Економічна війна Росії проти Вірменії: коньяк, квіти та газ як інструменти тиску

Фото: соцмережі

Між Росією та Вірменією розгорнулася справжня економічна конфронтація. Кремль запровадив заборону на імпорт вірменського коньяку, квітів та мінеральної води, а на горизонті маячить загроза обмеження постачання газу. Розбираємося, чому Володимир Путін вдається до таких заходів проти Єревана та які наслідки це матиме для Вірменії.

Політичні маневри можуть мати стрімкі економічні наслідки. Росія відреагувала вкрай жорстко на саміт Європейської політичної спільноти (ЄПС), що відбувся в Єревані 4-5 травня. Серед поважних гостей були президент Франції Еммануель Макрон, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та президент України Володимир Зеленський. Присутність українського лідера викликала особливе обурення в російських політичних колах.

Звісно, основною причиною гострої реакції Москви стала не спільна музична імпровізація Макрона та Пашиняна, а активне обговорення на зустрічі питань зближення Вірменії з Європейським Союзом, включно з перспективою запровадження безвізового режиму. Додатковим подразником стала заява Володимира Зеленського про нездатність Росії провести військовий парад 9 травня через страх перед атаками дронів, що він назвав ознакою слабкості РФ.

Офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова стверджує, що Вірменію цілеспрямовано втягують у “антиросійську орбіту” ЄС, що матиме серйозні політичні та економічні наслідки. Ці наслідки не забарилися.

Санкційні заходи Росії: від алкоголю до енергоносіїв

Росспоживнагляд призупинив реалізацію винної продукції та коньяку від трьох провідних вірменських виробників. Офіційною причиною названо “невідповідність обов’язковим фізико-хімічним показникам”.

Російські та вірменські медіа підкреслюють, що цей крок є особливо болючим для Вірменії, адже російський ринок є ключовим для її алкогольної продукції: близько 83% вірменського коньяку експортується до Росії.

Россільгоспнагляд також запровадив обмеження на ввезення вірменських квітів, а згодом виникли труднощі з постачанням овочів та фруктів. Причина — фітосанітарні порушення та невідповідність стандартам. Варто зазначити, що до Росії надходить понад 90% вірменського експорту квітів, що у 2024 році становило приблизно 32 мільйони доларів ($32,000,000 ≈ 1,280,000 ₴).

Напередодні, у квітні, російська влада вже заборонила продаж та призупинила імпорт вірменської мінеральної води “Джермук”.

Однак, найсерйозніший удар Росія готує найближчим часом. 25 травня 2026 року Кремль чітко попередив: якщо Вірменія продовжить дистанціюватися від Росії та посилювати співпрацю з ЄС, вона може втратити “дуже привабливу” ціну на газ. Про це заявив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков. Наразі 80% газу, що споживається у Вірменії, надходить з Росії.

Політичні перегони у Вірменії: вибори 7 червня

Росія прагне вплинути на формування влади у Вірменії під час майбутніх парламентських виборів. Підготовка до втручання та завуальовані погрози розпочалися ще 1 квітня під час зустрічі Володимира Путіна та Нікола Пашиняна в Москві.

Путін одразу натякнув на можливі ускладнення: “Ми бачимо, що внутрішньополітичні процеси у Вірменії набирають обертів, і скоро вибори”. Він також висловив сподівання, “щоб ці загострення ніяк не нашкодили нашим відносинам між Росією та Вірменією”.

Крім того, Путін відкрито став на захист проросійських сил у Вірменії. “У нас у Вірменії дуже багато друзів, дуже багато, ми це знаємо. Багато вірмен живе в Російській Федерації, і багато політичних сил налаштовані проросійськи. Звичайно, я скажу Вам абсолютно відверто, у нас із Вами такий діалог, що ми завжди говоримо чесно і прямо. Нам би дуже хотілося, щоб усі ці політичні партії, політики змогли взяти участь у цій внутрішньополітичній роботі під час виборів. Деякі, я знаю, перебувають у місцях позбавлення волі, незважаючи на те, що мають російський паспорт. Це ваше рішення, ми не втручаємося, але хотілося б, щоб вони всі могли, принаймні, взяти участь у цій внутрішньополітичній роботі”.

Путін відкрито натякає на Самвела Карапетяна — бізнесмена з капіталом понад 3 мільярди доларів ($3,000,000,000 ≈ 120,000,000,000 ₴), який посідає 44-те місце в російському рейтингу Forbes. Він має подвійне громадянство (вірменське та російське) і є лідером партії “Сильна Вірменія” — головного конкурента партії прем’єр-міністра Пашиняна “Громадянський договір”. Наразі бізнесмен перебуває під арештом і не допущений до виборів. Його партію тимчасово очолює його племінник Нарек Карапетян.

Чому Москва так завзято бореться за Вірменію? Насамперед, це останній союзник Росії на Кавказі. На кордоні Вірменії з Туреччиною розташована російська військова база в Гюмрі. Авіаційна частина базується окремо — на аеродромі Еребуні поблизу Єревана. Угода про розміщення бази чинна до 2044 року. На базі дислоковано від 3 до 5 тисяч військовослужбовців, близько 70–75 танків Т-72, понад 140 бронетранспортерів, приблизно 80 артилерійських систем. За даними відкритих джерел, на авіабазі розміщено до 18 літаків МіГ-29.

Це значна військова потуга, розташована на перетині кордонів Туреччини, Ірану та Азербайджану. Якщо влада у Вірменії залишиться в руках Пашиняна, то питання про виведення російських військ, яке поки що невиразно лунає, може стати доволі актуальним, що означатиме втрату впливу Росії в усьому регіоні. Москва готова боротися за це, аж до прямого військового втручання.

США посилюють свою присутність у Вірменії

Попри російські погрози, прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, принаймні, не виявив страху. Тепер у регіоні, де раніше за вплив боролися лише Росія і Туреччина, з’явилися нові гравці — не тільки ЄС, а й США.

26 травня до Єревана з короткостроковим візитом прибув державний секретар США Ентоні Блінкен, який блискавично підписав угоду про стратегічне партнерство між Сполученими Штатами та Вірменією. Угода охоплює співпрацю у сфері критично важливих корисних копалин та розвиток транзитного Зангезурського коридору.

Зангезурський коридор, довжиною 43 км, отримав назву “Маршрут Трампа за міжнародний мир і процвітання” (TRIPP) і пройде через південну Вірменію, забезпечуючи Азербайджану прямий шлях до Нахічеванського ексклаву та Туреччини — ключового союзника Баку.

Зангезурський коридор, Маршрут Трампа за міжнародний мир і процвітання (TRIPP). Графіка: azattyqasia.org (RFE/RL Graphics)

Таким чином, Сполучені Штати отримують інвестиційний проєкт, що проходить через колишні російські володіння на Кавказі. Це, безсумнівно, дратує Москву та особисто Путіна. Однак, шанси на мирне вирішення ситуації на виборах є невисокими.

Наразі важко оцінити реальний рівень підтримки партії “Сильна Вірменія”. Згідно з опитуванням американського “Міжнародного республіканського інституту” (IRI), правлячу партію Пашиняна “Громадянський договір” готові підтримати 24% респондентів. Партія проросійського Карапетяна “Сильна Вірменія” має 9% підтримки, а блок “Вірменія” (на чолі з Робертом Кочаряном) — лише 3%.

Схожі дані демонструє квітневе опитування вірменської компанії MPG: 24,3% за Пашиняна, 13,4% за “Сильну Вірменію” та 7,9% за “Процвітаючу Вірменію” олігарха Гагіка Царукяна.

Отже, за результатами виборів 7 червня у Вірменії, найімовірніше, переможуть сили, орієнтовані на Європу та США, що означатиме поразку Росії. Як саме Кремль відреагує на це, передбачити складно. Однак, Москва навряд чи легко відмовиться від своїх позицій у Вірменії.

Порада від Business News: Ця новина є цінним джерелом інформації для тих, хто цікавиться геополітичними процесами на Кавказі та економічними відносинами між Росією та її сусідами. Вона допоможе зрозуміти складну динаміку відносин між Вірменією та Росією, а також вплив зовнішніх гравців, таких як ЄС та США, на регіональну політику. Особливо корисною ця інформація буде для бізнесменів, які ведуть або планують вести справи з країнами регіону, адже вона висвітлює потенційні ризики та можливості, пов’язані з політичною нестабільністю та економічним тиском.

Оригінал статті: kp.ua