«Міндіч-гейт»: хто з фігурантів опинився за ґратами, хто втік, а хто домігся свободи під заставу

Фото: Ivan Antypenko/Suspilne Ukraine/JSC “UA:PBC”/Global Images Ukraine via Getty Images

Гучна справа «Міндіч-гейт» тривалий час набирала обертів, проте саме вручення підозри Андрію Єрмаку надало їй принципово нового масштабу. Арешт та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави для такого високопоставленого посадовця є чітким сигналом про перехід від фази збору доказів до активних процесуальних дій. На відміну від ситуації з Єрмаком, де спостерігаються певні кроки з боку судової гілки влади, статус інших фігурантів, які згадувалися у контексті «плівок Міндіча», залишається менш прозорим. Редакція «Коротко про» проаналізувала поточний стан ключових учасників скандалу: хто вже перебуває в слідчих ізоляторах, хто вніс заставу, а хто досі перебуває поза полем зору українського правосуддя.

Ключові фігуранти: недоступні для правосуддя

Загалом, у рамках кримінальних проваджень, пов’язаних із корупційними схемами в «Енергоатомі», що лягли в основу епопеї з «плівками Міндіча», фігурує понад 40 осіб. Вони відігравали різноманітні ролі у злочинній організації. Серед них були представники вищого керівництва Міністерства енергетики, Міністерства юстиції, а також посадовці з Офісу Президента, IT-фахівці, фінансисти та бухгалтери.

Наразі головні особистості, задіяні у скандалі, — підприємці Тимур Міндіч та Олександр Цукерман — покинули територію України та наразі перебувають на території Ізраїлю.

Станом на травень 2026 року процесуальний статус бізнесмена Тимура Міндіча (який у «плівках» фігурував під прізвиськом «Карлсон») наступний: він має статус підозрюваного у низці кримінальних проваджень, оголошений у розшук та переховується за кордоном. Міндіч є об’єктом розслідувань, що проводяться Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). Ці розслідування стосуються діяльності так званих «бек-офісів» (фінансових установ, що використовувалися для відмивання коштів) в «Енергоатомі», впливу Міндіча на «Сенс Банк», а також його причетності до угод в оборонному секторі.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) заочно обрав Тимуру Міндічу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці. Після розгляду апеляційної скарги у квітні 2026 року ВАКС залишив підозру в силі, відмовивши Міндічу у праві брати участь у судових засіданнях в онлайн-режимі. На його майно було накладено арешт, однак сам бізнесмен активно оскаржує це рішення. Генеральна прокуратура України звернулася до Ізраїлю із запитом про екстрадицію Міндіча та Цукермана. Важливо зазначити, що Ізраїль, як правило, не видає своїх громадян.

Олександр Цукерман, відомий за прізвиськом «Шугармен», також має статус підозрюваного. НАБУ та САП ідентифікують його як співучасника масштабної корупційної схеми у паливно-енергетичному секторі (справа «Енергоатому»/операція «Мідас»). Стосовно нього також застосовуються персональні санкції, затверджені указом Президента.

Тимур Міндіч перебуває в Ізраїлі. Фото: t.me/cxemu

Група «Галущенко – Деркач»: затримання та запобіжні заходи

Центральне місце у розслідуванні посідає група чиновників та посередників, пов’язаних з ексміністром енергетики Германом Галущенком. Ключові учасники схеми також мали тривалі зв’язки з Андрієм Деркачем (колишнім народним депутатом, якого звинувачують у державній зраді та який нещодавно отримав звання «Героя Росії»), який мав вплив на діяльність «Енергоатому».

Колишній міністр енергетики Герман Галущенко (псевдонім «Професор», він же «Сигізмунд») з лютого 2026 року перебуває під вартою. Йому інкримінується участь у злочинній організації та легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великих розмірах. За даними слідства, він був залучений до схеми через офшорні структури та сімейний інвестиційний фонд. ВАКС обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 200 мільйонів гривень.

Окрім самого Германа Галущенка, у справі про корупцію фігурують: Ігор Миронюк («Рокет»), колишній радник ексміністра енергетики; Дмитро Басов («Тенор»), виконавчий директор з безпеки «Енергоатому»; Ігор Фурсенко («Рьошик»); Леся Устименко та Людмила Зорина. Наразі їхні процесуальні долі склалися по-різному: частина групи залишається під вартою, тоді як іншим вдалося домогтися звільнення під значні застави.

Ігоря Миронюка підозрюють у координації корупційної схеми. ВАКС встановив для нього заставу у 126 мільйонів гривень. Оскільки ця сума не була внесена, він продовжує перебувати під арештом.

Дмитро Басов — колишній прокурор, звільнений у 2019 році після низки скандалів. З’ясувалося, що після призначення на посаду в «Енергоатом» його родина значно поліпшила своє матеріальне становище. Його підозрюють у «вирішенні питань» щодо оплати послуг контрагентів. Наразі Басов залишається під вартою, оскільки призначена йому застава у 40 мільйонів гривень досі не сплачена.

Ігоря Фурсенка НАБУ називає бухгалтером «бек-офісу». Саме він на аудіозаписах висловлювався про те, що носити коробки з грошима — «таке задоволення». Незважаючи на серйозність звинувачень, Фурсенко вже звільнений з-під варти. За нього було внесено заставу у розмірі 95 мільйонів гривень.

Леся Устименко в матеріалах НАБУ фігурує як «Леся Київ Фінансист Братів». У 2023 році вона придбала паркомісце в будинку, де, ймовірно, розташовувався зазначений «бек-офіс». За даними журналістських розслідувань, її чоловік, імовірно, є громадянином Російської Федерації. Устименко також перебуває на волі після внесення застави у 25 мільйонів гривень. Аналогічно, під заставу у 12 мільйонів гривень, була звільнена Людмила Зорина.

Усі вищезгадані особи офіційно є підозрюваними у справі про розкрадання коштів через механізм «відкатів» (у розмірі 10–15%) під час здійснення закупівель Державним підприємством НАЕК «Енергоатом» у 2024–2025 роках.

Ексміністр енергетики Герман Галущенко перебуває в СІЗО. Фото: Ivan Antypenko/Suspilne Ukraine/JSC

Чернишов на волі, але звинувачення залишаються серйозними

Колишній віцепрем’єр-міністр Олексій Чернишов також має статус підозрюваного. Спочатку йому ставили в провину незаконне збагачення. Слідство задокументувало отримання ним та пов’язаними особами понад 1,2 мільйона доларів США (приблизно 48 мільйонів гривень за поточним курсом) та 100 тисяч євро готівкою.

Додатково, Чернишову висунуто підозру у відмиванні коштів. Він, як і Єрмак, фігурує у справі щодо «кооперативу Династія» у Козині, де, за версією слідства, група осіб відмила понад 460 мільйонів гривень на будівництві елітних маєтків. ВАКС змінив йому запобіжний захід з тримання під вартою на заставу у розмірі 51,6 мільйона гривень, яка була внесена його друзями.

Колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов вийшов під заставу. Фото: Danylo Antoniuk/Anadolu via Getty Images

Прогнози: швидкого завершення справи не очікується

На даний момент частина фігурантів перебуває під вартою, частина звільнена під заставу, а деякі втекли з країни. Всі вони мають офіційний статус підозрюваних. Доказова база у справі є значною, але чи означає це, що вона буде доведена до логічного завершення, і винні, у разі підтвердження їхньої провини, понесуть відповідальність?

Політолог Володимир Фесенко вважає, що не варто розраховувати на швидке розв’язання справи. За його словами, в Україні дійсно триває реальна боротьба з елітною корупцією, що підтверджується конкретними процесуальними діями. Проте обрання запобіжного заходу для Єрмака ще не гарантує швидкого результату у цій справі.

– Мене здивувало, коли на суді обговорювали історію з ворожкою Єрмака. Натомість прокуророві варто було б надати докази, окрім «плівок Міндіча», які б підтверджували, що цей будинок будувався для Єрмака або що він отримував кошти від Міндіча. Ось це є предметом обговорення, а наразі ми не маємо цієї інформації. Тому я вважаю, що це справа надовго, і швидкого рішення тут не буде, — зазначає експерт.

Щодо умовної групи «Галущенка — Деркача» в «Енергоатомі», то ситуація аналогічна: слідство триває вже пів року, і зібрано величезний масив інформації. Тому, на думку Володимира Фесенка, буде позитивним результатом, якщо слідство буде завершено та передано до суду до кінця поточного року. Щодо справи Чернишова, також не слід очікувати миттєвих результатів. Однак залишається надія на те, що всі ці справи будуть доведені до судового розгляду. САП та НАБУ викрили ці оборудки і мають довести їх до логічного завершення. Якщо провина підозрюваних буде доведена, вони мають понести покарання; якщо ні — бути виправданими.

– Це вже питання професійного інтересу НАБУ. Бо якщо всі ці справи розваляться, то багато хто в країні скаже: «Бачите, які це слабаки, вони лише можуть підняти медійний галас, але довести провину конкретних осіб не спроможні», — вважає Володимир Фесенко.

Порада від Business News: Ця стаття надає глибокий аналіз поточного стану справ щодо однієї з найгучніших корупційних справ в Україні. Ознайомлення з матеріалом допоможе вам краще зрозуміти, як розслідуються справи топ-чиновників, які запобіжні заходи застосовуються, та які прогнози щодо подальшого розвитку подій. Це важливо для формування об’єктивного уявлення про боротьбу з корупцією в країні та розуміння, як правосуддя працює з високопоставленими фігурантами.

Оригінал статті: kp.ua