Прості штрафи не зупинять жагу до ризику: експерт про нові правила для безпеки на дорогах

Фото: Офіс Генпрокурора

Розробка ефективної системи штрафів, застосування балів для порушників та адаптація міської інфраструктури – ключові кроки для зменшення кількості трагічних ДТП.

Нещодавня трагедія на Чоколівському бульварі, де четверо людей загинули під колесами автомобіля, знову актуалізувала питання безпеки дорожнього руху. Уряд України вже працює над комплексом заходів, спрямованих на підвищення дисципліни водіїв та зниження аварійності. Наша редакція поспілкувалася з Миколою Ільчуком, експертом з адвокації Кампанії «За безпечні дороги», щоб дізнатися, які саме зміни необхідні для створення безпечного середовища на українських автошляхах.

Система “порушив – заплатив” виявилася неефективною

Микола Ільчук. Фото: facebook.com/nikolasua1

– Миколо, ситуація з водієм, який мав 39 порушень до того, як спричинив смертельну ДТП, шокує. Як це могло статися за чинної системи?

– Поточна система правопорядку на дорогах не забезпечує належних наслідків за систематичні порушення. Водії, отримавши штраф за перевищення швидкості чи проїзд на червоне світло, часто сприймають це як незначні незручності, які можна “відкупити”. Доки порушник не скоїть серйозної аварії, яка призведе до людських жертв, вплинути на його поведінку майже неможливо.

– Чи можна говорити про певне “звикання” до порушень?

– Безумовно. Це формує не лише психологічну байдужість, а й створює хибний сигнал для інших водіїв: якщо порушення залишаються без серйозних наслідків, то навіщо дотримуватися правил, якщо це створює незручності чи затримки? Така безвідповідальна поведінка триватиме до моменту, поки не станеться непоправне.

– Ваша організація брала участь у розробці законопроєкту №13314. Які ключові пропозиції він містить?

– Головна ідея – знизити поріг перевищення швидкості, за яке не нараховується штраф. Наразі це 20 км/год. Це означає, що у населеному пункті з обмеженням 50 км/год можна їхати до 70 км/год без наслідків. Це унікальна практика для Європи, яка допускається лише в одній країні на схід від нас. Ми пропонуємо знизити цей безпечний “люфт” до +10 км/год. Така зміна, наприклад, як у Польщі, Німеччині чи Іспанії, де немає такого перевищення, сприятиме підвищенню загальної культури водіння.

Крім того, законопроєкт передбачає градацію штрафів. Зараз перевищення швидкості на 50 км/год у місті (тобто 100 км/год при обмеженні 50) карається штрафом у 340 гривень, причому з можливістю 50% знижки протягом перших 10 днів. Ми пропонуємо: за перевищення на 10-20 км/год – 340 грн, а на 21-30 км/год – вже 680 грн, з подальшим зростанням покарання залежно від ступеня перевищення.

Безкомпромісність до швидкості: європейський стандарт

– Микола Хавронюк, професор Києво-Могилянської академії, слушно запропонував диференціювати нештрафовані ліміти, особливо в зонах підвищеного ризику, таких як школи чи ринки, де обмеження 30 км/год. Навіть 5 км/год перевищення там мають каратися.

– Я цілком поділяю його позицію щодо необхідності посилення контролю, але наша мета – максимально наблизитись до європейських стандартів. В ідеалі, варто взагалі скасувати нештрафований поріг, залишивши лише похибку вимірювальних приладів (1-2 км/год). Наприклад, у Німеччині чи Польщі, якщо у місті дозволено 50 км/год, а ви їдете 53 км/год, поліція, найімовірніше, випише штраф. На жаль, народні депутати, надмірно “автомобілецентричні”, вже п’ять років не можуть ухвалити жодного документа, спрямованого на реальне зниження аварійності. Є сумніви, що вони підтримають повне скасування “люфту”.

– Які ще механізми боротьби з аварійністю розглядаються? Зокрема, законопроєкт про штрафні бали, який лежить у Верховній Раді?

– Система штрафних балів – це, ймовірно, найефективніший інструмент, який довели свою дієвість у багатьох країнах. У Польщі, наприклад, за 10 років застосування такої системи смертність у ДТП знизилася на 50%. Це феноменальний показник. Така система спонукає водіїв до відповідальності, оскільки перевищення певного ліміту балів протягом року призводить до позбавлення права керування. Сподіваємося, уряд запропонує комплексне рішення, яке включатиме не лише швидкісні обмеження, а й систему балів та контроль за повторними порушеннями.

ДТП на Чоколівському бульварі показала, що для пішоходів немає взагалі безпечних місць. Фото: Офіс Генпрокурора

Підвищення штрафів – не панацея

– Яким чином працюватиме система штрафних балів?

– Суть полягає в тому, що за кожне порушення, залежно від його тяжкості, водієві нараховуватимуться бали. Набравши певну кількість балів (зазвичай 3-4 порушення за рік), водій втрачатиме право керувати транспортним засобом, і йому, ймовірно, доведеться складати іспити наново. Це набагато ефективніше, ніж просто система безкінечних штрафів, які можна сплачувати.

– Чи означає це, що підвищення самих штрафів не вирішить проблему?

– Підвищення штрафів саме по собі, без впровадження системи балів чи інфраструктурних змін, матиме обмежений ефект. Для тих, хто може дозволити собі сплачувати навіть більші штрафи, це не стане стримуючим фактором. Штрафи мають бути не джерелом поповнення бюджету, а інструментом, що створює ризик втрати прав на керування. Головна мета – зменшити кількість порушень, а не кількість зібраних коштів.

– Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко анонсувала вдосконалення системи фіксації порушень, зокрема, збільшення кількості камер та патрулів з TruCAM. Чи матиме це сенс без комплексної реформи?

– Розширення мережі камер та патрулів буде ефективним лише тоді, коли покарання за порушення буде пропорційним і відчутним. Якщо водії знатимуть, що за отримані штрафи вони можуть просто “заплатити”, то збільшення кількості пристроїв та персоналу буде марною тратою коштів. Вони й надалі будуть готові платити, а не змінювати свою поведінку. Це також може спровокувати зростання корупції.

– Тобто, підвищення штрафів без системних змін не працюватиме?

– Саме так. На мою думку, це не дасть бажаного результату. Я сподіваюся, що уряд усвідомлює цю проблему і запропонує комплексне, а не половинчасте рішення.

Міська мобільність: самокати та пішоходи

– Трагедія на Чоколівському бульварі ще раз показала, що безпечних зон для пішоходів фактично не існує, особливо враховуючи зростання популярності електросамокатів. Чи варто їх обмежувати, як це роблять у Великій Британії?

– Це питання до народних депутатів, які мають ухвалити відповідні законодавчі акти. На жаль, вони постійно відкладають розгляд законопроєкту, що стосується правил дорожнього руху для самокатів. Проблема в тому, що законодавчо досі не визначено, хто такий “самокатник”. Правила дорожнього руху не містять його прав та обов’язків, не встановлено, де він може рухатися, з якого віку, чи потрібні йому права, яка максимальна потужність транспортного засобу. Існують як орендні, менш потужні самокати, так і потужні моделі, що розганяються до 100 км/год. Комплексне регулювання є необхідним, але повна заборона – не завжди оптимальне рішення.

– Микола Хавронюк також пропонував посилити кримінальну відповідальність, зокрема, запровадити кримінальну відповідальність за перевищення швидкості понад 100 км/год.

– Я більше схиляюся до превентивних заходів. Кримінальна відповідальність – це робота з наслідками, коли адміністративні методи не спрацьовують. Справи щодо ДТП з постраждалими та загиблими є надзвичайно складними для суддів, адже, на відміну від навмисного злочину, ДТП найчастіше є результатом необережності. Посилення покарання, особливо кримінального, не вирішить проблему системно. Ми вже проходили цей етап. Для батьків, які втратили дитину, жоден термін не буде достатнім, але це не змінить ситуацію на дорогах.

Інфраструктура: місто для людей

– Багато експертів говорять про те, що сама дорожня інфраструктура створює ризики, особливо в містах з великим трафіком пішоходів та авто.

– Інфраструктурні зміни – це складний і багатогранний процес. Якщо законодавчі ініціативи походять від народних депутатів, то інфраструктурні – від місцевої влади. Є міста, де безпека доріг досягається завдяки продуманій конфігурації та елементам “заспокоєння” руху. Київ, наприклад, має позбутися практики будівництва “автобанів” посеред міста, де інтенсивний рух авто поєднується з пішохідними переходами та високою швидкістю. Навіть огородження не завжди рятують від водія, який рухається зі швидкістю 100-150 км/год.

На дорогах з потенційно високою швидкістю необхідно максимально розмежовувати транспортні потоки. Місто – це спільна територія, де має панувати суворе обмеження швидкості. Інфраструктура має бути орієнтована на пішоходів, адже міста створюються для людей, а не для автомобілів. На жаль, не всі місцеві органи влади це усвідомлюють, ставлячи автомобіль вище за пішоходів.

– В Україні планується повернення обов’язкового технічного огляду автомобілів. Наскільки це важливо для безпеки?

– Технічний огляд є важливим елементом євроінтеграції та зниження аварійності. Однак, згідно з офіційною інформацією, повноцінний техогляд буде впроваджено після завершення активних бойових дій.

Порада від Business News:
Ця стаття дає глибоке розуміння того, чому прості штрафи не вирішують проблему аварійності. Вона акцентує на необхідності комплексного підходу, що включає зниження нештрафованого порогу швидкості, введення системи балів для водіїв, зміну інфраструктури та, можливо, повернення обов’язкового техогляду. Для вас, як для учасника дорожнього руху, ця інформація є цінною для усвідомлення того, які зміни наближаються, та для розуміння важливості дотримання правил задля власної безпеки та безпеки оточуючих.

Дізнатися більше на: kp.ua