Вибори у листопаді: чи реально їх провести, і хто стане конкурентом Зеленському?

Фото: wikipedia.org Підпишіться на нас в Google додати зараз

Календарний графік Верховної Ради передбачає літню перерву для народних обранців. Однак, розпочинати відпочинок у такий напружений період – означає наразитися на критику виборців. Попереду у депутатів – чимало життєво важливих законопроєктів, що охоплюють військову, соціальну та економічну сфери. Процес їх ухвалення ускладнюється через поступовий розпад парламентської більшості та зниження її ефективності. Додаткові хвилювання викликають чутки про можливі вибори восени… Про ймовірну конкуренцію чинному президенту, дезінтеграцію “монобільшості” та функціонування парламенту кореспондент «Коротко про» дізнавався у політолога Володимира Фесенка.

Підготовка до виборів може кардинально змінити плани Верховної Ради

– За планом, депутати Верховної Ради мали б розпочати літні канікули. Але чи не зашкодить їхній імідж відпочинок у такий непростий час? Чи залишаться вони формально на роботі, а фактично підуть на “приховану” відпустку (робота в комітетах), як це вже траплялося під час війни?

Політолог Володимир Фесенко. Фото: telegraf.com.ua

– З початку повномасштабного вторгнення офіційних відпусток у депутатів немає. Однак, до 24 серпня вони не працюватимуть у пленарному режимі. Наскільки мені відомо, наразі ситуація складається так, що до Дня Незалежності пленарні засідання не заплановані. Можливо, 24 серпня відбудеться урочисте засідання, яке й розпочне новий політичний сезон. Водночас, не можна виключати виникнення непередбачених обставин, які вимагатимуть від депутатів негайного повернення до роботи.

Якщо президент Зеленський остаточно ухвалить рішення про проведення виборів восени, це вимагатиме термінової зміни виборчого законодавства та закону про воєнний стан. Цю підготовку необхідно розпочати вже зараз, у прискореному темпі. Країна, по суті, не готова до виборів ані організаційно, ані юридично, ані нормативно. Проведення виборів за 3-4 місяці є нереалістичним, оскільки відсутні необхідні законодавчі зміни, а фінансування виборів досі не виділене. Якщо вибори відбудуться наприкінці листопада, то вже зараз потрібно ухвалити законодавчі поправки та розпочати шалену організаційну підготовку.

– Якщо країна не готова до виборів, то звідки поширюються чутки від інсайдерів про нібито зустріч Зеленського із Залужним, де той відмовився співпрацювати з президентом?

– Це не повинно викликати здивування. По-перше, Зеленський неодноразово намагався переконати Залужного не балотуватися. Ще півтора року тому Єрмак відвідував Лондон, де спілкувався із Залужним, який тоді відмовився знімати свою кандидатуру.

Нещодавно з’явилася інформація, яку опублікувала «Українська правда», про чергову спробу вмовити Залужного відмовитися від участі у виборах. Дуже показовим є його рішення йти на вибори. Причина такої активності полягає у зростанні рейтингу Зеленського, що створює сприятливі умови для проведення виборів. Однак, існують дві потенційні перешкоди: по-перше, як я вже зазначав, неготовність країни до виборів, а по-друге, Зеленський може програти вибори двом іншим кандидатам.

– Чи йдеться про Залужного, Буданова, або, можливо, нинішнього очільника Міністерства оборони Федорова?

– Федорова – ні. По-перше, він не висловлює президентських амбіцій, залишаючись частиною команди президента. Найімовірніше, він може очолити виборчий список партії, що підтримує президента, але на президентські вибори він точно не претендує.

Отже, основними конкурентами є Залужний і Буданов. Буданов наразі є частиною президентської команди, і з ним ще можливі переговори. Таким чином, Залужний залишається головним рейтинговим суперником Зеленського. Проти інших кандидатів Зеленський має шанси перемогти. Зважаючи на поточну сприятливу ситуацію з рейтингами, президентське оточення, ймовірно, вирішило скористатися моментом і спробувало переконати Залужного відмовитися від участі у виборах.

Виборці прагнуть оновлення влади, а не особистості Залужного

– Чи не є вага Залужного як потенційного кандидата перебільшеною, адже його успіх базується на минулих досягненнях, а зараз він не є активним гравцем на політичній арені?

– Справа не стільки в самому Залужному, скільки у значній частині суспільства, яка втомилася від влади, що не змінюється протягом семи років. Також є група виборців, яка категорично не сприймає Зеленського, і значна частина тих, хто прагне оновлення влади. Залужний у цій ситуації виступає лише як інструмент, а не як активний політичний діяч.

Щодо його минулих заслуг, то його рейтинги дійсно знизилися за останні два роки. Два роки тому, за різними даними, він випереджав Зеленського у другому турі на 30-40%. Зараз цей розрив значно менший. Отже, справа не в бажанні бачити саме Залужного, а в прагненні до зміни Зеленського.

– Але ж Буданов є більш сучасним кандидатом, відзначився у бойових діях, має досвід державного управління і молодший за віком?

– Це вже справа смаку. Однак, багатьом може не імпонувати його нинішня приналежність до команди Зеленського. Для тих, хто принципово не сприймає Зеленського, співпраця Буданова з ним є неприйнятною, і він перестає бути їхнім кандидатом. Безумовно, комусь сподобається Буданов, комусь – Залужний. Ключове питання – хто вийде у другий тур проти Зеленського. Саме цей кандидат матиме високі шанси на перемогу. Наразі більше шансів у Залужного, оскільки він випереджає Буданова за результатами першого туру. Інші кандидати, такі як Порошенко, Тимошенко, Разумков, не мають таких перспектив.

– Чи існує реальна небезпека, що вибори відвернуть увагу вищого керівництва країни від війни та фронту, враховуючи їхню можливу участь у виборчій кампанії?

– Певною мірою так. Цей аргумент буде використаний противниками проведення виборів під час війни. Ще один вагомий аргумент – це ризик розколу країни в умовах війни. Якщо президентська команда наполягатиме на проведенні виборів восени, це може наштовхнутися на серйозний опір, оскільки значна частина суспільства ставить під сумнів доцільність такого кроку. Згідно з останніми опитуваннями, понад половина українців виступають проти проведення виборів під час війни. Крім того, у парламенті немає консенсусу щодо цього питання, і багато хто буде проти. Таким чином, існує ризик розколу, яким може скористатися ворог.

Зеленський та Залужний за рейтингами – найбільш реальні кандидати на перемогу у виборах. Фото: president.gov.ua

Приоритет – законопроєкти для програми Ukraine Facility

– Якщо депутати все ж залишаться на роботі, що вони мають встигнути зробити за два місяці до осіннього політичного сезону, зокрема щодо фінансування військових, соціальних виплат та інших законопроєктів?

– Насамперед, необхідно зосередитись на законопроєктах, пов’язаних з європейською інтеграцією України. Йдеться про програму Ukraine Facility – чотирирічний план фінансової підтримки України з боку Європейського Союзу, загальним обсягом 50 мільярдів євро на період 2024-2027 років. Основний принцип програми – “гроші в обмін на реформи”. ЄС надаватиме фінансування траншами кожні три місяці, але лише за умови виконання Україною чітко визначених вимог (індикаторів) щодо реформування судової системи, антикорупційних органів, енергетичного сектору та економіки.

– А що стосується фінансування військових та соціальних виплат, які зобов’язання мають виконати депутати?

– Саме виконання законодавчих зобов’язань за програмою Ukraine Facility дасть змогу отримати кошти для військових та соціальних виплат. Бюджет не має достатньо коштів для покриття цих потреб, тому необхідно знайти джерела фінансування. Наразі більше половини бюджетних витрат, включаючи військові, формуються за рахунок допомоги від міжнародних партнерів. Для отримання цієї допомоги необхідно ухвалювати конкретні законопроєкти, пов’язані з реформами для європейської інтеграції.

– А як щодо розслідувань НАБУ стосовно деяких депутатів (НАБУ вже висунуло підозри понад 30 народним депутатам чинного скликання)?

– Щодо кожного депутата існує своя процесуальна логіка. Справа Юлії Тимошенко вже передана до суду, щодо інших триває слідство. Немає універсального підходу. Однак, я можу висловити особисту думку: якщо президентська команда вирішить проводити вибори восени, очікуйте нових гучних витоків інформації. Буде “Міндичгейт-3”, і з’явиться багато компромату, що стосується найближчого оточення президента.

“Монобільшість” “Слуг народу” втратила свою актуальність

– Чи не створюють справи НАБУ тиск на “монобільшість”, яка все більше втрачає свою єдність та ефективність?

– Ні, ба більше: “монобільшість” “Слуг народу” вже не має жодного практичного значення. Де-факто, рішення в парламенті ухвалює не вона, а сформована більшість. Це частина депутатів від “Слуг народу” (близько 170 осіб) у поєднанні з мажоритарниками, а іноді й опозиційними депутатами – це ще 60-80 осіб.

Додам, що навіть юридичний розпад фракції “Слуга народу” та зменшення її чисельності менш як до 225 депутатів не матиме жодного значення. Верховну Раду під час війни розпустити неможливо, а створення нової більшості є малоймовірним. Тому я не бачу жодного значення в подальшій долі “більшості”.

– Якщо альтернативи парламенту зараз немає, то як його “лікувати”, які кроки має зробити Володимир Зеленський?

– Навіщо його “лікувати”? Він функціонує. Не ідеально, але функціонує. За п’ятибальною шкалою я б оцінив його роботу на “трійку”, за дванадцятибальною – на “шість”. Необхідні рішення ухвалюються, зокрема складні та непопулярні. Депутати або відкладають їх, або шукають компромісні шляхи. Проблема не в тому, що парламент працює погано. Наприклад, Верховна Рада ухвалила складний і непопулярний законопроєкт про цифрові платформи. Але чи підписав його президент? Ні. Отже, в принципі, Верховна Рада виконує свою мінімальну програму.

– Як тоді підвищити якість його роботи з “трійки” до “п’ятірки”?

– Це неможливо. Я навіть не пригадую, коли роботі парламенту можна було б поставити “п’ятірку”. Можливо, у 2022 році, коли в умовах війни виникла нагальна потреба в оперативному реагуванні. Тоді парламент у “турборежимі” ухвалював усі необхідні рішення. Однак, навіть тоді, окрім швидкості, страждала якість законів. На жаль, з цим у нас завжди були проблеми.

– Чи загрожують усі ці фактори, про які ми говорили, якимись критичними, тектонічними процесами для країни?

– Ні, значних ризиків я не бачу. Ризик виникне лише за умови поєднання кількох чинників: гострої внутрішньої політичної кризи, кризи легітимності Зеленського та погіршення ситуації на фронті. Наразі такого стану немає, і, на мій погляд, не буде. Можливі проблеми з Верховною Радою, але це не є настільки критичним, як може здаватися.

Порада від Business News: Ця аналітична стаття надає глибоке розуміння потенційних політичних подій в Україні, зокрема щодо виборів та роботи Верховної Ради. Вона допоможе вам бути в курсі ключових процесів, що формують майбутнє країни, та приймати більш обґрунтовані рішення як громадянам.

Подробиці можна знайти на сайті: kp.ua