Реформу поліції розпочнуть з нуля: деталі від нардепа Алєксєєва
Нові стандарти для поліції: Нардеп Сергій Алєксєєв закликає до кардинальних змін

Фото: ФБ Національна поліція України
Нещодавня відставка очільника Департаменту патрульної поліції Євгена Жукова та доручення від міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка провести службове розслідування у справі про теракт у Голосіївському районі столиці – це лише вершина айсберга накопичених проблем у правоохоронній системі. Які трансформації необхідні українським правоохоронцям, як позбутися некомпетентних співробітників, чий міжнародний досвід варто запозичити, та чи доцільно легалізувати обіг зброї – ці та інші актуальні питання журналіст видання “Коротко про” обговорив із народним депутатом, членом парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Сергієм Алєксєєвим.
Пріоритет – досвідчені кадри з бойовим минулим

Член парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності нардеп Сергій Алєксєєв. Фото: parlament.ua
– Пане Сергію, після інциденту в Голосієві, коли поліцейські залишили місце події, а президент Зеленський ініціює зміни в роботі поліції, якими, на вашу думку, мають бути ці зміни?
– Не можу точно сказати, що мав на увазі президент, але ганебна поведінка поліцейських, які, маючи табельну зброю, втекли, не надавши допомоги дитині, однозначно свідчить про нагальну потребу в реформі. Складається враження, що патрульна поліція не має належного бойового досвіду та адекватної підготовки. Вони тікають, коли чують постріли. Більшість пересічних громадян, навіть під обстрілом, не покинули б дитину.
Тому, на мою думку, реформа патрульної поліції повинна початися з ротації особового складу. Необхідно залучати людей з бойовим досвідом, ветеранів війни. Присутність принаймні одного такого співробітника в кожному патрулі могла б суттєво підвищити ефективність. Це цілком реально, враховуючи, що демобілізація поки що не проводиться, і багато військових служать вже п’ятий рік.
Можна організувати взаємну ротацію: поліцейських, які зараз несуть службу в тилу, відправляти на фронт, а натомість залучати до патрульної служби людей з бойовим досвідом. Або ж мати в складі патрулів, наприклад, співробітників спецпідрозділів, як-от КОРД, які вміють діяти в екстремальних умовах і не бояться небезпеки.
– Чи передбачає реформа також перегляд протоколів реагування та правил застосування зброї поліцейськими?
– Безумовно. Але важливо не переступити межу, коли поліцейські почнуть застосовувати зброю при найменшому привіді, не розбираючись у ситуації. Саме тому критично важлива присутність досвідчених, навчених фахівців, які можуть миттєво оцінити ризики та прийняти виважене рішення. Професіонал не повинен піддаватися страху, який є природним для звичайної людини.
Важливим аспектом реформи має стати перегляд системи оплати праці. Неприпустимо, коли офісні працівники поліції отримують вищу заробітну плату, ніж ті, хто безпосередньо ризикує життям на вулицях. Службовці, що виходять на небезпечні завдання, мають отримувати гідну компенсацію.
– Чий досвід нам варто перейняти: американський, де поліцейські мають право стріляти за найменшої загрози, чи європейський, який передбачає більш виважений підхід?
– Україна ближча до європейської правової системи, тому наша правоохоронна система має бути більш адаптованою до європейських стандартів. Правова та правоохоронна системи Сполучених Штатів суттєво відрізняються. Нам не варто намагатися перелаштувати нашу романо-германську систему права на американський зразок.


Поки поліція розбігалася, “голосіївський стрілець” вбивав людей. Фото: скріншот відео з соцмереж
Врахування суспільних настроїв та великої кількості зброї
– Чим ця реформа відрізнятиметься від реформи 2015-2016 років, проведеної грузинською командою на чолі з Хатією Деканоїдзе, яка згодом сама визнала її незавершеність?
– Під час реформи Хатії Деканоїдзе в Україні не було повномасштабної війни. Сьогодні ж війна, і навіть на відносно безпечних територіях, де лунають вибухи “шахедів”, психологічний стан людей значно змінився. Це впливає на їхню реакцію на події. Тому протоколи дій поліції мають бути переглянуті та адаптовані до сучасних реалій.
Ми мусимо враховувати настрої в суспільстві, значну кількість зброї, яка перебуває в руках громадян, а також велику кількість людей, які повертаються з фронту. Все це матиме серйозний вплив на реформу. Я переконаний, що її слід будувати “з чистого аркуша”, а не спиратися на попередні реформи чи досвід інших країн.
– Зростає кількість збройних нападів на співробітників ТЦК. Як має реагувати поліція?
– Ситуація навколо ТЦК викликає багато дискусій. На мою думку, першочергової реформи потребують самі ТЦК. Їхнє завдання – мобілізація, але методи, які зараз застосовуються (так звана “бусифікація”), є неприпустимими. Будь-які незаконні дії викликають відповідну реакцію. Тому така протидія діям ТЦК з боку громадян є цілком зрозумілою.
– Чи доцільно передавати функції ТЦК поліції?
– Це дуже делікатне питання. Без поліції мобілізація неможлива. Однак, перш ніж покладати на поліцію додаткові функції, необхідно провести відповідну реформу самої поліції. Вона має не допомагати ТЦК у неправомірних діях, а забезпечувати законність їхніх дій.
– Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко опинився під шквалом критики. Як ви вважаєте, ця критика має політичне підґрунтя, чи вона є обґрунтованою?
– Я не спостерігаю, щоб Ігор Клименко був залучений до великої політики. Тому вважаю, що критика стосується суто професійних аспектів роботи, а не політичних мотивів. Люди оцінюють поточну ситуацію в поліції.


У “голосіївського стрільця” була тактична армійська зброя. Фото: скріншот відео з соцмереж
Необхідність ухвалення закону про обіг зброї
– Після трагічних подій у Києві знову постало питання про дозвіл на володіння та використання зброї для цивільного населення. Міністр Клименко висловився “за”. Яка ваша позиція?
– Я категорично підтримую цю ініціативу. Моя позиція проста: злочинець завжди матиме зброю – легально чи нелегально. Особливо зараз, коли значна кількість зброї опинилася на руках у громадян після бойових дій. Натомість законослухняний громадянин матиме лише ту зброю, яка йому дозволена. Це вимагає фундаментальної реформи.
Недостатньо просто дозволити короткоствольну нарізну зброю. Нам потрібен комплексний закон про обіг зброї. Зверніть увагу, що багато мисливської зброї, яка продається в Україні, фактично є бойовою тактичною зброєю, що перебуває на озброєнні армії. Саме такою зброєю володів “голосіївський стрілець”.
Тут ми можемо запозичити американський досвід, створивши градацію зброї (категорії А, Б, С, Д, Е). Наприклад, громадянину можна придбати помпову рушницю для самозахисту оселі, але її заборонено виносити за межі помешкання. Можливо, варто розглянути дозвіл на короткоствольну нарізну зброю під малопотужні патрони, які допоможуть зупинити нападника, не вбиваючи його. Це питання мають дослідити експерти. Але головне – населення має бути озброєним, але лише після глибокої реформи.
Також необхідно переглянути межі необхідної оборони в Кримінальному процесуальному кодексі – коли і як її можна застосовувати. Наразі моя нагородна зброя зберігається в сейфі, оскільки чітко не прописано правила її застосування. Потрібна комплексна реформа: ухвалити закон про зброю, визначити поняття “мисливська зброя”, “зброя самозахисту”, розробити відповідні категорії.
– Чому давно назріла реформа щодо легалізації зброї досі не проведена в Україні?
– Відсутня політична воля та страх перед політичною відповідальністю. У парламенті вже є законопроєкт про дозвіл громадянам на володіння короткоствольною нарізною зброєю. Наш комітет рекомендував його до повторного розгляду ще у 2023 році.
Однак тоді Верховна Рада вирішила, що цей закон набуде чинності через п’ять років після завершення воєнного стану. Це нелогічно. Навпаки, його потрібно ухвалювати зараз. Найбільш критична ситуація виникне саме після закінчення війни, коли багато ветеранів, повернувшись додому, матимуть незареєстровану зброю. Тому законодавче врегулювання цього питання має відбутися саме зараз, а не відтерміновуватися на п’ять років.
Порада від Business News:
Ця стаття надає глибокий аналіз необхідності реформування української поліції, особливо у контексті війни та зростання суспільної напруги. Вона висвітлює ключові проблеми, від кадрового забезпечення до правил застосування зброї, і пропонує конкретні шляхи вирішення, що може бути корисним для громадян, які прагнуть безпеки та прозорості правоохоронної системи, а також для тих, хто цікавиться питаннями оборони та громадянського суспільства.
За даними порталу: kp.ua
