Нове керівництво ЗСУ: Жданов про перші кроки Драпатого, аудит штурмовиків та реформу ТЦК

Фото: wikipedia.org Підпишіться на нас в Google

У мирний час від нового головнокомандувача не очікували б миттєвих результатів. Проте в умовах повномасштабної війни кожна доба має значення, а численні виклики, що накопичилися на фронті та в тилу, потребують оперативних рішень. Саме тому суспільний запит до дій Михайла Драпатого надзвичайно високий. Про його перші кроки, заплановані реформи та потенційну ефективність журналіст «Коротко про» дізнавався від військового аналітика Олега Жданова.

Драпатий особисто знає потенціал та ефективність кожного командира

– Чи правильний крок, що новий Головнокомандувач ЗСУ розпочав із точкових кадрових та операційних рішень для аналізу діяльності попереднього керівництва?

Військовий експерт Олег Жданов. Фото: ngu.com.ua

– Беззаперечно, він проводить переатестацію посадовців, особливо на ключових позиціях, таких як командування логістики, начальник штабу Сухопутних військ та інших. Адже це критично важливі посади, що впливають на загальну боєздатність. Щодо військових частин, він також розпочав їхню переатестацію з метою оцінки їхньої боєздатності та готовності до виконання завдань.
Існує два ключові критерії оцінки боєздатності частин. По-перше, це рівень укомплектованості особовим складом та озброєнням. По-друге, це забезпеченість фахівцями на посадах та за спеціальностями, які безпосередньо визначають боєздатність підрозділу. Саме з цього і почав Драпатий.

– Звільнення генералів старої команди (Карпенка, Грузевича, Лебеденка) та призначення бойових офіцерів (як-от полковник Погрібний) – це системна реформа чи просто заміна кадрів Сирського на лояльніші?

– Це нагальна потреба поставити на ключові посади справді ефективних фахівців. Драпатий особисто, зсередини, знає, хто на що здатний і як працює. Маючи відповідні повноваження, він може об’єктивно оцінити, наскільки та чи інша людина потрібна або непридатна. Я, особисто, довіряю Драпатому і з нетерпінням чекаю на результати від цих необхідних кадрових змін.

Справа в тому, що попередній головком, Олександр Сирський, за своєю ментальністю був типовим генералом старої радянської армії. Відповідно, він призначав на відповідальні посади тих, хто відповідав його критеріям. Наразі ж у ЗСУ фактично існують дві армії: невелика, дещо застаріла «радянська» армія, яку сформував Сирський, та новітня армія, яку намагаються будувати нові командири, що пройшли школу НАТО і прагнуть втілити її принципи. Драпатий же має на меті поширити цю нову методологію та відновити горизонтальні зв’язки, яких нині в армії бракує.

– Начальником Генштабу став екскомандувач ДШВ Ігор Скиб’юк. Якою є репутація цього воєначальника в армії?

– Це надзвичайно ефективний воєначальник, якого попередній головком фактично «пресував». Сам факт тиску з боку Сирського вже свідчить про те, що Скиб’юк є гідним командиром. Свій авторитет він здобув не в кабінетах, а безпосередньо на полі бою. Тому він має дуже позитивний імідж у Збройних Силах України, особливо серед десантно-штурмових військ. Те, що саме Драпатий наполіг на призначенні Скиб’юка начальником Генштабу, означає, що вони працюватимуть у злагодженому тандемі, а такий союз, як правило, приносить вагомі результати.

Не варто побоюватися зміни коней на переправі

– Участь у боях – це важливо, але чи володіє новий начальник Генштабу тактичним та стратегічним мисленням? Адже керувати бригадою – це одне, а всіма збройними силами країни та їхніми операціями – зовсім інше.

– Масштабування оперативно-тактичного рівня бригади до рівня Генерального штабу є цілком можливим та реалістичним. До того ж, Скиб’юк закінчив Академію Генерального штабу, тому я не маю сумнівів у його здатності виконувати ці завдання. Він тривалий час обіймав саме штабні посади.

– Чи безпечно одночасно змінювати керівництво Сил логістики (генерал Карпенко) та Ракетних військ (генерал Малиновський) у розпал бойових дій?

– Знаєте, якщо ми пережили звільнення Валерія Залужного та його команди (загалом близько 20 генералів), і фронт при цьому не обвалився, то ЗСУ переживуть і ці кадрові зміни. Історичний досвід свідчить, що війна завжди виявляє нових героїв та талановитих командирів. Хто не справляється, той відсіюється, а хто демонструє результативність, той просувається вперед. Тому не варто побоюватися зміни керівництва під час складних операцій. Це зовсім не про війну.

– Ви згадали генералів із команди Залужного. Чи буде Михайло Драпатий повертати їх до керівництва, чи він має власну команду?

– Гадаю, перш за все, він спиратиметься на команду тих людей, з якими воював, яких добре знає і яким довіряє. Однак, я цілком допускаю можливість повернення і генералів із команди Залужного.

– Михайло Драпатий заборонив ексклюзивне поповнення штурмових частин (як-от «Скеля» чи 225-а ОШБ) через ТЦК. Чи це спроба врятувати від нестачі особового складу звичайні лінійні бригади, чи реакція на резонансні скандали в цих підрозділах?

– Він заборонив направлення особового складу до окремих штурмових полків не лише з ТЦК, а й з резервних батальйонів. Ймовірно, це пов’язано, по-перше, з аудитом цих частин, а по-друге – з поточною ситуацією щодо особового складу в них. Деякі штурмові полки наразі роздуті до масштабів дивізій. За потреби у півтори-дві тисячі осіб, вони мають 8-10 тисяч бійців, сформованих у 15-20 батальйонів. Тому їхнє поповнення припинено, аби перерозподілити мобілізаційні ресурси на користь бойових частин, які відчувають гострий дефіцит особового складу. З іншого боку, необхідно привести ці полки до належного штатного розпису та визначити їхню подальшу роль. Найімовірніше, вони будуть інтегровані в корпусні комплекти і стануть бойовим резервом у розпорядженні командира корпусу.

Перш за все – провести переатестацію ТЦК

– Чи не бачив Сирський цієї проблеми раніше, і чому нічого не робив?

– Він не тільки знав, а й використовував такі надмірно роздуті штурмові полки як «пожежну команду» для вирішення найкритичніших ситуацій на фронті. Він тримав їх під прямим управлінням, і ніхто, крім нього, не знав, куди який полк перекидається та яке завдання виконує. Для Генерального штабу це була «чорна скринька».

– Генерал-майор Грузевич, якого вважали одним з ініціаторів жорсткої мобілізації та «бусифікації», також був відправлений у резерв. Яких змін у роботі ТЦК тепер варто очікувати від Драпатого?

– Поки що ситуація залишатиметься без суттєвих змін. Справа в тому, що для будь-яких реформ необхідно спочатку провести переатестацію ТЦК, переглянути їхні повноваження та функціонал. Лише після цього можна буде говорити про їхню заміну чи реорганізацію, але виключно в інтересах Збройних Сил. В іншому випадку, ми ризикуємо втратити механізм поповнення особового складу.

– Які прозорі механізми рекрутингу Драпатому слід запропонувати спільно з Міноборони, щоб не зірвати темпи мобілізації?

– Роль Драпатого в цьому процесі, скажімо так, є найменшою. За мобілізацію відповідає президент як Верховний головнокомандувач, прем’єр-міністр і весь Кабінет міністрів. Збройні сили знаходяться в цьому ланцюжку відповідальних за мобілізацію в країні останніми. Мобілізаційний ресурс – це проблема всієї держави. Якщо держава не долучиться до цього процесу належним чином, суттєвих змін не відбудеться. Наприклад, де активна соціальна реклама, що закликає йти до війська та захищати країну? Де формування суспільної думки щодо того, що бездіяльність може призвести до поразки та зміни державного устрою? Наразі ж ці завдання покладаються на головкома Драпатого, який не має для цього відповідних повноважень. Він може лише незначно коригувати наявні механізми. Повноцінна реформа ТЦК вимагає внесення змін до законодавства.

Михайло Драпатий та Євген Хмара. Фото: ТГ-канал Володимира Зеленського

Співпраця Драпатого та Хмари може стати ефективним дуетом

– Які саме аспекти може скоригувати Драпатий?

– Методику роботи територіальних центрів комплектування. На мою думку, варто почати зі зміни самої назви – ТЦК, адже вона вже викликає негативні асоціації. Він може внести зміни до структури, порядку дій, але масштабна інформаційна кампанія та агітація за підписання військових контрактів – це завдання для держави. Крім того, чи ухвалена нова редакція закону про мобілізацію? Ні. Тож які можуть бути претензії до главкома Драпатого?

– Він вже заявив про тісну співпрацю з Міноборони та його очільником Євгеном Хмарою. Чи означає це припинення тривалого конфлікту між Генштабом та Міноборони, який призвів до відставок Сирського та Федорова?

– Давайте будемо оптимістами: це чудова спроба, і я щиро сподіваюся на її успіх. Адже Міноборони має працювати в інтересах Збройних Сил, забезпечуючи їхні потреби. Тому я переконаний, що Хмара та Драпатий стануть ефективним тандемом.

– Миттєвих див на фронті не буде, але перші кроки нового керівництва дають армії надію на позитивні зміни. На чому ґрунтується ця надія, і який перший результат стане показником успіху Драпатого?

– На мою думку, ця надія ґрунтується на його військовому таланті. Він здатен досягти суттєвих позитивних змін в армії та на фронті. Доказом цього є його бойовий шлях: прорив з Маріуполя, вихід з оточення під Ізвариним, операція із зачистки Куп’янська, яка відбувалася безпосередньо під його керівництвом.

– Отже, він володіє стратегічним та тактичним хистом?

– Безумовно. Він має хист до планування та проведення військових операцій. Він бачить повну картину бойових дій та здатний розробляти ефективні рішення. Варто зазначити, що будь-який видатний полководець починав саме з розвитку тактичних навичок, а згодом переходив до стратегії. Це означає, що Драпатий може масштабувати свій досвід. Я не хочу його надмірно ідеалізувати, але на сьогодні він є одним із тих генералів, які досягли значного рівня у тактиці та стратегії. Крім того, Драпатий користується значною популярністю як у війську, так і в суспільстві.

Порада від Business News:

Ці аналітичні оцінки від Олега Жданова допоможуть вам краще зрозуміти глибинні причини кадрових перестановок у ЗСУ та оцінити потенціал нового керівництва. Зверніть увагу на ключові моменти щодо реформи ТЦК та необхідності державних ініціатив у сфері мобілізації – це важливо для розуміння загальної ситуації в країні.

Оригінал статті: kp.ua