Олег Саакян: Трамп переживає крах власних хибних антиукраїнських ілюзій

Фото: Win McNamee/Getty Images Підпишіться на нас в Google додати зараз

Останнім часом спостерігається помітна зміна у ставленні американського президента Дональда Трампа до України. Він погодився надати Києву ліцензії на виробництво американських ракет для систем Patriot, а його заяви на адресу українців та президента Володимира Зеленського стали надзвичайно компліментарними. Чи чим зумовлена така трансформація, наскільки вона щира і чи зможе Україна використати цю ситуацію на свою користь – ці та інші питання аналізував політолог Олег Саакян у розмові з виданням Коротко про.

Бажання Трампа асоціюватися з українськими перемогами

Політолог Олег Саакян Фото: ФБ Олег Саакян

– Пане Саакян, Дональд Трамп демонструє неабияку прихильність до України, надаючи ліцензії на виробництво ракет для Patriot та висловлюючи похвалу Україні, її народу та президенту Зеленському на саміті НАТО у Стамбулі. Чим спричинена така кардинальна зміна позиції, адже раніше він, здавалося, підігрував Росії?

– Його головний мотив – бути на боці переможця. Це ключова, і, можливо, єдина причина. Однак, варто пам’ятати, що він надзвичайно мінливий політик, і його позиція може змінитися знову вже за кілька місяців. Він, по суті, є абсолютним флюгером, що реагує на зміни контексту та особистих інтересів.

– Відомо, що Трамп – це особистість з нарцисичними рисами, яка любить лестощі. Що могло так сильно вплинути на його емоційну сферу?

– Ймовірно, це усвідомлення того, що він може стати частиною успіху України, особливо на тлі його невигідних провалів на Близькому Сході, які шкодять його іміджу «сильного лідера». Додатково, лестощі з боку української влади, яка наголошувала, що лише за підтримки Сполучених Штатів, і особисто Трампа, можливо завершення війни в Україні, також зіграли свою роль. Ці компліменти приємно вплинули на нього, а з іншого боку, це конкретні політичні бали, які він може отримати від перемоги України.

– Які саме політичні дивіденди він може отримати?

– Передусім, це формування образу сильного лідера на тлі російсько-української війни, а також присвоєння собі частки українських досягнень. Це дозволяє йому дистанціюватися від потенційних поразок Росії, адже останнім часом він дедалі більше асоціювався з тим, хто підігрував Росії, яка мала програти.

– Отже, чи можна стверджувати, що Київ нарешті знайшов «психологічний ключ» до Трампа, переконавши його, що успіх України – це його особистий тріумф?

– Я вважаю, що Трамп – це складний шифрований замок, код якого постійно змінюється. Тому я б не називав це «ключем», який гарантовано відкриє його. Кожного разу це буде радше схоже на роботу з відмичкою, яка намагається розкрити новий механізм.

Трамп визнає необхідність враховувати позицію України

– Чим тоді пояснити компліментарну риторику Трампа щодо Зеленського та України?

– Це зумовлено інформацією з розвідки щодо ситуації на фронті та образом Зеленського, який формується на основі цих даних. Раніше він вважав Україну слабкою, Зеленського – корумпованою маріонеткою, Росію – потужною, а Путіна – сильним гравцем.

Наразі Трамп бачить, що Путін діє ірраціонально, а Росія не така сильна, як здавалося. Зеленський виявився значно стійкішим, ніж Трамп міг собі уявити. Крім того, Україна відіграє значно вагомішу роль на геополітичній арені, ніж він припускав. Тобто, він проходить етап руйнування власних хибних уявлень про Україну.

– Чи можна сказати, що Трамп тепер сприймає Зеленського не як рівного собі, але як значно вагомішу фігуру?

– Трамп ніколи не сприйматиме нікого як рівного собі, навіть Путіна чи Сі Цзіньпіна, не кажучи вже про союзників, яких він бачить як молодших партнерів. Проте, він дійсно усвідомив, що з Україною доводиться рахуватися.

– Чи означає це, що Білий дім імені Трампа готовий робити ставку лише на переможців і надавати їм підтримку?

– Так, Адміністрація Трампа схильна підтримувати тих, хто демонструє ознаки перемоги. Важливо зазначити, що поняття «переможець» може змінюватися на різних етапах війни, і, відповідно, підтримка Білого дому може мігрувати між сторонами.

Президент США діє не стільки заради України

– Чи є зміна ставлення Трампа до Києва стратегічним поворотом, чи це тактичний хід перед переговорами з Кремлем?

– У випадку Трампа взагалі складно говорити про чітку стратегію чи тактику. Його дії – це, радше, набір ситуативних кроків, що випливають з його загального бачення, але без реальної стратегічної основи. Тому те, що сьогодні виглядає стратегічним, може виявитися лише миттєвим рішенням. А те, що здається тактичним кроком, може тривати протягом усієї його каденції. Отже, я вважаю, що застосовувати ці категорії для аналізу його поведінки, а тим паче для прогнозування, недоречно.

– Надання ліцензії на виробництво ракет для Patriot – це свідчення реальної готовності до довгострокового технологічного альянсу, чи спосіб США перекласти фінансовий тягар на Київ та ЄС?

– Це чітка демонстрація готовності Трампа до глибшої участі у підтримці України як важеля тиску на Росію. Однак, не варто плекати надмірних ілюзій, що це робиться без оглядки на Москву. Навпаки, Трамп діє не стільки заради України, скільки для отримання певної реакції з боку Москви. Хоча б тому, що Трамп, попри все, залишається москвоцентричним, і його погляд на Київ формується крізь призму його політики щодо Москви.

Крім того, надання ліцензії Україні – це також спосіб взаємодії з американськими виробниками озброєнь. Якщо подивитися на результати саміту НАТО в Анкарі, то там є домовленості щодо розширення співпраці з американськими оборонними компаніями. В США наближаються проміжні вибори до парламенту, і військово-промисловий комплекс, а також профспілки, пов’язані з ним, сконцентровані саме в 37 республіканських штатах.

У Москві панує «тиха істерика»

– Трамп заявив, що мирна угода «ближче, ніж здається». Що він мав на увазі?

– Знову ж таки, не варто плекати зайвих ілюзій. Трамп просто вчергове намагається «продати» ідею мирної угоди. Він робив це до свого приходу в Білий дім, під час інавгурації та після неї. Він постійно говорить про близькість миру, але за цими словами не стоїть жодних конкретних дій.

– Чи означає це, що США готують примус Росії до миру на умовах України?

– Ні. Трамп зараз із ентузіазмом сприйняв ідею деескалації через ескалацію – вважаючи, що українські удари вглиб Росії змусять Москву піти на ширші поступки, і що іншого способу примусу Росії не існує. Проте, я б ставився з великою обережністю до ідеї, що це вже нова реальність, яка не зазнає змін.

– Чи зміняться переговорні позиції Києва після саміту НАТО в Анкарі?

– Безперечно, оскільки Україна отримала в Анкарі навіть більше, ніж можна було сподіватися. За всіма ключовими параметрами поставлено «великі галочки», що посилює позиції України як наслідок.

– Які основні здобутки?

– 140 мільярдів доларів для Києва та гарантії безпеки на два роки. Заява Трампа про ескалацію як інструмент переговорів. Визнання України як контрибутора безпеки. Україна більше не сприймається Заходом як «прохач» чи «утриманка», а стає рівноправним донором військової сили, унікального досвіду та технологій для всього євроатлантичного простору. Це також є однією з формальних умов для вступу до НАТО. І найголовніше – на саміті щодо України не було жодних розбіжностей у голосах, навіть враховуючи позиції Угорщини та Польщі. Ми побачили абсолютний консенсус щодо цих надзвичайно важливих для України питань.

– Як Москва відреагує на це потепління відносин між Києвом та Вашингтоном?

– Вони вже реагують – це «тиха істерика». У публічних спікерів спостерігається гучна істерика, а на державному рівні – тиха паніка та пошук шляхів, як, з одного боку, запропонувати щось США, а з іншого – ще більше залякати Україну. Загалом, я думаю, що до такого сприятливого для нас результату на саміті НАТО Москва не була готова.

 

 

Порада від Business News:

Ця аналітична стаття допоможе українському бізнесу зрозуміти складні політичні маневри на міжнародній арені, особливо в контексті відносин з США. Розуміння того, як політика Трампа може впливати на підтримку України, дозволить українським компаніям краще адаптуватися до потенційних змін та планувати свої стратегії, враховуючи геополітичні фактори. Також, інформація про посилення позицій України на міжнародній арені може сприяти налагодженню нових партнерств та розширенню співпраці.

Джерело новини: kp.ua