Іранська ядерна програма: Навіщо Тегерану атом і чому це викликає занепокоєння у США

Фото: TOBIAS SCHWARZ/AFP via Getty Images

У 2026 році атаки США та Ізраїлю були спрямовані на запобігання створенню ядерної зброї режимом аятол. Наразі, під час переговорів, Дональд Трамп наполягає на припиненні виробництва урану Іраном. Розбираємося, навіщо Ірану потрібна ядерна зброя та які причини його прагнень до її створення, у матеріалі Коротко про.

Іран прагне до переговорів… Переговори зайшли в глухий кут… Протягом тижня лунали суперечливі заяви щодо ситуації навколо мирних переговорів з Іраном. Публікації Дональда Трампа в соціальних мережах, що варіювалися від погроз «знищенням цивілізації» до закликів припинити вогонь та блокувати Ормузьку протоку, не сприяли розумінню подій.

Щоб краще розібратися в поточній ситуації, Коротко про шукає відповіді на ключові запитання: чому Іран прагне до ядерної зброї і чому це викликає таке занепокоєння у світової спільноти?

Історичні витоки та причини створення ядерної програми Ірану

Іранська ядерна програма бере свій початок ще за часів правління шаха Мохаммеда Рези Пехлеві, у 1950-1960-х роках, у межах співпраці зі США за програмою «Атом для миру». Після Ісламської революції проєкт був призупинений, але відновлений у 1980-х роках на тлі ірано-іракської війни (1980-1988).

Валі Наср, науковець та письменник іранського походження, у своїй праці «Велика стратегія Ірану» розглядає прагнення до ядерної програми як вияв бажання Ірану до здобуття незалежності.

Він зазначає, що прагнення до міцного суверенітету ґрунтується на складній історії країни. У XIX столітті Іран опинився під впливом британської та російської імперій. У XX столітті його нафтові ресурси експлуатувалися британськими компаніями. Двічі, у 1941 та 1953 роках, вплив зовнішніх сил призводив до усунення іранських лідерів. Зокрема, популярний прем’єр-міністр Мохаммед Мосаддик був повалений у 1953 році внаслідок державного перевороту, організованого ЦРУ, через його вимогу націоналізувати нафтові ресурси. Ця подія залишила глибокий слід в історії Ірану, підтвердивши для аятоли Хомейні, що країна не контролює власну долю та енергетичні ресурси.

Отже, виникла потреба у зброї, яка б забезпечила повагу та страх. Після війни в Іраку (2003) та падіння режиму Саддама Хусейна, в Тегерані посилилося переконання, що країна без ядерної зброї є вразливою.

Дані на 2025 рік. 80% ядерних арсеналів належать США та Росії, але Китай активно збільшує їхню кількість.

Позиція Ірану та занепокоєння Ізраїлю

Втім, сам Іран завжди заперечував прагнення до створення ядерної зброї, заявляючи про фокус на мирних атомних об’єктах. Аналітики припускають, що мета Ісламської Республіки – досягнення статусу «порогової держави», тобто здатності швидко створити ядерну зброю за потреби, але при цьому уникнути статусу «ізгоя», який зазвичай супроводжує наявність такої зброї.

Серед прикладів таких країн називають Японію, Південну Корею та ПАР (які мали потенціал для створення ядерної зброї до 1990-х років, але відмовилися від неї). Ці країни володіють технічними можливостями для швидкого розгортання ядерної програми.

Цікаво, що покійний аятола Хаменеї на початку 2000-х років видав фетву, яка забороняє використання ядерної зброї в ісламі. Цю позицію він підтвердив у 2019 році.

Однак, значна частина світової спільноти, і особливо Ізраїль, вважає, що ці заяви є лише прикриттям для реальних розробок ядерної зброї.

Ізраїльська доктрина безпеки базується на переконанні, що країна може зіткнутися з ризиком знищення у випадку поразки у війні. Багато експертів із зовнішньої політики попереджають, що Іран, який володіє ядерною зброєю, становитиме серйозну загрозу для Ізраїлю та створить значні виклики для інтересів Сполучених Штатів та їхніх союзників на Близькому Сході.

Причини військових дій США та Ізраїлю

У травні 2025 року Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) повідомило про значне зростання запасів збагаченого урану в Ірані, наближеного до рівня, придатного для військових цілей. За три місяці запаси збільшилися приблизно на 50%. Це зростання наблизило Іран до можливості виготовити достатньо матеріалу для десяти ядерних боєголовок, що стало поштовхом для операції США «Опівнічний молот». Після ударів у червні 2025 року Білий дім заявив про «знищення» іранських ядерних об’єктів. Однак супутникові знімки показали, що Іран швидко відновив роботу кількох об’єктів.

Процес збагачення урану для цивільної енергетики та для створення ядерної зброї є схожим. Для цивільних потреб достатньо урану, збагаченого до 3,67%, тоді як для ядерної зброї потрібен рівень чистоти 90%. Досягнення рівня 60%, як у випадку Ірану, означає, що перехід до 90% не займе багато часу.

За таких умов, виготовлення ядерної бомби (для Ірану – 10 одиниць) може зайняти від 3 місяців до року. Ймовірно, саме цей фактор спонукав Ізраїль та США розпочати підготовку до атаки 2026 року, хоча й вели переговори, сподіваючись на добровільну передачу накопиченого урану.

Іран стверджує, що такі дії є відповіддю на односторонній вихід США з Спільного всеосяжного плану дій (СВПД), підписаного Бараком Обамою у 2015 році, що призвело до скасування санкцій щодо Тегерана.

Варто пригадати, хто саме скасував цей договір у 2018 році та відновив санкції? Дональд Трамп! Отже, нинішній конфлікт на Близькому Сході може видатися як «голлівудська постановка» особистої ворожнечі або ж свідченням глибокої конспірології. Саме під час президентства Трампа ситуація навколо Ірану значно загострилася.

Центрифуги на підприємстві зі збагачення урану в Натанзі, Іран. Фото: IRIB/AP

Перспективи іранської ядерної програми

Існують два основні сценарії розвитку подій: позитивний для світу та негативний.

Позитивний сценарій: Іран погоджується на капітуляцію, незалежно від справедливості умов.

Негативний сценарій: Іран приймає рішення розпочати виробництво ядерної зброї. За даними джерел Reuters, дискусії серед прихильників жорсткої лінії в Ірані щодо необхідності володіння ядерною бомбою у відповідь на ескалацію американсько-ізраїльської агресії стають дедалі активнішими.

Ідея виходу з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), яка раніше висловлювалася прихильниками жорсткої лінії, тепер дедалі частіше обговорюється у державних ЗМІ. Паралельно поширюється ідея, що раніше була табуйованою, про пряме прагнення Ірану до створення атомної бомби.

Цього тижня державні ЗМІ процитували виступ радикального політика Мохаммада Джавада Ларіджані, брата високопоставленого чиновника Алі Ларіджані, який загинув унаслідок авіаудару цього місяця. Він закликав Іран призупинити членство в ДНЯЗ.

Отже, як і у 2018 році, знову від дій Трампа залежить, чи зможе він стабілізувати ситуацію, чи хаос продовжиться, загрожуючи глобальній ядерній безпеці.

Порада від Business News:

Ця інформація допоможе вам краще зрозуміти складну геополітичну ситуацію на Близькому Сході, зокрема, причини ескалації конфлікту навколо іранської ядерної програми. Розуміння мотивів ключових гравців та історичного контексту є надзвичайно важливим для прогнозування подальшого розвитку подій та оцінки їхнього впливу на світову безпеку та економіку.

За даними порталу: kp.ua