Польські вибори: як орденський скандал запускає передвиборчу гонку, де Україна — ключова тема

Фото: Piotr Lapinski/NurPhoto via Getty Images

Рішення Президента Володимира Зеленського повернути Орден Білого Орла Варшаві стало відправною точкою для польської парламентської кампанії, яка, за прогнозами, буде значною мірою зосереджена на українському питанні. Директор Інституту світової політики, політолог та експерт з питань Польщі Євген Магда в коментарі для «Коротко про» проаналізував ці взаємозв’язки.

Українська присутність як фактор політичного впливу

– Чи очікуєте ви, що українська тематика відіграватиме значну роль у майбутній виборчій кампанії до польського парламенту, яка, схоже, вже розпочалася зі скандалу, спровокованого Каролем Навроцьким?

– Передвиборча кампанія до польського парламенту, де змагатимуться праві сили президента Навроцького та проєвропейські ліберали прем’єра Туска, насправді стартувала значно раніше. Це стало очевидним після того, як партія «Право і Справедливість» (ПіС) висунула свого кандидата на посаду прем’єр-міністра, а «Громадянська коаліція» представила свою першу десятку. Таким чином, парламентські вибори, заплановані на жовтень 2027 року, розпочалися завчасно. Українське питання, без сумніву, буде резонувати, адже сама присутність українців суттєво змінює етнічний ландшафт Польщі, що є об’єктивним чинником.

– Який вплив мав скандал, пов’язаний із позбавленням Володимира Зеленського Ордена Білого Орла, на польський політичний простір та електорат?

– Важливо розпочати розмову не зі скандалу довкола ордена, а з указу Президента Зеленського про присвоєння почесного найменування Героїв УПА одному з українських військових формувань. Цей крок Києва значною мірою консолідував польських політиків, незалежно від їхніх ідеологічних поглядів. Натомість ситуація з орденом, як на мене, сприяла консолідації українських політиків. Це дає нам шанс рухатися далі, звільняючись від історичних упереджень у відносинах з Польщею. Досі Польща часто виступала в ролі “адвоката”, “прокурора” чи “вчителя історії” для України, повчаючи нас. Позбавлення ордена президента країни, яка воює проти традиційного опонента Польщі, видається дещо парадоксальним.

– Чи можна стверджувати, що ця ситуація розколола польське суспільство на два табори – противників та прихильників України?

– Скоріше, ті, хто завжди підтримував Україну, продовжать це робити, а ті, хто був налаштований скептично, збережуть свої позиції. Тому кардинальних змін у суспільних настроях не відбулося, але я переконаний, що українська тематика буде активно обговорюватися під час виборчої кампанії.

Президент Польщі Кароль Навроцький максимально заграє з польськими націоналістами. Фото: ФБ Кароля Навроцького

Ставлення до позбавлення Зеленського ордена: 50 на 50

– Соціологічні опитування показують, що значна частина поляків підтримує рішення президента Навроцького щодо Ордена Білого Орла. Який табір наразі домінує у Польщі?

– Питання про “противників” та “прихильників” України в Польщі є дещо спрощеним. Розкол відбувається за ідеологічними лініями між двома основними політичними силами: правими (Навроцького) та проєвропейськими лібералами (Туска), яких називають “дуополем”. Їхнє співвідношення приблизно рівне – 50 на 50. Логіка Навроцького полягає в тому, щоб стати лідером правого та радикально правого крила.

– Чи стане тема Волинської трагедії визначальною умовою для співпраці з Києвом у разі перемоги правих сил (“ПіС” Навроцького та ультраправої «Конфедерації»)?

– Ця тема вже зараз присутня і нікуди не зникне. 11 липня, офіційний День пам’яті жертв Волинської трагедії, буде відзначений масштабно, і ми знову почуємо про це. Польські праві активно використовуватимуть цю тему для підвищення свого рейтингу. Якщо після виборів до влади прийдуть праві та крайньоправі сили, вони висуватимуть свої вимоги більш наполегливо та агресивно. У Польщі можна утриматися від голосування щодо Волині, але бути проти – ніколи. Під час ухвалення рішення про вшанування Дня пам’яті жертв Волині в польському Сеймі, який назвали геноцидом, не було жодного голосу проти.

– Які конкретні кроки в історичній політиці вимагатимуть праві кандидати від України?

– Вони можуть вимагати чого завгодно, але ситуація з Орденом Білого Орла продемонструвала, що українці мають власну гідність та бачення. Скандал показав, що Навроцький не досяг бажаного результату. Він сподівався отримати політичні бали, перетворивши позбавлення Зеленського ордена (через процедуру контрасигнації прем’єром Дональдом Туском) на інструмент тиску на свого політичного опонента. Навроцький прагнув з’ясувати, чи підтримує Туск польські історичні вимоги і чи готовий погіршити відносини з Україною. Однак Туск переграв Навроцького, дистанціювавшись від конфлікту та наголосивши на важливості стратегічного партнерства з Україною.

Скандал не зашкодив Туску

– Тобто цей скандал не вплинув на репутацію Туска?

– Так, він не заплямував його репутацію. Туск зайняв позицію “над сутичкою”, закликавши Навроцького та Зеленського до мирного вирішення історичних питань. Це саме те, чого прагне Київ. Це доволі виважена позиція, адже Туск – досвідчений політик, як і його опонент Ярослав Качинський. Однак зараз позиції Качинського дещо ослабли, і на перший план вийшов президент Кароль Навроцький, який прагне консолідувати праві сили навколо себе, не беручи на себе формального керівництва.

– Чи вдасться прем’єру Дональду Туску зберегти баланс між захистом національних інтересів Польщі та підтримкою стратегічного союзу з Україною проти Росії?

– Це залежить не лише від нього, адже він очолює коаліційний уряд. Це завдання для всього польського політикуму.

– Як Туск, будучи опонентом Навроцького, реагуватиме на претензії правих до України? Він відкидатиме їх, ігноруватиме чи підтримуватиме, враховуючи необхідність залучення правого електорату?

– Він не конкуруватиме за правий електорат, а шукатиме шляхи для консолідації своїх прихильників. Це складне питання, але загалом Туск, ймовірно, продовжить курс на підтримку України, а не правих сил.

Тема Волинської трагедії залишається однією з найболючіших у польсько-українських взаєминах. Фото: ФБ Кароля Навроцького

Польща не стане “другою Угорщиною”

– Чи будуть праві сили експлуатувати негативні настрої польських виборців щодо українських мігрантів?

– Так, безумовно. Ультраправа «Конфедерація» вже проводить відповідні мітинги з відповідними закликами.

– Чи варто очікувати повного скасування соціальної допомоги для українців у Польщі після виборів 2027 року, чи це лише передвиборча риторика?

– З подібними ініціативами виступали фіналісти президентських виборів 2025 року – правий Навроцький та євроліберал Тшасковський. Тому українці в Польщі практично не отримують соціальної допомоги.

– Українське питання є значним драйвером для росту рейтингів ультраправої «Конфедерації». Чи не призведе це до “угорщинізації” Польщі?

– Такий сценарій можливий, але Польща значно більша за Угорщину, має вищі темпи економічного зростання та інші чинники, які перешкоджають “угорщинізації”. Наразі це не виглядає реалістичною перспективою для Польщі.

– Як Україні слід реагувати на подібні тенденції: агресивно, як на Орбана, чи більш стримано?

– Будь-які різкі дії викликають протидію. Важливо розуміти, що польське суспільство неоднорідне, і там є не лише опоненти, а й союзники України. Тому слід працювати саме з цим суспільством.

Аргументи Навроцького не мають історичної ваги

– Наскільки реальною є загроза блокування вступу України до ЄС з боку Варшави, якщо Київ не піде на поступки у питаннях історії, особливо у разі перемоги правих сил?

– Наразі питання прискореного вступу України до ЄС не стоїть на порядку денному, оскільки європейські партнери не підтримали цю ідею. За планом, це станеться не в найближчі роки, тому позиція Навроцького не зможе нам зашкодити, адже неможливо вплинути на те, чого ще не існує.

– Президент Навроцький незграбно спробував виправдати своє рішення щодо позбавлення Зеленського ордена, стверджуючи, що Польща не може виправдати УПА, яка діяла під червоно-чорними прапорами. Однак польські формування чинили звірства в українських селах під біло-червоним прапором, і Україна не вимагає його заборони.

– Це спотворена логіка правого поляка. Це свідчить про те, що Навроцький більше зацікавлений у політичних перформансах, аніж у фахових історичних дискусіях. Його аргументи не ґрунтуються на історичних фактах.

– Як ви прогнозуєте подальший розвиток ситуації з орденом, чого очікувати від польської сторони?

– Очевидно, що жодних кроків назад з польського боку не буде, позбавлення Зеленського ордена не скасують. Ймовірно, варто зупинитися на цьому етапі та провести консультації за посередництва, наприклад, Литви. Литва, будучи частиною Речі Посполитої та маючи власний досвід визвольної боротьби, а також будучи учасником Люблінського трикутника (регіональний альянс України, Польщі та Литви), має прямий стосунок до цієї теми.

Порада від Business News:

Ця новина надає глибокий аналіз політичної ситуації в Польщі, пов’язаної з виборами та впливом українського питання. Розуміння цих процесів допоможе українцям, які перебувають у Польщі, краще орієнтуватися в мінливому політичному ландшафті та потенційних змінах у відносинах між країнами.

Подробиці можна знайти на сайті: kp.ua