані, перепоховані або яким буде встановлено почесний символ пам’яті, є доволі широким. Головною умовою є відповідність критерію “найвидатніший представник української нації”. Це можуть бути:

  • Глави української держави різних історичних періодів, президенти України (за винятком тих, кого було усунуто через імпічмент).
  • Головнокомандувачі українських військових формувань різних епох: Армії УНР, Галицької армії, “Карпатської Січі”, УПА.
  • Головнокомандувачі Збройних Сил України під час війни за незалежність.
  • Особи, які зробили винятковий, історично значущий внесок у державотворення, захист суверенітету та незалежності, розвиток культури, науки, мистецтва, спорту, української мови, громадянського суспільства чи релігії.
  • Лауреати Нобелівської премії, інші діячі світового рівня, які народилися, проживали в Україні або були тісно пов’язані з нею.

У пантеоні не буде місця для осіб, яких суд визнав винними у злочинах проти національної безпеки, миру, безпеки людства. Також не будуть вшановані ті, хто підпадає під дію законів про декомунізацію, засудження тоталітарних режимів, заборону пропаганди російської імперської політики.

Римський пантеон зведений майже дві тисячі років тому. Востаннє у 1926 році сюди перенесли прах італійської королеви Маргарити Савойської. З того часу поховання не проводяться. Фото: en.wikipedia.org

Порядок перепоховань

Прах видатних діячів, похованих на території України, може бути перенесено до пантеону не раніше, ніж через 20 років після смерті особи. Винятки можливі, якщо існуючій могилі загрожує руйнування або є нагальна потреба вшанувати особу на найвищому рівні.

Перепоховання також здійснюватиметься, якщо виявлено непоховані останки видатного діяча або його могила знаходиться за кордоном. Як відомо, на території Національного військового меморіального кладовища під Києвом вже готують місце для перепоховання одного з лідерів українського визвольного руху Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник. Їхні останки були перевезені з Люксембургу в травні поточного року.

Законом передбачено, що процедури перепоховання або встановлення кенотафів відбуватимуться за участі вищого керівництва держави: Президента, Голови Верховної Ради, Прем’єр-міністра. Церемонії, пов’язані з колишніми військовими діячами, проводитимуться з військовими почестями.

Один із діячів українського визвольного руху Андрій Мельник та його дружина Софія Федак-Мельник мають зайняти місце в Національному пантеоні. Фото: x.com/ZelenskyyUa

Процедура ухвалення рішень щодо вшанування

За догляд та підтримання порядку в пантеоні відповідатиме окрема юридична особа. Рішення щодо поховання або перепоховання ухвалюватиме постійно діючий колегіальний дорадчий орган, який формуватиметься на конкурсній основі. До його складу увійдуть представники Українського інституту національної пам’яті, громадських організацій, провідні історики, науковці, діячі культури та мистецтва. Порядок формування такого органу, як і низка інших питань, пов’язаних зі створенням пантеону, будуть визначені Кабінетом Міністрів.

Дорадчий орган здійснюватиме перевірку відповідності кандидатів на вшанування встановленим законом вимогам, за потреби консультуватиметься з іншими експертами, організовуватиме громадське обговорення та готуватиме висновки.

Якщо особа, яка заслуговує на місце в пантеоні, має близьких родичів, їхню згоду на перепоховання буде обов’язково отримано. У разі відмови, повторний запит можна буде подати не раніше, ніж через 5 років.

Остаточне рішення про поховання в пантеоні ухвалюватиме Верховна Рада України шляхом прийняття спеціального закону, що вноситиме зміни до чинного законодавства стосовно кожної конкретної кандидатури на вшанування.

Для порівняння: у Франції рішення про пантеоні (перепоховання чи встановлення кенотафу) ухвалює президент республіки. Вшанування пам’яті у Національному пантеоні Венесуели може відбутися трьома шляхами: указом президента, голосуванням у національній асамблеї або спільним рішенням ректорів усіх університетів країни.

Функції пантеону

Пантеон не буде місцем поховання у юридичному та психологічному розумінні. Це, скоріше, об’єкт державного значення. Окрім вшанування пам’яті, тут можуть проводитися державні заходи, формат яких визначатиме Кабінет Міністрів. Закон передбачає, що в пантеоні проходитиме церемонія вручення найвищої державної нагороди — ордена “Золота Зірка” або ордена Держави, якими присвоюється звання Герой України.

Також закон зазначає, що відвідування пантеону є обов’язковим елементом державного протоколу та церемоніалу України. Це означає, що тут можуть проводитись урочисті заходи, а іноземні лідери під час візитів до Києва зможуть вшанувати українських героїв, покладаючи квіти.

У пантеоні цілодобово чергуватиме почесна варта. Усі витрати на його утримання здійснюватимуться з державного бюджету.

Порада від Business News: Цей законопроєкт є знаковим кроком для України, що дозволить належним чином вшанувати пам’ять видатних постатей, які зробили вагомий внесок у становлення та розвиток нації. Створення такого меморіального комплексу сприятиме зміцненню національної ідентичності та вихованню патріотизму серед громадян.

Подробиці можна знайти на сайті: kp.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *